Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Менеджмент шпори.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
14.04.2019
Размер:
478.21 Кб
Скачать

8.Зовнiшнє середовище,його структура та характеристики.

Зовнішнє середовище організації — сукупність елементів, які не входять до складу організації, але здійснюють певний вплив на неї.

Зовнішнє середовище організації прямого впливу — середовище, яке включає в себе елементи, що безпосередньо впливають на операції організації та відчувають на собі прямий вплив операцій організації.

Зовнішнє середовище організації опосередкованого впливу — сукупність факторів, які можуть не здійснювати прямий, тобто негайний вплив на операції організації, але з часом будуть відображатись на них. До елементів зовнішнього середовища організації прямого впливу належать: cпоживачі, конкуренти, закони і державні установи, стан економіки, науково-технічний прогрес, соціально-культурні зміни, вплив міжнародних подій 

Характеристиками зовнішнього середовища є:

1) Взаємозв’язок факторів зовнішнього середовища – це рівень сили, з якою зміна одного фактора діє на інші фактори

2) Складність зовнішнього середовища – це число факторів, на які організація зобов’язана реагувати, а також рівень варіативності кожного фактора.

3) Мінливість середовища – це швидкість, з якою відбуваються зміни у оточенні організації.

4) Невизначеність зовнішнього середовища – це відносна кількість інформації про зовнішнє середовище і ймовірність її достовірності.

9.Комунiкацiї, їх рiзновиди.

Комунікація - це обмін інформації між людьми.

Комунікація - це всеосяжний і складний процес, який здійснюється за допомогою слів, букв, символів, жестів, це спосіб, за допомогою якого висловлюється ставлення одного працівника до знань і розумінь іншого, досягається довіра, взаємосприйняття поглядів тощо.

За характером і виявом комунікація визначається як: інформаційна, експресивна, соціально-ритуальна, паралінгвістична.

Різноманітні види й способи комунікації можна поділити на три групи: усну, письмову й візуальну.

За цільовою спрямованістю комунікації визначають як: інструктивні, мотивативні й інформативні, які постачають інформацію для прийняття управлінських рішень, їх реалізації й контролю за виконанням. Для досягнення цілей підприємства та ефективного обміну інформацією використовуються висхідні, нисхідні, вертикальні й горизонтальні комунікації. Висхідні комунікації, як правило, здійснюються у формі звітів, пропозицій і пояснювальних записок. Перед нисхідними комунікаціями ставиться завдання довести до відома підлеглих та інших організацій про зміст рішень, які приймаються на вищих рівнях. Прикладом горизонтальних комунікацій є міжрівневі комунікації на підприємствах, тобто обмін інформацєю між структурними підрозділами.

16. Децентралiзована структура управлiння органiзацiєю.

Децентралізована – с-ма управління, в якій рішення приймають окремі елементи с-ми незалежно від інших елементів, причому ці рішення не коригує центральний орган.

В децентралізованій с-мі органи управління максимально наближені до об’єктів управління. При цьому істотно полегшується контроль за результатами прийнятих рішень, прискорюється отримання інформації про стан об’єкта управління і навколишнього середовища, а також уможливлюється швидше реагування на зміну цих станів. Усе це робить с-му управління менш інерційною, більш гнучкою, дає їй змогу оперативно втручатися у процес управління.