1. Чому кількість і розмір виробничих підрозділів господарств у регіонах України різний?

2. Які фактори виливають на кількість і розміри виробничих підрозділів?

3. Види виробничих центрів.

   1. ПЛАНУВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ У НАСЕЛЕНИХ ПУНКТАХ

Ключові поняття:

• схема планування;

• зонування території;

• житлова зона;

• виробнича зона;

• елементи забудови;

• сектори і групи виробничої зони.

1. Основні принципи і зміст забудови населених пунктів

Завдання планування - правильна, комплексна організація території, благоустрій та належні умови проживання населення.

Зміст планування - визначення показників та характеристик поселення, складання схем планування.

Завдання планування забудови населених пунктів - правильна, комплексна організація виробничих зон, жилих районів, загальних і культурних забудов, транспорту, інженерного обладнання для створення кращих умов життя населення.

Схема планування розроблюється для окремих сільсько­господарських підприємств або цілих районів на основі землевпо­рядного плану. Схему складають в масштабі 1:5000, на ній показують розміщення жилої і виробничої зон, вулиці, площі, квартали, інженерні комунікації та інше.

Проект забудови повинен бути ув’язаний із організацією сільсько­господарського виробництва, з влаштуванням території, передбаченим проектом землеустрою, забезпечувати зручний зв’язок з іншими населе­ними пунктами, виробничими комплексами, сільськогосподарськими угіддями, транспортними магістралями та іншими елементами інженерної інфраструктури господарства, враховувати найбільш розумне та економічне використання території. Він складається із графічної та розрахунково-пояснювальної частин. Графічна частина включає схему

землекористування господарства, план населеного пункту, генераль­ний план забудови, схему вертикального планування, схему інженерних мереж, розрахунково-пояснювальну частину, вихідні дані, проектні і кошторисно-фінансові розрахунки, пояснювальну записку.

2. Розміщення житлової зони

Населений пункт - це первинна одиниця розселення людей в межах даної забудованої території , яка постійно або сезонно використовується для проживання людей.

Селітебна зона населеного пункту — це територія поселення, що є поєднанням матеріально-просторового середовища та процесів життєдіяльності населення, які відбуваються в її межах.

1. житлові будинки

2. громадські будівлі

3. культурно-побутові будівлі

4. спортивні СПОРУДИ

1. виробничі комплекси

2. Ферми

3. ремонтні майстерні

4. машинно-тракторні парки

• ВУЛИЦІ, проїзди

• парки, зелені насадження

• комунальні підприємства

• дороги, під’їзди

Житлова група - це комплекс елементів (будинків, господарських будівель, під’їздів, присадибних ділянок) та елементів прилеглої території (річки, ставки), об’єднаних загальною територією

"7 г ~

Житлові квартали

загальне планування (інсоляція, рельеф, переважаючі вітри) тип забудови (змішана, однорядна, дворядна, групова) протяжність ( протилежні норми < 300 м_) етажність забудови ( одно- , дво-, багатоповерхова) площа, га великі (6-9 га)

невеликі (1,5-2 га)

Громадський центр — це місце концентрації громадського, політичного та культурного життя населення, де розміщуються підприємства та організації громадського обслуговування.

Основний принцип розміщення громадських будівель — створення найбільшого комфорту для обслуговування населення.

Дитячі садки - в стороні від шумних вулиць, доріг та інше, на озеленених ділянках.

Школи - в стороні від жилих кварталів, але недалеко від будинків.

Адміністрацію розміщують в жилій зоні, але поблизу виробничої. Магазини, їдальні - всередині жилої зони.

Вулиці проектують так, щоб був зв'язок із транспортними дорогами і не співпадали з напрямком вітрів; на підвищених елементах рельєфу, без великих нахилів, їх ділять на головні, жилі, провулки. Головні — 20-25 м; жилі — 1.5-20; провулки - 10-12 м. Головні сполу­чають житлові квартали з виробничою зоною. Житлові квартали в жи­лій зоні; провулки - всередині кварталів. Вулиці не повинні мати го­стрих кутів. Присадибні ділянки групують на квартали довжиною до 300 м.