- •Електронний конспект лекцій навчальної дисципліни “міжнародний менеджмент”
- •Дніпропетровськ
- •Тема 1. Суть і характерні риси міжнародного менеджменту
- •1.1. Сутність міжнародного бізнесу
- •1.2. Періодизація розвитку міжнародного бізнесу
- •1.2.1. Комерційна ера (1500 - 1850 рр.).
- •1.2.2. Ера експансії (1850-1914 рр.)
- •1.2.3. Ера концесій (1914-1945 рр.)
- •1.2.4. Ера національних держав (1945-1970 рр.)
- •1.2.5. Ера глобалізації (починаючи з 70 рр. 20 ст.)
- •1.3. Сутність міжнародного менеджменту
- •1.4. Основні функції менеджменту
- •1.5. Національні школи менеджменту
- •Тема 2. Середовище міжнародного менеджменту
- •2.1. Середовище для національних та міжнародних компаній
- •Порівняльна характеристика середовища для національних і міжнародних компаній
- •2.2. Класифікація фірм, діючих на світовому ринку
- •2.3. Типи і структура корпорацій в економічній діяльності міжнародного рівня
- •Тема 3. Стратегічне планування в міжнародних корпораціях
- •3.1. Етапи стратегічного планування в міжнародних корпораціях
- •3.2. Визначення місії і формування цілей міжнародної корпорації
- •3.3. Оцінка умов і факторів зовнішнього середовища
- •3.4. Внутрішній аналіз і розробка альтернативних стратегій
- •3.5. Вибір і реалізація стратегії компанії
- •3.6. Стратегічні профілі міжнародних корпорацій
- •Тема 4. Прийняття рішень у міжнародних корпораціях
- •4.1. Сутність та етапи прийняття рішень міжнародних корпорацій
- •4.2. Методи прийняття управлінських рішень у мнк
- •Тема 5. Організаційний розвиток міжнародних корпорацій
- •5.1. Особливості організації міжнародних корпорацій
- •5.2. Форми поділу праці у міжнародних корпораціях
- •5.3. Варіанти організаційної структури мнк
- •5.4. Корпоративна культура і розподіл повноважень у міжнародних корпораціях
- •Тема 6. Управління людськими ресурсами у міжнародних корпораціях
- •6.1. Особливості управління персоналом у міжнародних корпораціях
- •6.2. Принципи керування людськими ресурсами у міжнародних корпораціях
- •6.3. Закони мотивації Мак-Ґреґора, Ґерцберґа і Маслоу
- •6.4. Форми стимулювання персоналу
- •Тема 7. Керівництво і комунікації в міжнародних корпораціях
- •7.1. Особливості керівництва у міжнародних корпораціях
- •7.2. Стилі керівництва
- •Характеристика стилів керівництва
- •7.3. Принципи керування міжнародними корпораціями
- •7.3.1. Закон управління Макіавеллі
- •7.3.2. Закони Емерсона
- •7.3.3. Закони Файоля й Урвіка
- •7.3.4. Закони Тейлора і Форда
- •7.3.5. Закони бюрократії Макса Вебера
- •7.3.6. Закони бюрократизації Паркінсона
- •7.4. Моделі кар’єри керівників корпорації
- •7.5. Команди у міжнародних корпораціях
- •7.6. Бар'єри міжнародних комунікацій
- •7.7. Шляхи підвищення ефективності міжнародних комунікацій
- •Тема 8. Контроль і звітність у міжнародних корпораціях
- •8.1. Управлінський облік у міжнародних корпораціях
- •Відмінності загальних принципів обліку
- •Різність принципів обліку і різних країнах
- •8.2. Аналіз звітності міжнародних корпорацій
- •8.3. Фінансовий облік у розвинутих країнах. Гармонізація фінансового обліку
- •8.4. Консолідація фінансових звітів і формування внутрішньо корпоративних стандартів компанії
- •Тема 9. Технологічна політика міжнародних корпорацій
- •9.1. Сутність технологічної політики корпорації
- •9.2. Особливості сучасного технологічного розвитку
- •9.3. Інтернаціоналізація технологічної політики
- •9.4. Типи технологічної політики
- •9.4.1. Політика глобального центру
- •9.4.2. Політика поліцентризму
- •9.4.3. Розподілена система технологічного розвитку
- •9.4.4. Інтегрована система технологічного розвитку
- •9.5. Процес передачі технології
- •9.6. Моделі розміщення нддкр
- •9.6.1. Модель технологічної кривої
- •9.6.2. Модель Герпотта
- •9.6.3. Модель Пірсона/Брокхофа/Бемера
- •9.7. Управління якістю у міжнародних корпораціях
- •Порівняльна характеристика премій Болдріджа і Демінга
- •Тема 10. Міжнародний фінансовий менеджмент
- •10.1. Валютні курси та вплив їх зміни на результати діяльності підприємства
- •Режим роботи світових валютних ринків
- •Дія курсу валюти на прибуток і прибутковість активів філії
- •10.2. Особливості форвардних і ф’ючерсних контрактів на валютних ринках
- •Порівняльна характеристика основних положень форвардних і ф'ючерсних контрактів
- •10.3. Чинники зміни валютних курсів
- •10.4. Особливості діяльності на ринку форекс
- •10.5. Форми міжнародних розрахунків
- •10.6. Банківські перекази у міжнародних розрахунках
- •10.6.1. Банківський переказ
- •10.6.2. Інкасо
- •10.6.3. Акредитив
- •10.7. Чеки у зовнішній торгівлі
- •10.8. Використання векселів
- •Тема 11. Торговельні операції міжнародних корпорацій
- •11.1. Сутність міжнародної торгівлі
- •11.2. Договірні принципи торговельних операцій міжнародних корпорацій
- •11.3. Уніфіковані правила міжнародної торгівлі
- •11.4. Кредитні форми фінансування зовнішньоекономічної діяльності
- •11.4.1. Міжнародний кредит
- •Основні способи фінансування зовнішньоекономічної діяльності
- •11.4.2. Євровалютні кредити
- •11.4.3. Єврооблігації
- •11.5. Форфейтинг як форма експортного фінансування
- •11.5.1. Факторинг
- •11.5.2. Форфейтинг
- •11.6. Міжнародні лізингові операції
- •11.6.1. Сутність лізингу
- •11.6.2. Переваги лізингових операцій для клієнтів наступні:
- •11.6.3. Основні види лізингових операцій:
- •11.7. Проектне фінансування
- •Тема 12. Інвестиційні операції міжнародних корпорацій
- •12.1. Форми і методи здійснення іноземних інвестицій
- •12.2. Суб’єкти і об’єкти інвестиційного процесу
- •12.3. Функції і механізм інвестиційного менеджменту компанії
- •Десять найбільших компаній у сфері інвестиційного менеджменту
- •Характеристика основних функцій інвестиційного менеджменту в розрізі окремих груп
- •12.4. Інвестиційний клімат і методи його дослідження
- •Україна у міжнародних рейтингах
- •Шкала кредитних рейтингів агенцій Moody’s, Standard&Poor’s і Fitch
- •Тема 13. Етика і соціальна відповідальність міжнародних корпорацій
- •13.1. Економічна етика та її сутність
- •13.2. Етика міжнародних ділових зустрічей
- •13.2.1. Домовленість про ділову зустріч
- •13.2.2. Предмет ділової зустрічі
- •13.2.3. Місце проведення
- •13.2.4. Часові межі
- •13.2.5. Кількість учасників
- •13.2.6. Матеріали для обговорення
- •13.2.7. Підготовка приміщень
- •13.2.8. Зустріч делегації
- •13.2.9. Привітання
- •13.2.10. Розміщення учасників зустрічі
- •13.2.11. Офіційна мова
- •13.3. Візитні картки як засіб ділового спілкування
- •13.4. Етика ділових подарунків
- •13.5. Міжнародні культурні традиції та зовнішній вигляд менеджерів
- •13.5.1. Одяг для чоловіків
- •13.5.2. Одяг для жінок
- •13.6. “Залізний” закон соціальної відповідальності
- •Тема 14. Становлення глобального менеджменту
- •14.1. Розбіжності інтересів і перебудова тнк
- •14.1.1. Політична сфера
- •14.1.2. Інвестиційна сфера
- •14.1.3. Адміністративна сфера
- •14.1.4. Технологічна сфера
- •14.1.5. Народногосподарське середовище
- •14.1.6. Суспільна сфера
- •14.2. Кризовий менеджмент в системі перебудови мнк
- •14.2.1. Підприємницьке бачення
- •14.2.2. Процес прийняття і реалізації рішень
- •14.2.3. Зворотній зв’язок
- •14.2.4. Захисний механізм
- •14.3. Зміст перебудови мнк
- •14.3.1. Мікроперебудова
- •14.3.1.1. Передумови і організація перебудови
- •14.3.1.2. Етапи процесу корінної перебудови:
- •14.3.1.3. Характерні фігури перебудови:
- •14.3.1.4. Моделі перебудови
- •14.3.1.5. Основні принципи організації процесу перебудови:
- •14.3.1.7. Типи змін
- •14.3.1.8. Роль новаторів
- •14.3.1.9. Зміни і культура тнк
- •14.3.2. Макроперебудова
- •14.3.2.1. Політика зовнішньої експансії
- •14.3.2.2. Портфельне управління
- •14.3.2.3. Реструктуризація
- •14.3.2.4. Передача технології
- •14.3.2.5. Розподіл діяльності
- •14.3.2.6. Розвиток внутрішнього підприємництва
- •14.3.2.7. Створення організації, орієнтованої на споживача
- •14.3.2.8. Децентралізація інтегральної підприємницької відповідальності
- •14.3.2.9. Стимулювання внутрішнього підприємництва
- •14.3.2.10. Межі децентралізації
- •14.4. Модель Коллінза і формула Пауля
- •Тема 15. Моделі корпоративного управління розвинених ринків капіталу
- •15.1. Англо-американська модель корпоративного управління
- •15.2. Японська модель корпоративного управління
- •15.3. Німецька модель корпоративного управління
- •Класифікація моделей корпоративного управління розвинених ринків капіталу
- •Список рекомендованої літератури
8.3. Фінансовий облік у розвинутих країнах. Гармонізація фінансового обліку
Системи управління корпораціями сильно розрізняються в залежності від країни. Ці відмінності відображають неспівпадіння правових систем, ролі ринків капіталу, ролі уряду на ринках, а також традиції і культури. Система обліку, яка є цілком розумною в одних умовах, не обов’язково буде добра за інших.
Наприклад, потужні банки є важливими акціонерами великих компаній у Німеччині, мають своїх представників у радах директорів і доступ до даних внутрішньої звітності. Менеджери німецьких компаній одержують заохочення безпосередньо від представників таких акціонерів, а не у відповідності до курсів акцій на ринку. За такої ситуації не дивно, що фінансові звіти у ФРН менш інформативні, аніж у країнах, де постачальники капіталу не представлені у раді директорів.
Розглянемо інший приклад.
В Японії кейрецу (keiretsu) – це група фірм, які володіють значними пакетами акцій одна одної, а крім того, пов’язаних як постачальники і споживачі.
Взаємозв’язок цих компаній відрізняється від англосаксонської структури материнських компаній, контролюючих свої філії. В Японії прийнято, що ці фірми дуже рідко виробляють консолідовані звіти, позаяк у Великобританії, Сполучених Штатах Америки, Австралії, Новій Зеландії, де звичними є відносини «материнська компанія – філія», такі звіти є нормою.
У різних країнах кардинально відрізняються самі підходи і відношення до фінансової інформації взагалі, в тому числі й до ділових ЗМІ. Якщо підприємець або менеджер у США прагне потрапити на обкладинку Fortune чи BusinessWeek, а молодий лідер IT-індустрії — на FastCompany, то межа мрій ділового француза – бізнес-розділ цілком «світської» Le Figaro і більш «серйозної» Le Monde. Причини цього явища криються в особливостях корпоративних моделей у різних країнах.
У США, президентській республіці, основне джерело інвестицій для корпорацій – ринок цінних паперів, особливо фондовий ринок. При цьому і завдяки цьому в США і частково у Великій Британії практикується модель корпоративного управління, за якої власник відділений від оперативного управління, але втручання держави в роботу бізнес-структур практично обмежується збиранням податків і контролем за виконанням законодавства.
В Європі переважає парламентська демократія, а першим джерелом інвестицій є банки та суміжні фінансові структури. Банки володіють значними частками компаній. Частка публічних компаній значно нижча, ніж у США. В результаті в Європі діє складна система відносин, коли управління капіталом (власністю) здійснюється за безпосередньої участі держави, великих фінансових і громадських установ.
Що ж відбувається в умовах розвиненого фондового ринку, в особливості біржового сектору? У численного класу інвесторів виникає потреба у факторах, що формують їх поведінку на ринку, тобто в інформації. В умовах жорсткої конкуренції це призводить до розвитку ринку інформаційних послуг, забезпечуючи кількість і доступність корпоративної і ринкової інформації, професіоналізм людей, які з цією інформацією працюють. Так з’явились на світ Wall Street Journal і Financial Times. Роль ділової преси – бути активним інститутом соціалізації підприємців і компаній.
Ключову роль у спробах розвинути міжнародні правила обліку, звітності і фінансової інформації взагалі, які можна було б використовувати в усіх країнах світу, відіграє Комісія з цінних паперів і бірж (SEC). Без благословення цієї організації жодна фірма, що бажає залучити капітал американського ринку, не може використовувати складені у відповідності до міжнародних правил форми фінансової звітності, якщо ті не задовольняють встановленим SEC вимогам розкриття інформації. Нинішня позиція SEC полягає в тому, що правила міжнародного обліку прийнятні в США лише в тій мірі, в якій вони наближені до американських вимог. Це серйозна загроза для життєздатності міжнародних правил обліку, оскільки багато великих компаній потребують доступу на американський ринок капіталу.
Для американських експертів така поведінка не є формою ксенофобії, але з цієї звички не слід робити висновки, що правила обліку в США є кращими за всіма або за будь-якими параметрами. Такий підхід просто відображає економічні і політичні реалії. Доки міжнародні правила обліку не будуть схвалені SEC, компанії, що їх використовують, не одержать доступу на американський фінансовий ринок. Якщо компанія Daimler Benz бажає, аби її акції мали ходіння на біржах США, вона має підкоритися правилам і вимогам біржі, на якій будуть котируватись її акції, а також великій кількості висунутих SEC вимог щодо розкриття інформації, хоча й дещо пом’якшених – у вигляді поступки іноземним емітентам. Зокрема, SEC вимагає, щоб компанія або готувала звіти у відповідності до Загальноприйнятих правил бухгалтерського обліку (Generally Accepted Accounting Principles, GAAP), або забезпечувала відповідність звітів, підготованих згідно до національних вимог GAAP (у випадку Daimler Benz – німецьких), вимогам GAAP США.
Небагато компаній використовують першу можливість, але навіть підгін звітів під американський стандарт коштує недешево. Окрім того, з 70% імовірністю, наприклад, обсяг чистого прибутку в звіті, підготованому для США, нижчий аніж у національному звіті. А для того, щоб акції компанії могли котируватись на конкуруючих з американськими фондовими ринками (Лондон, Гонконг, Токіо), достатньо, аби підготований компанією для домашніх потреб фінансовий звіт, що надається інвесторам, був перекладений офіційною мовою біржі.
Дослідження 28 великих європейських компаній, які відобразили вплив переходу на Міжнародні стандарти фінансової звітності, демонструє, що зобов’язання зросли в середньому на 16%, а чистий прибуток у середньому зменшився на 3%.