- •Електронний конспект лекцій навчальної дисципліни “міжнародний менеджмент”
- •Дніпропетровськ
- •Тема 1. Суть і характерні риси міжнародного менеджменту
- •1.1. Сутність міжнародного бізнесу
- •1.2. Періодизація розвитку міжнародного бізнесу
- •1.2.1. Комерційна ера (1500 - 1850 рр.).
- •1.2.2. Ера експансії (1850-1914 рр.)
- •1.2.3. Ера концесій (1914-1945 рр.)
- •1.2.4. Ера національних держав (1945-1970 рр.)
- •1.2.5. Ера глобалізації (починаючи з 70 рр. 20 ст.)
- •1.3. Сутність міжнародного менеджменту
- •1.4. Основні функції менеджменту
- •1.5. Національні школи менеджменту
- •Тема 2. Середовище міжнародного менеджменту
- •2.1. Середовище для національних та міжнародних компаній
- •Порівняльна характеристика середовища для національних і міжнародних компаній
- •2.2. Класифікація фірм, діючих на світовому ринку
- •2.3. Типи і структура корпорацій в економічній діяльності міжнародного рівня
- •Тема 3. Стратегічне планування в міжнародних корпораціях
- •3.1. Етапи стратегічного планування в міжнародних корпораціях
- •3.2. Визначення місії і формування цілей міжнародної корпорації
- •3.3. Оцінка умов і факторів зовнішнього середовища
- •3.4. Внутрішній аналіз і розробка альтернативних стратегій
- •3.5. Вибір і реалізація стратегії компанії
- •3.6. Стратегічні профілі міжнародних корпорацій
- •Тема 4. Прийняття рішень у міжнародних корпораціях
- •4.1. Сутність та етапи прийняття рішень міжнародних корпорацій
- •4.2. Методи прийняття управлінських рішень у мнк
- •Тема 5. Організаційний розвиток міжнародних корпорацій
- •5.1. Особливості організації міжнародних корпорацій
- •5.2. Форми поділу праці у міжнародних корпораціях
- •5.3. Варіанти організаційної структури мнк
- •5.4. Корпоративна культура і розподіл повноважень у міжнародних корпораціях
- •Тема 6. Управління людськими ресурсами у міжнародних корпораціях
- •6.1. Особливості управління персоналом у міжнародних корпораціях
- •6.2. Принципи керування людськими ресурсами у міжнародних корпораціях
- •6.3. Закони мотивації Мак-Ґреґора, Ґерцберґа і Маслоу
- •6.4. Форми стимулювання персоналу
- •Тема 7. Керівництво і комунікації в міжнародних корпораціях
- •7.1. Особливості керівництва у міжнародних корпораціях
- •7.2. Стилі керівництва
- •Характеристика стилів керівництва
- •7.3. Принципи керування міжнародними корпораціями
- •7.3.1. Закон управління Макіавеллі
- •7.3.2. Закони Емерсона
- •7.3.3. Закони Файоля й Урвіка
- •7.3.4. Закони Тейлора і Форда
- •7.3.5. Закони бюрократії Макса Вебера
- •7.3.6. Закони бюрократизації Паркінсона
- •7.4. Моделі кар’єри керівників корпорації
- •7.5. Команди у міжнародних корпораціях
- •7.6. Бар'єри міжнародних комунікацій
- •7.7. Шляхи підвищення ефективності міжнародних комунікацій
- •Тема 8. Контроль і звітність у міжнародних корпораціях
- •8.1. Управлінський облік у міжнародних корпораціях
- •Відмінності загальних принципів обліку
- •Різність принципів обліку і різних країнах
- •8.2. Аналіз звітності міжнародних корпорацій
- •8.3. Фінансовий облік у розвинутих країнах. Гармонізація фінансового обліку
- •8.4. Консолідація фінансових звітів і формування внутрішньо корпоративних стандартів компанії
- •Тема 9. Технологічна політика міжнародних корпорацій
- •9.1. Сутність технологічної політики корпорації
- •9.2. Особливості сучасного технологічного розвитку
- •9.3. Інтернаціоналізація технологічної політики
- •9.4. Типи технологічної політики
- •9.4.1. Політика глобального центру
- •9.4.2. Політика поліцентризму
- •9.4.3. Розподілена система технологічного розвитку
- •9.4.4. Інтегрована система технологічного розвитку
- •9.5. Процес передачі технології
- •9.6. Моделі розміщення нддкр
- •9.6.1. Модель технологічної кривої
- •9.6.2. Модель Герпотта
- •9.6.3. Модель Пірсона/Брокхофа/Бемера
- •9.7. Управління якістю у міжнародних корпораціях
- •Порівняльна характеристика премій Болдріджа і Демінга
- •Тема 10. Міжнародний фінансовий менеджмент
- •10.1. Валютні курси та вплив їх зміни на результати діяльності підприємства
- •Режим роботи світових валютних ринків
- •Дія курсу валюти на прибуток і прибутковість активів філії
- •10.2. Особливості форвардних і ф’ючерсних контрактів на валютних ринках
- •Порівняльна характеристика основних положень форвардних і ф'ючерсних контрактів
- •10.3. Чинники зміни валютних курсів
- •10.4. Особливості діяльності на ринку форекс
- •10.5. Форми міжнародних розрахунків
- •10.6. Банківські перекази у міжнародних розрахунках
- •10.6.1. Банківський переказ
- •10.6.2. Інкасо
- •10.6.3. Акредитив
- •10.7. Чеки у зовнішній торгівлі
- •10.8. Використання векселів
- •Тема 11. Торговельні операції міжнародних корпорацій
- •11.1. Сутність міжнародної торгівлі
- •11.2. Договірні принципи торговельних операцій міжнародних корпорацій
- •11.3. Уніфіковані правила міжнародної торгівлі
- •11.4. Кредитні форми фінансування зовнішньоекономічної діяльності
- •11.4.1. Міжнародний кредит
- •Основні способи фінансування зовнішньоекономічної діяльності
- •11.4.2. Євровалютні кредити
- •11.4.3. Єврооблігації
- •11.5. Форфейтинг як форма експортного фінансування
- •11.5.1. Факторинг
- •11.5.2. Форфейтинг
- •11.6. Міжнародні лізингові операції
- •11.6.1. Сутність лізингу
- •11.6.2. Переваги лізингових операцій для клієнтів наступні:
- •11.6.3. Основні види лізингових операцій:
- •11.7. Проектне фінансування
- •Тема 12. Інвестиційні операції міжнародних корпорацій
- •12.1. Форми і методи здійснення іноземних інвестицій
- •12.2. Суб’єкти і об’єкти інвестиційного процесу
- •12.3. Функції і механізм інвестиційного менеджменту компанії
- •Десять найбільших компаній у сфері інвестиційного менеджменту
- •Характеристика основних функцій інвестиційного менеджменту в розрізі окремих груп
- •12.4. Інвестиційний клімат і методи його дослідження
- •Україна у міжнародних рейтингах
- •Шкала кредитних рейтингів агенцій Moody’s, Standard&Poor’s і Fitch
- •Тема 13. Етика і соціальна відповідальність міжнародних корпорацій
- •13.1. Економічна етика та її сутність
- •13.2. Етика міжнародних ділових зустрічей
- •13.2.1. Домовленість про ділову зустріч
- •13.2.2. Предмет ділової зустрічі
- •13.2.3. Місце проведення
- •13.2.4. Часові межі
- •13.2.5. Кількість учасників
- •13.2.6. Матеріали для обговорення
- •13.2.7. Підготовка приміщень
- •13.2.8. Зустріч делегації
- •13.2.9. Привітання
- •13.2.10. Розміщення учасників зустрічі
- •13.2.11. Офіційна мова
- •13.3. Візитні картки як засіб ділового спілкування
- •13.4. Етика ділових подарунків
- •13.5. Міжнародні культурні традиції та зовнішній вигляд менеджерів
- •13.5.1. Одяг для чоловіків
- •13.5.2. Одяг для жінок
- •13.6. “Залізний” закон соціальної відповідальності
- •Тема 14. Становлення глобального менеджменту
- •14.1. Розбіжності інтересів і перебудова тнк
- •14.1.1. Політична сфера
- •14.1.2. Інвестиційна сфера
- •14.1.3. Адміністративна сфера
- •14.1.4. Технологічна сфера
- •14.1.5. Народногосподарське середовище
- •14.1.6. Суспільна сфера
- •14.2. Кризовий менеджмент в системі перебудови мнк
- •14.2.1. Підприємницьке бачення
- •14.2.2. Процес прийняття і реалізації рішень
- •14.2.3. Зворотній зв’язок
- •14.2.4. Захисний механізм
- •14.3. Зміст перебудови мнк
- •14.3.1. Мікроперебудова
- •14.3.1.1. Передумови і організація перебудови
- •14.3.1.2. Етапи процесу корінної перебудови:
- •14.3.1.3. Характерні фігури перебудови:
- •14.3.1.4. Моделі перебудови
- •14.3.1.5. Основні принципи організації процесу перебудови:
- •14.3.1.7. Типи змін
- •14.3.1.8. Роль новаторів
- •14.3.1.9. Зміни і культура тнк
- •14.3.2. Макроперебудова
- •14.3.2.1. Політика зовнішньої експансії
- •14.3.2.2. Портфельне управління
- •14.3.2.3. Реструктуризація
- •14.3.2.4. Передача технології
- •14.3.2.5. Розподіл діяльності
- •14.3.2.6. Розвиток внутрішнього підприємництва
- •14.3.2.7. Створення організації, орієнтованої на споживача
- •14.3.2.8. Децентралізація інтегральної підприємницької відповідальності
- •14.3.2.9. Стимулювання внутрішнього підприємництва
- •14.3.2.10. Межі децентралізації
- •14.4. Модель Коллінза і формула Пауля
- •Тема 15. Моделі корпоративного управління розвинених ринків капіталу
- •15.1. Англо-американська модель корпоративного управління
- •15.2. Японська модель корпоративного управління
- •15.3. Німецька модель корпоративного управління
- •Класифікація моделей корпоративного управління розвинених ринків капіталу
- •Список рекомендованої літератури
13.2.8. Зустріч делегації
При зустрічі делегації необхідно правильно визначити рівень зустрічаючих. Загальне правило таке: зустрічає той, хто запрошував, хто підписував лист із запрошенням, як виняток — один з його заступників.
При посадці в автомобіль необхідно враховувати такі правила.
Першим почесним місцем є місце на задньому сидінні праворуч у напрямку руху автомобіля, друге почесне місце — за водієм.
Першим сідає пасажир на найбільш почесне місце, потім пасажир, що займає друге місце.
При зустрічах, як правило, займають тільки заднє сидіння. Якщо в автомобіль сідає ще одна особа, тоді займається місце № 3 між двома почесними місцями, щоб не заважати тому, хто сидить на почесному місці, при виході.
Особа, що займає місце № 1, входить через праві дверцята, а решта, щоб не турбувати того, хто сидить на почесному місці,— через ліві. Виходять першими особи, що займають почесні місця.
У представницьких екіпажах з розташуванням місць один проти одного почесним місцем є також місце на задньому сидінні праворуч за рухом автомобіля. Порядок розміщення в екіпажі:
Після прибуття екіпаж подається таким чином, щоб вихід був з правого боку, причому особа, що займає почесне місце, виходить першою.
До візиту делегації, тим більш іноземної, треба добре підготуватися. Іноземці, начувані про наші труднощі, дуже вдячно сприймають найменші ознаки уваги до себе.
Завчасно потурбуйтесь про те, щоб прибулих до фірми привітно зустріли біля виходу, супроводили до приймальні, запропонували зняти верхній одяг. У приймальній надайте можливість членам делегації розташуватися «як вдома», випити чашку чаю чи кави. Діловій розмові з турецькими бізнесменами обов'язково буде передувати розмова про щось абстрактне. І може статися так, що саме під час цієї розмови буде вирішена доля пропозиції про співробітництво.
До моменту прибуття гостей вся група, що бере участь у переговорах з вашої сторони, повинна зібратися. Погане враження справляють господарі, які в присутності гостей входять і виходять, навіть вибачаючись.
13.2.9. Привітання
З давніх часів представники різних народів, зустрічаючись, різними способами вітають один одного (бажають добра, щастя і здоров'я). Вітання — найбільш розповсюджений звичай в діловому спілкуванні і вимагає тактовності. Кожному народу, кожній соціальній групі властива своя манера привітання. Так, монголи та індокитайці проявом ввічливості вважають потирання носа, а в Новій Зеландії вітають один одного, дотикаючись носами. Серед народів Нігерії проявом поваги є дотик лобом до підлоги, а ось жителі Тібета, вітаючись, знімають головний убір правою рукою, ліву закладають за вухо і при цьому висовують язик. В Японії застосовуються три види поклонів: найнижчий — сайкейрей, середній — під кутом 30° і легкий — під кутом 15°. На Сході характерною ознакою привітання є нахил корпуса з одночасним викиданням рук.
У країнах, де зберігся монархічний чи напівфеодальний режим, існують привітання у вигляді коліносхилення: повного (на обох колінах) і неповного (на одному).
В Європі звичайно вітають один одного, трохи підіймаючи лівою рукою капелюх і роблячи легкий уклін головою. Порушенням етикету є шумні, нестримані привітання.
Під час вітання додержуються таких правил:
Чоловік вітає жінку, молодший за віком чи посадою — старшого, член делегації — керівника. В рівних умовах першим вітається той, хто більш ввічливий. Якщо чоловік один, він першим вітається з чоловіком, який знаходиться поряд з жінкою.
Чоловік повинен розглядати як ознаку особливої до нього поваги, якщо жінка першою привітала його.
Вітаючи жінку на вулиці, чоловік знімає рукавичку з правої руки, для жінок це необов'язково. Якщо жінка зняла рукавичку,— це знову ж таки ознака великої поваги.
Привітання у формі рукостискання чоловікам рекомендується робити завжди (в давнину це означало акт дружби і миру), жінкам — за взаємною згодою. Вітаючись, треба дивитись в очі дружелюбно, не високомірно.
Якщо чоловіка представляють жінці, руку першою подає жінка. Той же пріоритет належить літнім особам і старшим за Посадою. Якщо ж зустрічаються подружжя, то спочатку вітаються жінки, потім чоловіки вітають жінок, і лише потім — один одного.
Жінка першою вітається з чоловіком у тих випадках, коли вона його обминає чи коли проходить повз групу людей, які сидять чи стоять.
Першою також вітається жінка, яка йде разом з чоловіком, з жінкою, що йде без супроводу чи з іншою жінкою.
Жінкам, вітаючи, ніколи не цілують руку на вулиці: це роблять тільки в приміщенні. У нас заведено цілувати руку лише заміжнім жінкам. Цілуючи руку жінці, не варто підіймати її занадто високо, намагайтесь нахилитися самі.
Вітаючись один з одним, чоловіки можуть залишатися і в рукавичках. Але якщо один зняв, знімає рукавичку й інший. На вулиці першим вклоняється до чоловіка, який стоїть на місці, той, хто проходить повз нього.
Обмінюючись потиском, треба пам'ятати, що не варто занадто міцно стискати руку особи, з якою вітаєтесь, тим більше жінки. Вітання повинно бути дружнім і коротким. Надмірно довге і сильне рукостискання не потрібне, так само як і слабке. Чоловікам слід пам'ятати, що ініціатором потиску є жінка і старший за віком. Прийшовши у гості, перш за все вітаються з господинею дому, далі з господарем, потім з іншими особами.
Потискаючи руку, чоловіки звичайно говорять коротке привітання: «Моє шанування ...», «Прийміть мої вітання ...», «Радий зустрітися з Вами...». Вітаючи чоловіка, за правилами ввічливості слід спитати: «Як здоров'я Вашої дружини?, «Як почувають себе Ваші діти?», «Як здоров'я Вашої матусі?» тощо.