5.6. Планування захисту рослин

У плані захисту рослин зазначають обсяги робіт, календарні строки їх виконання, норми витрат препаратів на одиницю робіт (га, т), загальну потребу в цих препаратах, спосіб виконання за­ходів власними засобами, із залученням спеціалізованих органі­зацій, за допомогою сільськогосподарської авіації, а також вар­тість цих робіт.

Під час розробки плану використовують таку інформацію: площі сільськогосподарських культур, що потребують захисту від тих чи інших шкідників, хвороб і бур'янів та розміщення їх у полях сівозмін; місткості зерносховищ, овоче-картоплесховищ; карти забур'яненості полів; дані обстеження щодо поширення шкідників і зараженість хворобами культурних рослин на полях у передплановому році; визначений на основі літніх спостережень і осінніх обстежень прогноз кількості шкідників, що ввійшли в зи­мівлю; норми витрат хімічних і біологічних препаратів і можли­вості їх придбання, а також типові до конкретного господарства технологічні карти виконання робіт, пов'язаних з боротьбою проти шкідників, хвороб та бур'янів. Використовують також ін­формацію стосовно посівів та багаторічних насаджень у населен­ня, на яких потрібно буде виконати роботи із захисту рослин від шкідників і хвороб.

Доцільно дотримуватись такої послідовності планування за­ходів щодо захисту рослин. У першу чергу передбачають захо­ди, пов'язані з обґрунтуванням посівних площ: правильне чергу­вання культур у сівозмінах, насичення їх проміжними і по­вторними культурами, що обмежують поширення бур'янів, хво­роб і шкідників. Потім планують агротехнічні заходи, які вклю­чають у технологічні карти вирощування сільськогосподарських культур. Передбачається насичення технології операціями, що знищують бур'яни й обмежують можливості поширення окремих шкідників (лущення стерні, періодичні культивації, боронування та міжрядні обробітки), своєчасне і якісне виконання технологіч­них операцій, забезпечення відповідної технології зберігання та внесення в ґрунт органічних добрив.

Наступним етапом планування захисту рослин є використан­ня біологічних засобів захисту рослин. Найпоширенішою се­ред них є трихограма, яку розселюють на посівах цукрових бу­ряків, кукурудзи, багаторічних трав, зернобобових, соняшнику, овочевих та інших культур для боротьби проти совки, кукуру­дзяного метелика, яблуневої і горохової плодожерок. Біологіч­ний ефект застосування трихограми проти совки становить 52 - 55 %, стеблового метелика – 40 - 66 %.

Тоді, коли всі розглянуті засоби захисту рослин недостат­ньо дійові або ефективні, планують заходи хімічного захисту. При цьому перевагу надають менш шкідливим для рослин, тва­рин і людей пестицидам, що їх передбачено списком хімічних і біологічних засобів боротьби зі шкідниками, хворобами рослин і бур'янами і дозволено для використання в сільському господарс­тві Міністерством аграрної політики України за погодженням з Міністерством охорони здоров'я, Міністерством рибного госпо­дарства та Міністерством охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки. Відповідно до цього списку планують норми ви­трат препаратів і діючої речовини для сільськогосподарських культур, кратність оброблень і строки останнього перед збиран­ням урожаю оброблення. Обчислюючи потребу в пестицидах ураховують передпосів­не протруювання насіння з метою знезараження його

від гриб­кових захворювань, а сходів — від ґрунтових шкідників; за­хист зернових культур від клопа-черепашки, хлібних жуків, хлібної жужелиці, злакових мух, попелиці, горохової зернівки, озимої совки; посівів цукрових буряків — від бурякового дов­гоносика, бурякових блішок, бурої листової

попелиці; карто­плі - від колорадського жука, фітофторозу і т. д.; розширення робіт, пов'язаних з боротьбою з шкідниками і хворобами садів, ягідників, виноградників; застосування гербіцидів для бороть­би з бур'янами, зооцидів - для знищення шкідливих гризунів.

Плануючи використання пестицидів, слід ураховувати, що більшість їх згубно діє не лише на шкідників, хвороби і бур’яни, а й на грунтові мікроорганізми, корисних комах, птахів, тварин і людей. Тривалий період розкладу багатьох із них зумовлює значні нагромадження їх у грунті, а їхня здатність мігрувати й нагромаджуватись у повітрі, воді й рослинах у розмірах, що перевищують допустимі норми, є однією з найважливіших проблем їх використання. У процесі здійснення планів передбачені роботи не є обов’язковими для виконання. Пестициди застосовують лише після обстеження посівів на виявлення шкідників і хвороб сільськогосподарських культур і встановлення доцільності виконання хімічних робіт.

Контрольні питання:

1. Що розуміють під висловлюванням “Обґрунтування виробничої програми з рослинництва” ?

2. З чого починається планування рослинництва господарства?

3. Що таке планування трансформації земельних угідь?

4. Що планують з метою збереження і підвищення родючості грунту?

5. Як обґрунтувати планування врожайності культур?

6. Якими методами користуються при прогнозуванні врожайності?

7. Які фактори впливають на врожайність культур?

8. Який методичний підхід до обчислення приросту врожайності культур Ви знаєте?

9. В чому полягає метод програмування врожайності?

10. З яких основних вимог виходять при плануванні посівних площ?

11. Що ураховують, обчислюючи планову потребу в продукції рослинництва?

12. Як визначається рівень конкурентоспроможності відносно товарних і кормових культур?

13. Що необхідно ураховувати у процесі планування посівних площ?

14. Як визначити розмір посівних площ?

15. Як ліквідувати дефіцит або неповне використання земель?

16. Як планувати посівні площі зернових культур з виробництва продо- вольчого і фуражного зерна?

17. Відповідно чого плануються посівні площі технічних культур?

18. Відповідно чого плануються посівні площі овочевих культур?

19. Відповідно чого плануються посівні площі кормових культур?

20. Як задовольнити потребу господарства у грубих кормах?

21. Наведіть формулу виробництва сінажу.

22. Які площі культур включають у загальну площу посівів?

23. Виходячи з чого обчислюють валовий збір продукції рослинництва?

24. Як називається заключний, зведений розділ плану виробництва і використання продукції рослинництва?

25. Як розрахувати потребу в насінні?

26. Як розрахувати потребу у добривах?

27. Що визначають у плані захисту рослин?

28. Якої послідовності планування заходів щодо захисту рослин необхідно дотримуватись?

29. Як обчислити потребу у пестицидах?