- •Тема 6. Соціальна структура суспільства. Для нотаток
- •Тема 11. Організація і програма
- •Тема 12. Основні методи збираннята аналізу соціологічної інформації... 89
- •Передмова
- •Тема 1. Предмет, структура та функції соціології
- •1.1. Специфіка соціологічного аналізу соціальних явищ.
- •Структура і функції соціологічної системи знань.
- •Значення соціологи у розв'язанні соціально-політичних та політичних проблем українського суспільства.
- •1.1. Специфіка соціологічного аналізу соціальних явищ
- •1.3. Структура та функції соціологічної системи знань
- •1.4. Значення соціології у розв'язанні соціально-економічних та політичних проблем українського суспільства
- •Література
- •Тема 2. Виникнення та ста новлення соціологічних знань
- •Соціально-політичні уявлення епохи античності.
- •Соціологічна думка епохи Середньовіччя та Відродження,
- •Розвиток соціальних знань у XVII - XVIII ст.
- •2.1. Соціальні уявлення стародавності
- •2.2. Соціально-політичні уявлення епохи античності
- •2.3. Соціологічна думка епохи Середньовіччя та Відродження
- •Література
- •2.4. Розвиток соціальних знань у XVII - XVIII ст.
- •12.6. Соціометрія та процедура соціометричного опитування
- •Натуралізм у соціології XIX - XX ст.
- •12.5. Підготовка і проведення анкетного опитування
- •12.4. Опитування. Різновиди інтерв'ю. Недоліки та переваги інтерв'ю порівняно з іншими методами
- •3.3. Психологічні школи у соціології
- •3.4. Емпіричні соціальні дослідження
- •12.3. Експеримент у соціологічному дослідженні
- •3.5. Сучасна західна соціологія
- •Тема 4. Становлення і розвиток соціологічної думки в україні
- •Соціально-політична думка в Україні у XV! - XVII ст.
- •Початок української соціології.
- •Розвиток вітчизняної соціологи у XX ст.
- •4.2. Соціально-політична думка в Україні у XVI - XVII ст.
- •Тема 12. Основні методи збирання та аналізу соціологічної інформації
- •Експерименту соціологічному дослідженні.
- •Опитування. Різновиди інтерв'ю. Недоліки та переваги інтерв'ю порівняно з іншими методами. 12.6. Підготовка і проведення анкетного опитування.
- •Література
- •4.3. Розвиток ідей Просвітництва в Україні
- •11.4. Генеральна та вибіркова сукупність. Репрезентативність дослідження та його критерії
- •4.4. Соціальні ідеї у творчості членів Кирило-Мефодіївського товариства
- •4.5. Початок української соціологи
- •11.3. Поняття програми соціологічного дослідження та її структура
- •11.2. Поняття методики і техніки соціологічного дослідження
- •4.6. Розвиток вітчизняної соціології у XX ст.
- •Тема 11. Організація і програма соціологічного дослідження
- •Соціологічне дослідження і його різновиди.
- •Поняття методики і техніки соціологічного дослідження.
- •11.3. Поняття програми соціологічного дослідження та її структура.
- •11.4. Генеральна та вибіркова сукупність. Репрезентативність дослідження та його критерії.
- •11.1. Соціологічне дослідження та його різновиди
- •Література
- •Література
- •10.9. Соціологія громадської думки
- •Тема 5. Суспільство та його складові.
- •Історичні типи суспільства: традиційне, індустріальне, постіндустріальне.
- •10.8. Соціологія книги і читання
- •10.7. Соціологія вільного часу
- •5.2. Методологічні принципи вивчення суспільного життя
- •5.3. Історичні типи суспільства: традиційне, індустріальне, постіндустріальне
- •10.6. Соціологія сім'ї та шлюбу
- •10.5. Соціологія моралі та виховання
- •5.4. Сутність та критерії суспільного прогресу. Прогрес і регрес
- •10.4. Соціологія релігії
- •10.3. Соціологія освіти і науки
- •10.2. Соціологія політики
- •Тема 6. Соціальна структура суспільства. Соціальна стратифікація та соціальна мобільність
- •Поняття соціального інституту суспільства. Місце соціальних інститутів у системі соціальних зв'язків.
- •6.2. Поняття соціального інституту суспільства.
- •Література
- •6.3. Поняття соціальної стратифікації, її особливості у сучасному суспільстві
- •6.4. Функціональний та конфліктологічний підходи до соціальної стратифікації та проблеми нерівності
- •9.3. Причини девіацій. Підходи до вивчення причин девіантної поведінки
- •9.2. Поняття девіантної поведінки. Причини і різновиди девіацій
- •6.5. Соціальна мобільність та її механізми
- •Література
- •Тема 7. Культура у суспільній системі. Соціологія культури
- •7.1. Культура як об'єкт соціального пізнання. Складові та функції культури.
- •Предмет та основні напрямки соціології культури.
- •Поняття субкультури, контркультури, елітарної та масової культури.
- •7.1. Культура як об'єкт соціального пізнання. Складові та функції культури
- •Література
- •Тема 9. Соціальна взаємодія та соціальний контроль. Причини і види девіантної поведінки
- •Поняття соціальної взаємодії та соціального контролю.
- •Поняття девіантної поведінки.
- •Причини девіацій. Підходи до вивчення причин девіантної поведінки.
- •9.1. Поняття соціальної взаємодії та соціального контролю
- •7.2. Предмет та основні напрямки соціології культури
- •7.3. Поняття субкультури, контркультури, елітарної та масової культури
- •8.4. Соціальний статус та соціальна роль особи
- •8.3. Типологія особистості у соціології
- •Література
- •8.2. Етапи і засоби соціалізації особи
- •43018 М. Луцьк, вул. Львівська, 75
- •43018 М. Луцьк, вул. Львівська, 75
- •43018 М. Луцьк, вул. Львівська, 75
12.3. Експеримент у соціологічному дослідженні
Експеримент - зміна або відтворення явища з метою вивчення його у найсприятливіших умовах. Характерна риса експерименту - заплановане втручання людини у досліджуване явище, можливість його відтворення за різних умов. Проте, незважаючи на визнання високої пізнавальної ролі експерименту, він поки що недостатньо широко застосовується у соціологічних дослідженнях.
Експеримент у соціології - це спосіб одержання інформації щодо кількісних і якісних змін показників діяльності і поведінки соціального
взаємного впливу, які не можуть існувати як автономні утворення. Розвиток особи відбувається у процесі взаємодії з іншими людьми в суспільстві.
3.5. Сучасна західна соціологія
З початку XX ст. у соціології утверджуються різноманітні напрями та школи, які різняться розумінням предмета дослідження, формують ряд теорій стосовно певних сфер суспільного життя.
Так, після другої світової війни в американській соціології панівним напрямом став структурний функціоналізм. Його ідеї розробляли англійський соціолог А.Радкліфф-Браук (1881-1955) та американський соціолог В.Малиновський (1884-1942). Американські соціологи Толкотт Парсонс (1902-1979) та Роберт Мертон (нар. у 1910 р.) розглядали суспільство як систему з кількома рівнями, яка взаємодіє з іншими системами - культурою та особистістю. Свобода в суспільстві обмежується нормативними рамками і реалізується у вигляді альтернатив.
Теорія конфлікту визнає соціальні конфлікти вирішальним або одним із важливих факторів соціального розвитку. Дану проблему у ХІХ ст. розглядали К.Маркс, Ґ.Спенсер, Л.Гумплович, Г.Зіммель, проте теоретичне обґрунтування конфліктологічний підхід отримав у 50-х рр. XX ст. у працях американського соціолога Льюіса Козера та німецького соціолога Ральфа Дарендерфа. Вони розглядають конфлікт як основу змін у суспільстві. Корені конфлікту знаходяться не лише в економіці, власності на засоби виробництва, як це стверджував К.Маркс, а в інституалізації відносин влади у суспільних формуваннях.
Засновником теорії соціального обміну є Джордж Хоманє (1910— 1989). Згідно з цією теорією, люди взаємодіють між собою на основі свого минулого досвіду і потенційних винагород та покарань. Соціальна дія постає як процес обміну, учасники якого прагнуть до максимальної вигоди (матеріальної чи нематеріальної) із мінімальними затратами на її отримання.
Концепція еліт, засновниками якої є італійські соціологи Вільфредо Парето (1848-1923) та Гаетано Моска (1858-1941), базується на ідеї розмежування суспільства на два класи - панівний політичний клас, який бере на себе всі державні функції, і керований клас, неорганізована більшість суспільства. В.Парето поділяє суспільство на еліту та не-еліту і говорить про здійснення в суспільстві „кругообігу еліт": від їх стабілізації до наступної деградації. Саме „кругообіг еліт" є рушійною силою суспільного розвитку. Г.Моска вважав, що влада не може бути владою самого народу, оскільки в суспільстві повинен бути панівний політичний клас, що буде її здійснювати. Тому
92
25
народовладдя І демократія - це утопії, несумісні з законами суспільства та людською природою.
Порівняно новим напрямом сучасної соціології є етнометодологія, яка виникає в кінці 60-х рр. XX ст. Засновником її є американський дослідник Гароль Гарфінкель. Предметом етнометодології є характерні для різних соціальних класів, груп, організацій методи інтерпретацій, за допомогою яких люди відтворюють соціальний світ. Смисл будь-якої дії можна зрозуміти лише у визначеному контексті.
Основоположником феноменологічної соціології є австрійський соціолог Альфред Шюц (1899-1959). Він стверджував, що класифікація та інтерпретація світу не є суто індивідуальним процесом. Люди використовують так звані „типізації" - поняття, що означають класи предметів, які вони виражають. За їх допомогою створюється своєрідний „запас здорового глузду", який дозволяє людям спілкуватись, вирішувати повсякденні завдання і розуміти дії інших людей.
Структуралізм і постструктуралізм наголошують на тому, що існує залежність між властивостями суспільних явищ і процесів та їх структурою. Структура є порівняно стабільним способом взаємозв'язку суб'єктів соціальної поведінки і одночасно володіє певною незалежністю від індивідів та інших суб'єктів соціальної дії. Структура відіграє роль стримуючого та спонукального чинника. Представниками цього напряму є французькі соціологи Клод Леві-Стросс та Мішель Фуко.