- •Тема 6. Соціальна структура суспільства. Для нотаток
- •Тема 11. Організація і програма
- •Тема 12. Основні методи збираннята аналізу соціологічної інформації... 89
- •Передмова
- •Тема 1. Предмет, структура та функції соціології
- •1.1. Специфіка соціологічного аналізу соціальних явищ.
- •Структура і функції соціологічної системи знань.
- •Значення соціологи у розв'язанні соціально-політичних та політичних проблем українського суспільства.
- •1.1. Специфіка соціологічного аналізу соціальних явищ
- •1.3. Структура та функції соціологічної системи знань
- •1.4. Значення соціології у розв'язанні соціально-економічних та політичних проблем українського суспільства
- •Література
- •Тема 2. Виникнення та ста новлення соціологічних знань
- •Соціально-політичні уявлення епохи античності.
- •Соціологічна думка епохи Середньовіччя та Відродження,
- •Розвиток соціальних знань у XVII - XVIII ст.
- •2.1. Соціальні уявлення стародавності
- •2.2. Соціально-політичні уявлення епохи античності
- •2.3. Соціологічна думка епохи Середньовіччя та Відродження
- •Література
- •2.4. Розвиток соціальних знань у XVII - XVIII ст.
- •12.6. Соціометрія та процедура соціометричного опитування
- •Натуралізм у соціології XIX - XX ст.
- •12.5. Підготовка і проведення анкетного опитування
- •12.4. Опитування. Різновиди інтерв'ю. Недоліки та переваги інтерв'ю порівняно з іншими методами
- •3.3. Психологічні школи у соціології
- •3.4. Емпіричні соціальні дослідження
- •12.3. Експеримент у соціологічному дослідженні
- •3.5. Сучасна західна соціологія
- •Тема 4. Становлення і розвиток соціологічної думки в україні
- •Соціально-політична думка в Україні у XV! - XVII ст.
- •Початок української соціології.
- •Розвиток вітчизняної соціологи у XX ст.
- •4.2. Соціально-політична думка в Україні у XVI - XVII ст.
- •Тема 12. Основні методи збирання та аналізу соціологічної інформації
- •Експерименту соціологічному дослідженні.
- •Опитування. Різновиди інтерв'ю. Недоліки та переваги інтерв'ю порівняно з іншими методами. 12.6. Підготовка і проведення анкетного опитування.
- •Література
- •4.3. Розвиток ідей Просвітництва в Україні
- •11.4. Генеральна та вибіркова сукупність. Репрезентативність дослідження та його критерії
- •4.4. Соціальні ідеї у творчості членів Кирило-Мефодіївського товариства
- •4.5. Початок української соціологи
- •11.3. Поняття програми соціологічного дослідження та її структура
- •11.2. Поняття методики і техніки соціологічного дослідження
- •4.6. Розвиток вітчизняної соціології у XX ст.
- •Тема 11. Організація і програма соціологічного дослідження
- •Соціологічне дослідження і його різновиди.
- •Поняття методики і техніки соціологічного дослідження.
- •11.3. Поняття програми соціологічного дослідження та її структура.
- •11.4. Генеральна та вибіркова сукупність. Репрезентативність дослідження та його критерії.
- •11.1. Соціологічне дослідження та його різновиди
- •Література
- •Література
- •10.9. Соціологія громадської думки
- •Тема 5. Суспільство та його складові.
- •Історичні типи суспільства: традиційне, індустріальне, постіндустріальне.
- •10.8. Соціологія книги і читання
- •10.7. Соціологія вільного часу
- •5.2. Методологічні принципи вивчення суспільного життя
- •5.3. Історичні типи суспільства: традиційне, індустріальне, постіндустріальне
- •10.6. Соціологія сім'ї та шлюбу
- •10.5. Соціологія моралі та виховання
- •5.4. Сутність та критерії суспільного прогресу. Прогрес і регрес
- •10.4. Соціологія релігії
- •10.3. Соціологія освіти і науки
- •10.2. Соціологія політики
- •Тема 6. Соціальна структура суспільства. Соціальна стратифікація та соціальна мобільність
- •Поняття соціального інституту суспільства. Місце соціальних інститутів у системі соціальних зв'язків.
- •6.2. Поняття соціального інституту суспільства.
- •Література
- •6.3. Поняття соціальної стратифікації, її особливості у сучасному суспільстві
- •6.4. Функціональний та конфліктологічний підходи до соціальної стратифікації та проблеми нерівності
- •9.3. Причини девіацій. Підходи до вивчення причин девіантної поведінки
- •9.2. Поняття девіантної поведінки. Причини і різновиди девіацій
- •6.5. Соціальна мобільність та її механізми
- •Література
- •Тема 7. Культура у суспільній системі. Соціологія культури
- •7.1. Культура як об'єкт соціального пізнання. Складові та функції культури.
- •Предмет та основні напрямки соціології культури.
- •Поняття субкультури, контркультури, елітарної та масової культури.
- •7.1. Культура як об'єкт соціального пізнання. Складові та функції культури
- •Література
- •Тема 9. Соціальна взаємодія та соціальний контроль. Причини і види девіантної поведінки
- •Поняття соціальної взаємодії та соціального контролю.
- •Поняття девіантної поведінки.
- •Причини девіацій. Підходи до вивчення причин девіантної поведінки.
- •9.1. Поняття соціальної взаємодії та соціального контролю
- •7.2. Предмет та основні напрямки соціології культури
- •7.3. Поняття субкультури, контркультури, елітарної та масової культури
- •8.4. Соціальний статус та соціальна роль особи
- •8.3. Типологія особистості у соціології
- •Література
- •8.2. Етапи і засоби соціалізації особи
- •43018 М. Луцьк, вул. Львівська, 75
- •43018 М. Луцьк, вул. Львівська, 75
- •43018 М. Луцьк, вул. Львівська, 75
5.2. Методологічні принципи вивчення суспільного життя
Метод у соціології - це системний спосіб досягнення теоретичного та практичного результату, вирішення проблем з метою одержання нової інформації, усвідомлення специфіки предметної сфери і законів про функціонування її об'єктів. Це спосіб побудови та обґрунтування соціологічних знань, сукупність прийомів, процедур і операцій емпіричного, досвідного та теоретичного пізнання соціальної реальності. Метод у соціології залежить не тільки від дослідження соціологічної проблеми та побудови теорії, а й від загальної методологічної орієнтації. Метод включає певні правила, що забезпечують надійність і достовірність знання.
При вивченні соціальних процесів застосовуються такі принципи матеріалістичної діалектики, як об'єктивність, історизм та системний підхід, а також використовуються підходи до аналізу і розуміння суспільства, механізмів його функціонування та розвитку, функціоналізм, теорії конфлікту, індивідуалізм тощо.
Принцип об'єктивності означає вивчення об'єктивних закономірностей, що визначають процеси соціального розвитку. Кожне явище розглядається як багатогранне і суперечливе. Вивчається вся система фактів, явищ, подій - позитивних І негативних. Об'єктивність соціологічних знань передбачає, що процес їх пошуку відповідає об'єктивній реальності і не залежним від людини і людства законам пізнання. Об'єктивність наукових висновків ґрунтується на їх достовірності, науковій аргументації.
Принцип історизму в соціології передбачає вивчення соціальних проблем, соціальних інститутів, процесів у виникненні, становленні та розвитку розуміння специфіки відповідних історичних ситуацій, сприйняття загальних тенденцій розвитку та своєрідності конкретних обставин. Історизм тісно зв'язаний із розумінням суперечностей як рушійних сил відносин, що складаються і виявляються у взаємодії потреб та інтересів відповідних соціальних спільностей. Історизм дає можливість здобувати знання з минулого досвіду, обґрунтовувати сучасну політику, соціальні дії. Використовуючи принцип історизму, соціологія має можливість досліджувати внутрішню динаміку соціальних явищ та процесів, визначати рівень і напрям розвитку та пояснювати ті їх особливості, що обумовлені їх історичним зв'язком з іншими явищами та процесами. Застосовується також при аналізі елементів суспільства принцип індивідуалізму, основна ідея методології якого полягає в тому,
78
39
що суспільство, його функціонування може пояснюватись тільки через сукупність індивідуальних дій, їх взаємодією.
Системний підхід - спосіб наукового пізнання і практичної діяльності, де окремі частини якогось явища розглядаються в тісній єдності з цілим. Основним поняттям системного підходу виступає система, що означає певний матеріальний або ідеальний об'єкт, що розглядається як складне цілісне утворення. Системний підхід передбачає виділення певного системоутворюючого параметра, тобто властивості, що обумовлює пошук сукупності елементів системи, сітку зв'язків І відносин між ними, її структуру. Слід враховувати, що кожна система виступає підсистемою іншої, великої системи. І, навпаки, можна виділяти в ній менші підсистеми, які в іншому випадку можуть розглядатися як система. Системний підхід в соціології обов'язково передбачає з'ясування принципів ієрархії елементів між ними, способів їх впливу один на одного. Вивчення суспільної свідомості, суспільної думки, різних соціальних спільностей, їх потреб тощо, передбачає використання методів аналізу документів, опитувань, спостереження тощо. Для дослідження міжособових відносин всередині малих груп, соціальних спільностей, ставлення особи до тих або інших суспільних явищ, життєвих та ціннісних орієнтацій і установок використовуються методи соціометрії, соціальної психології тощо, методи статистики, факторного, латентно-структурного, корекційного аналізу, використання математики та ін.
Структурний функціоналізм, теорію якого запропоновано соціологами Г.Спенсером, Т.Парсонсом та ін. передбачає розглядати суспільство як цілісний організм, що складається з частин, елементів, які виконують певні функції. Суспільні процеси і явища можна пояснити, аналізуючи їх функції в суспільній системі. Суспільство зберігає стійкість, оскільки реалізуються всі необхідні для соціального організму функції, в тому числі функція соціального контролю.