Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Соціологія (конспект лекцій).rtf
Скачиваний:
5
Добавлен:
11.08.2019
Размер:
2.02 Mб
Скачать

Література

Вебер М. Избранные произведения. Пер. с нем. - М., 1990.

Гилинская Я.И.. Социология девиантного поведения как специальная социологическая теория // СОЦИС- 1992.- № 4.

Мертон К. Социальная структура и аномия // СОЦИС- 1992.- № 2 3,4.

Піча В.М. Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів України- К.: Каравела, 1999.

Смирович С.И. Самоубийство в зеркале статистики // СОЦИС -1990.-№4.

Современная западная социология. Словарь.- М., 1990.

Соціологія. Курс лекцій / За ред. В.М.ПІчі. - К.,1996.

Соціологія.: короткий енциклопедичний словник. Під заг. ред. В

48

69

Типи будови тіла за Шелдоном:

1 - ендоморф - людина помірної повноти з м'яким і трохи округлим тілом. їй властива товариськість, увага до власних бажань;

  1. - мезоморф - людина з сильним і струнким тілом. Характерна схильність до занепокоєння, активність, низька чутливість. На думку Шелдона, цей тип найбільш схильний до девіації;

  2. - ектоморф - людина з тендітним, витонченим тілом. їй властива схильність до самоаналізу, підвищена чутливість, вразливість.

Щодо психологічного підходу, то він, як і біологічний, часто пов'язаний з аналізом кримінальної поведінки. Мислителі минулого, що намагалися дати психологічне пояснення девіації, підкреслювали важливість аналізу таких загальних становищ, як „розумові дефекти", „дегенеративність", „недоумство" та „психопатія". Кримінологи намагались знайти наукові методи визначення зв'язку між таким становищем та кримінальною поведінкою. Психоаналітики запропонували теорії, які встановлювали зв'язок між девіантними вчинками і багатьма психологічними проблемами. Наприклад, З.Фрейд запровадив поняття про „потенційних злочинців із почуттям вини" -людей, які бажають, щоб їх спіймали та покарали, тому що вони відчувають себе винуватими.

Слід підкреслити, що на основі тільки однієї психологічної особливості, конфлікту чи „комплексу" не можна пояснити сутність злочинності чи іншого типу поведінки. Більш ймовірно, що девіація походить на основі сполучення багатьох соціальних та психологічних факторів.

Соціологічні пояснення походження девіації, незважаючи на їх відмінності, причинами девіації називають відсутність норм та розрив між цілями суспільства і засобами досягнення цих цілей (теорії аномії); культурні цінності, що збуджують людей до девіантної поведінки (культурологічні теорії"); наявність тих, хто оцінює людину з точки зору девіації (теорія навішування ярликів); розробка законів як джерела суспільного конфлікту (радикальна кримінологія) та ін.

Р.Мертон вважав, що причиною девіації є розрив між цілями суспільства та соціально схваленими засобами їх досягнення.

Вищеназвані теорії девіантною називають поведінку, що відхиляється від норм із знаком „-". Але у будь-якому суспільстві завжди є люди, поведінка яких випереджає існуючі стандарти і виступає прогресивнішою порівняно з ними. Такий вид поведінки найбільш притаманний суспільству в часи різких соціальних перебудов і теж виступає як девіація.

Соціальні відхилення можуть бути класифіковані декількома способами. Найпоширенішим є поділ відхилень на різні види залежно від типу норми, що порушується (право, мораль, правила спілкування та ін). При цьому негативні відхилення діляться на злочини, інші