4.6. Розвиток вітчизняної соціології у XX ст.

Соціологічна думка в Україні завжди розвивалась як складова загальноєвропейської культури. Так, на межі XIX І XX ст. на розвиток соціології в Україні значний вплив здійснив сформований на Ідеях О.Конта і Г.Г.Спенсера європейський позитивізм. У зв'язку із цим варто відмітити роль поглядів Е.Дюркгейма, який був ініціатором використання історико-порівняльного методу, спирався у своїх дослідженнях на статистику, використовував не тільки функціональний, а і каузальний метод, багатофакторний аналіз.

В українській науці цей метод вперше використав Михайло Грушевський (1866-1934). На формування його світогляду надзвичайний вплив мав Е.Дюркгейм, із яким він підтримував особисті контакти, М.Грушевський, історик світового масштабу, став лідером інституалізованої соціології в Україні. Його соціологічна робота охоплювала надзвичайно широке коло питань. У теоретичному соціологічному вивченні він торкався і суспільно-політичного устрою, соціально-класової структури тогочасного суспільства, динаміки громадських настроїв, проблем етносоціології, етнополітики і моралі.

Виходячи з об'єктивних засад соціальних знань, спираючись на Історичні факти, вдаючись до методу історичного порівняння, Грушевський намагався дати відповідь на питання: що таке людське суспільство, які закони його розвитку і прогресу.

Тема 11. Організація і програма соціологічного дослідження

1. Соціологічне дослідження і його різновиди.

2. Поняття методики і техніки соціологічного дослідження.

11.3. Поняття програми соціологічного дослідження та її структура.

11.4. Генеральна та вибіркова сукупність. Репрезентативність дослідження та його критерії.

11.1. Соціологічне дослідження та його різновиди

Соціологічне дослідження - система логічно послідовних методологічних, методичних і організаційно-технічних процедур, підпорядкованих меті отримання об'єктивних даних про соціальне явище або процес, що вивчається. Це процес, у якому теоретико-методологічний та емпіричний рівні пізнання перебувають у єдності.

Соціологічне дослідження буває теоретичним, фундаментальним, емпіричним, прикладним.

Теоретичне соціологічне дослідження узагальнює нагромаджений матеріал у галузі соціального життя.

Фундаментальне дослідження спрямоване на вдосконалення теорії і методології.

Емпіричне дослідження полягає у нагромадженні, зборі фактичного матеріалу у певній галузі (через опитування, аналіз документів, статистичний аналіз, спостереження тощо) і його первинній обробці.

Прикладне соціологічне дослідження спрямоване на вивчення рекомендацій у галузі.

Види соціологічного дослідження.

Розвідувальне дослідження полягає у випробуванні інструментарію, тобто методичних документів (анкет, бланк-інтерв'ю, опитувальних листів, карток спостереження). В його ході уточнюється мета, гіпотези, питання і їх формулювання. Таке дослідження проводиться тоді, коли проблема недостатньо вивчена чи взагалі постає вперше.

Описове дослідження є більш складним, з його допомогою отримують емпіричну інформацію, яка дає відносно цілісне уявлення про соціальне явище, що вивчається. Таке дослідження передбачає систематичний кількісно-якісний опис об'єкта.

Аналітичне соціологічне дослідження полягає не лише в описі елементів явища чи процесу, що вивчається, а й дозволяє виявити їх причину.

34

83

спрямованість та ін.

Основними функціями громадської думки є: оцінювальна, орієнтовна, виховна, регулятивна, соціального контролю, регламентації, захисна та директивна.

Головними тематичними напрямами досліджень українських соціологів цій галузі соціології є теоретичне і прикладне вивчення громадської думки у зв'язку з діяльністю засобів масової інформації, переходом до ринкової економіки, діяльністю основних гілок влади, політичних партій, введенням нової виборчої системи, а також із проблем злочинності, екологічної безпеки, відносин з Росією, приватизації землі, електоральної поведінки громадян тощо.

Основними каналами вивчення громадської думки є: референдуми, листи виборців до народних депутатів, вивчення питань, що надходять під час прямої телефонної лінії до представників влади, політичних і економічних оглядачів, форумів, нарад, засоби масової інформації, прикладні конкретно-соціологічні дослідження