6.3. Основні відмінності громадського і бізнес-етикету

Діловий і громадський етикети розвивались як дві паралельні прямі. Громадський етикет виник у часи лицарства й до цього часу базується на правилах поведінки одної статі по відношенню до іншої. З іншого боку, у діловому етикеті, не дивлячись на час, зміни у соціальному житті й у вихованні, одна-єдина характеристика завжди оставалась незмінною – поведінка у бізнесі ґрунтується на ранжуванні, яке не залежить від статі.

Бізнес-етикет, базуючись на правилах і традиціях військового життя увібрав у себе значні елементи корпоративної культури успішних світових компаній, створив свої власні норми, які забезпечують ефективність ділових відносин і відбивають корпоративні стандарти компанії.

Діловий етикет у порівнянні з громадським більш офіційний. Загальні принципи культури поведінки конкретизуються основними вимогами етикету: увічливість, коректність, фактичність, делікатність, скромність, точність, природність поведінки, обов’язковість. Для ділової людини суворе дотримання цих вимог – основа досягнення успіху.

У галузі ділових відносин увічливість вважають економічною категорією, яка сприяє підвищенню прибутку, способом зберегти гарні відносини, що обертаються вигодою. Ділова увічливість зазвичай не допускає запевнянь у прихильності співрозмовників один до одного, тривалих подяк і вибачень за згаяний час.

Впровадження правил бізнес-етикету у життя створює лінію чіткого функціонування організації, породжує взаємну повагу й гарні міжособистісні відносини та обмежує неприємні ситуації, які можуть виникати під час виконання щоденних обов’язків.

6.4. Національні особливості ділового етикету та спілкування Етнопсихологічні особливості учасників переговорного процесу. Особливості стилів спілкування

(Ю. Палеха, В. Кудін)

І. Основа на контексті – інтересі Японія Україна	ІV. Основа на змісті – інтересі Швеція Індія
ІІІ. Основа на контексті – становищі Мексика Іспанія Єгипет	ІІ. Основа на змісті – становищі США Німеччина Швейцарія

Легко долають комунікативні проблеми ті учасники, культури яких дають змогу використовувати елементи кожного стилю. Суперечності, як правило, виникають між партнерами, стилі поведінки яких є прямо протилежними, наприклад:

• І сприймає ІІ як зухвалого, агресивного, нетерплячого, наївного, нецікавого, обмеженого;

• ІІ сприймає І як неуважного, важко зрозумілого, схильного до обману;

• ІІІ сприймає ІV як зарозумілого, надто офіційного, холодного, негнучкого;

• ІV сприймає ІІІ як шахрая, маніпулятора, базіку, якому не можна довіряти.

Знання особливостей комунікативної культури партнера, підкреслене шанобливе ставлення до тих її елементів, які партнер особливо цінує, є запорукою відповідного ставлення і до себе, встановлення атмосфери взаєморозуміння.

Національні стилі ділового спілкування

	Особливості стилю
Американський стиль	Головна особливість стилю – високий професіоналізм. Під час переговорів американці самостійні, енергійні, ініціативні, відкриті, їм більш імпонує не надто офіційна атмосфера ділового спілкування. Вони врівноважено сприймають ситуації, що виникають на переговорах, динамічно аналізують і гнучко оцінюють їх, зберігаючи при цьому внутрішню рівновагу, хороший настрій, виявляючи почуття гумору. Вони доволі настирливо намагаються реалізувати свої цілі, переслідують власну вигоду. Суттєві їх національно-психологічні особливості – діловитість і практичність у розв’язанні проблем. При формуванні делегації вони керуються передусім критерієм компетентності, професіоналізму кандидатур. Важливе значення надають висвітленню переговорів та їх наслідків у засобах масової інформації.
Англійський стиль	Особливості цього стилю зумовлюють парадокси англійського характеру, до яких зараховують поєднання конформізму та індивідуалізму, ексцентричності й логічності, привітності й замкненості, відчуженості й співчутливості, простоти й снобізму. Англійцям властивий високий практицизм. Будь-які переговори вони розглядають з точки зору практичного застосування їх конкретних результатів. На переговорах поводяться привітно, порядно, без натяку на фамільярність. Англійці вважають, що успіх на переговорах залежить від позиції партнера, від обопільного намагання знайти найкраще рішення. Саме тому скрупульозно, прагматично готують їх. Їм властиві гнучкість, уважне ставлення до ініціативи протилежної сторони. В житті англійців особливу роль відіграють традиції, які впливають на їх участь у будь-яких справах, у тому числі й у спілкуванні.
Японський стиль	Стрижневими елементами японського стилю ділового спілкування є пунктуальність, точність, обов’язковість, етичний прагматизм, ввічливість. Японцям характерна повага до традицій, поклоніння перед авторитетом, підкорення слабкого сильному, конформізм, внутрішня самодисципліна, стійкість до труднощів, розуміння гордості та гідності як стимулів людської поведінки, почуття етнічної винятковості, колективізм, стійкість соціальних зв’язків, відносна свобода у виборі засобів і способів досягнення мети, готовність до їх удосконалення. На переговорах японці приділяють багато уваги розвитку особистих стосунків з партнерами. Вони нерідко намагаються детально обговорити проблему під час неофіційних зустрічей. Не шкодують часу і для узгодження конкретних положень. Водночас можуть і не виявляти активності у спілкуванні, якщо предмет розмови не стосується обговорюваної проблеми.
Французький стиль	Суттєвою особливістю цього стилю є динамізм, гнучкість, інтелектуальність, висока емоційність, що іноді межує з категоричністю, поєднані з тверезим розрахунком і прагматизмом. Традиційно відзначають оптимізм, життєрадісність, комунікабельність, відвертість, чутливість французів. До їх національних особливостей зараховують також високу культуру мислення, любов до радощів життя, гострий розум, дотепність, винахідливість, емоційне ставлення до всього національного. На переговорах французи незалежні й водночас не завжди самостійні у прийнятті остаточного рішення. Велику увагу приділяють попередньому етапу переговорів, намагаються обговорити все заздалегідь. Проте їх поведінка може змінитися під впливом обставин, що складаються на переговорах. Принциповим питанням для них може бути мова переговорів (як правило, надають перевагу французькій мові). Під час спілкування люб’язні, ввічливі, дотепні. Іноді у своїй поведінці схильні до крайнощів.
Німецький стиль	Особливостями цього стилю є практичність, педантизм, логічна послідовність, емоційна стриманість. Ці особливості є похідними від національних якостей німців, серед яких найчастіше відзначають охайність, передбачливість, точність, пунктуальність, працелюбність, сумлінність. На переговорах вони педантичні, послідовно обговорюють кожну деталь. Ретельно виробляють свою позицію ще до переговорного процесу. Передусім вони вступають у ті переговори, в яких, на їх погляд, можливо досягти очікуваного результату. В умінні прогнозувати і планувати свої дії їм немає рівних.
Китайський стиль	Характерними ознаками китайського ділового стилю спілкування є практицизм, шанування своїх національних традицій, ввічливість, стриманість, уважне ставлення до партнера, уміння використати у своїх цілях його сильні та слабкі сторони. Китайців характеризують дисциплінованість, залежність індивіда від групи, згуртованість на основі чіткого розподілу ролей, витримка, терпимість, співчуття й співпереживання у міжособистісних відносинах. Для китайців важливо, щоб їх спілкування відповідало таким основним вимогам: тема розмови має бути цікавою, адекватною часу і реальній комунікативній обстановці, містити якомога більше тотожних і менше суперечливих моментів. Для них важливе дотримання процедурно-смислових етапів, зокрема попереднє уточнення позицій, їх обговорення, підбиття підсумків. На попередньому етапі китайці звертають особливу увагу на зовнішній вигляд, манеру поведінки партнерів, виокремлюють людей з більш високим статусом і тих, що симпатизують їм. Саме завдяки цим людям вони намагаються впливати на позицію протилежної сторони. Особливістю китайських делегацій є велика кількість експертів. У процесі переговорів китайці не поспішають відкривати свою позицію, охоче вислуховують протилежну сторону і тільки після того, як оцінять її можливості, розкривають свої інтереси та аргументи. При цьому вони вміло використовують у власних цілях помилки партнерів.
Арабський стиль	Важливим елементом на переговорах для арабів є встановлення довіри між партнерами. Вони звикли орієнтуватися на минуле, традиції. Перш ніж приймати рішення, намагаються попередньо вивчити деталі проблем, що обговорюються на переговорах. Для єгипетського стилю спілкування як одного з арабських характерне почуття національної гордості, продовження історичних традицій, а також адміністративні правила поведінки. На переговорах єгиптяни небайдужі до питань, пов’язаних з національною незалежністю. Серед усіх форм і типів взаємодії перевагу надають торгу.