Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Історія України (розгорнуто).docx
Скачиваний:
5
Добавлен:
19.08.2019
Размер:
287.29 Кб
Скачать
  1. Селянсько-козацькі повстання Криштофа Косинського і Семерія Наливайка (кінець XVI ст.)

Повстання Криштофа Косинського:

Територія: поділля, Київщина, Волинь.

Учасники: козаки, селяни-втікачі, міщани.

Перебіг подій: Повстанці захопили Білу Церкву, Трипілля, Переяслав. Край було переведено на воєнний стан. 23 січня 1593 р. повстанці зустрілися з польськими військами під містечком П’яткою на Волині. Після тижня кривавих боїв було підписано угоду:

  • К.Косинський позбавляється гетьманства.

  • З реєстру виписують тих, хто приєднався до повстання.

  • Козаки втратили право самостійно підтримувати дипломатичні зв’язки з іншими державами та здійснювати військові походи.

Косинський звернувся за допомогою до московського царя, але той воював зі Швецією і надав лише гроші.

Загинув Косинський у травні 1593 р. під Черкасами. Повстання було придушено.

Козацька війна 1594 р. під проводом Северина Наливайка.

Територія:Брацлавщина,Київщина, Волинь, Білорусь.

Учасники: козаки, селяни, міщани.

Перебіг подій. Наливайко скористався війною Польщі з Туреччиною. Повстання охопило більшу частину українських і білоруських земель, що стало загрожувати існуванню держави. Проти повстанців рушила каральна експедиція С.Жодкевського. Відступаючи, Наливайко планував перейти на територію Московського царства, але під Лубнами в урочищі Солониця був розбитий. Поляки вирізали майже 10 тис. чоловік у козацькому таборі, в основному – жінок та дітей.

Наливайка та ще шістьох керівників повстання стратили у 1957 р.

Значення козацьких повстань:

  • Козацтво проявило себе суспільною силою, готовою до оборони своїх прав і привілеїв.

  • Стали спробою поширити права та привілеї реєстрових козаків на все козацтво.

  • Козаки набули досвіду організації повстань на великих територіях.

  • Повстання були підтримані селянами та міщанами, які масово вступали до козацьких лав.

  • С. Наливайко вперше запропонував ідею створення території, де проживали б тільки козаки.

  1. Вкажіть назву успішної військової операції російських військ на Південно-Західному фронті в 1914 р.:

    Галицька битва;

  2. До складу Української академії мистецтв не входив:

    В. Науменко.

Розставте у хронологічній послідовності:

А. Полтавська битва; Б. Антипольське повстання на Правобережжі під проводом С. Палія; В. Запровадження в Україні Малоросійської колегії; Г. Заснування Нової Січі на р. Підпільній; Д. Прутський похід Петра І.

В, Б, А, Д, Г

Варіант 26

  1. Походження та розселення українського козацтва: заняття, побут.

Теорії:

  • Боярська — козаки сформувалися на основі руських бояр та незнатного військового люду Литви та Польщі, професійних військових, які не отримали статусу шляхтичів і були змушені займатися війною та розбоєм (Антонович, Леп'явко).

  • Уходницька — козаки сформувалися на основі промислових ватаг представників різних станів, що йшли на сезонні промисли в Причорноморські й Прикаспійські степи. Значну частину уходників становили селяни-втікачів з Литви, Польщі та Московії, через що уходницьку теорію також називають утікацькою. Для оборони від татар уходники брали з собою зброю, організовувалися у збройні загони. Ця теорія є панівною в радянській й пострадянській історіографії.

Гіпотези:

  • Кочівницька — козаки походили від одного або декількох кочових народів, що в різні часи мешкали на території Північного Причорномор'я. Пращурами козаків називають скіфів, сарматів, хозарів, чорних клобуків, половців, черкесів(адигів), татар та інших. Кочівницька гіпотеза походження козаків сформувалася під впливом польської історичної школи 16 — 17 століття й була пов'язана із теорією сарматського походження шляхти. За тогочасною традицією виводити походження стану або народу від певного народу давнини, козацькі літописці 18 століття обстоювали хозарське походження козаків. З розширенням джерельної бази та становленням історичної науки, кочівницькі гіпотези були відкинута офіційною історіографією. Вперше на недосконалість гіпотези вказав Олександр Рігельман. В 20 столітті апологетом половецького походження козаків був російський вчений Гумільов.

  • Бродницька — козаки є нащадками бродників, берладників і галицьких вигонців, які мешкали в 11 — 13 століттях в Північному Причорномор'ї. Частково цю гіпотезу підтримували Грушевський і Гумільов. Водночас, вони вказували на відсутність прямого зв'язку між спільнотами бродників і козаків, через наявність часової прірви. Різновидом бродницької гіпотези є болохівська гіпотеза, згідно з якою козаки є нащадками мешканців Болохівської землі, які полишили руських князів і визнали сюзеренітет монгольського хана.

Причини виникнення козацтва:

  • Економічні: захоплення українських земель польськими та литовськими феодалами, нестача власної землі у селян і як наслідок – переселення селян на «Дике поле», у Запоріжжя виникає Подніпров’я.

  • Соціальні: посилення феодального гніту,оформлення кріпосної залежності.

  • Політичні: намагання Польщі встановити контроль над утікачами в Подніпров’ї.

  • Національно-релігійні: політика спольщення, гоніння на православну церкву.

  • Військові: необхідність захисту кордонів від зазіхань Кримського ханства.

Козаками ставали передусім селяни, а також міщани і дрібна шляхта. За національним складом козацька спільнота була дуже неоднорідною: до неї входили молдавани, литовці, білоруси, росіяни і навіть татари, але найбільше було українців.

Основні заняття козаків:землеробство, скотарство, полювання,рибальство, торгівля. Нерідко грабували татарських купців. Заможні козаки мали наймитів, у тому числі з козацького середовища, які допомагали вести господарство.