1. Утворення і розвиток Київської Русі. Території і концепції її походження. Володарі Руської землі іх – х ст.

Передумови створення:

• зростання продуктивності праці внаслідок удосконалення знарядь,піднесення міст як центрів ремесла і торгівлі,розвиток торгівельного шляху із варяг у греки.

• зростання майнової та соціальної нерівності. Заміна родової общини сусідською, яка об'єднувала маленькі сім'ї. Виділення панівної верхівки. Формування феодального ладу.

• до кінця 8 ст. завершилося формування союзів племен,які починають переростати в племінні князівства.

• необхідність боронити свої землі від нападів варягів,хозарів.

Теорії походження:

норманісти висували такі агрументи:

• русь отримала назву від «Руотси». Так у середині XI ст. фіни називали шведів;

• більшість імен руських послів, що зафіксовані в договорах з Візантією (911, 944), мають скандинавське походження — Карл, Інегельд, Фарлоф, Веремуд та ін.;

• візантійський імператор Констянтин Багрянородний у своїй книзі «Про управління імперією» наводить як слов'янські, так і руські назви дніпровських порогів. Більшість руських назв мають давньонорманське походження;

• ісламські географи та мандрівники IX—X ст. завжди чітко розділяли «русів» і «слов'ян».

На противагу антинорманісти стверджували:

• назва «Русь» слов'янського походження, оскільки тісно пов'язана з назвами річок Рось, Руса, Роставиця у Центральній Україні;

• жодного племені чи народу під назвою «руси» не було відомо у Скандинавії і про нього не згадує жодне древньонормандське джерело, включаючи саги;

• один з найдавніших ісламських письменників Ібн-Хордадберг чітко називає русів слов'янським племенем;

• археологічні матеріали із міст та торговельних шляхів Східної Європи свідчать про обмежений, фрагментарний вплив «варязького чинника».

Правління Олега 882-912:

• -правив від імені Рюрикового сина Ігоря.

• -розширив кордон держави,приєднавши сіверян,радимичів, древлян, а також неслов'янські племена меря, чудь і весь.

• звільнив підкорені племена від данини Хозарському каганату.

• -організував спротив угорським племенам,що проходили з Уралу в Подунав'я.

• -будував нові міста і фортеці.

• -здійснив вдалі походи проти Візантії в 907 р. та 911 р., наслідком яких став вигідний торговий договір: руські купці торгували без мита та проживали в Константинополі за рахунок імператора.

Значення діяльності:

• об'єднав Північну та Південну Русь, що стало основою для загальноруської державності.

• сприяв централізації Русі.

• укріпив військову могутність Русі,активізував її зовнішньополітичну діяльність.

Після смерті Олега київський престол посів син Рюрика Ігор.

Правління Ігоря 912-945:

• відновив владу над повсталими древлянами та уличами.

• дав відсіч печенігам,що з'явилися біля кордонів Київської Русі, і навіть найняв їх у військо.

• продовжував походи на Візантію,менш вдалі,ніж у Олега.

• був убитий древлянами.

Значення діяльності:

• продовжував об'єднання слов'янських племен.

• жорстко закріплював центральну владу.

Правління Ольги 945-964:

• помстилася древлянам за вбивство свого чоловіка Ігоря,спаливши древлянське місто Іскоростень.

• упорядкувала збір данини.

• податки розділені на власне князівські та державні.

• прийняла хрещення.

• відновила привілеї для руських купців у Візантії.

Значення діяльності:

• сприяла створенню єдиної держави.

• віддавала перевагу дипломатії.

• підвищила міжнародний авторитет Київської Русі.

Правління Святослава 964-972:

• зробив своїх синів намісниками в Києві, Овручі та Новгороді.

• залишався прибічником язичництва,руйнував християнські храми.

• приєднав племена в'ятичів.

• розгромив Хазарський Каганат.

• Загинув від рук печенігів.

Значення діяльності:

• численні війни знесилили Русь.

• розгром Хазарського Каганату відкрив шлях кочовикам.

• втрачені дипломатичні зв'язки з західноєвропейськими державами.

• більшість завойованих територій після смерті Святослава були втрачені.