Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Історія України (розгорнуто).docx
Скачиваний:
5
Добавлен:
19.08.2019
Размер:
287.29 Кб
Скачать
  1. Визволення України. Внесок українського народу в розгром нацизму (1941-1945 рр.).

Визволення України почалося під час Сталінградської битви (листопад 1942 — лютий 1943 р.), яка поклала початок корінному перелому у війні на користь СРСР. Перші населені пункти України в східному Донбасі були звільнені в грудні 1942 р. Остаточне ж визволення українських земель почалося в ході Курської битви (5 липня—23 серпня 1943 р.). 23 серпня війська Степового фронту звільнили Харків. У вересні-жовтні 1943 р. розгорнулася героїчна битва за Дніпро, уздовж якого німці намагалися створити неприступну лінію стратегічної оборони («Східний вал»). Кульмінацією битви за Дніпро було визволення від окупантів Києва. Сталін, ігноруючи реальне співвідношення сил, наказав за будь-яку ціну звільнити Київ до річниці Жовтневої революції 1917 р. Ціною величезних людських втрат радянські війська 6 листопада 1943 р. звільнили місто. За визволення столиці України понад 1000 солдатів і офіцерів були удостоєні звання Героя Радянського Союзу. 1944 р. радянське командування силами чотирьох Українських фронтів, які налічували понад 2,3 млн осіб, здійснило серію блискучих наступальних операцій, остаточно визволивши територію України.

Радянським військам протистояла гітлерівська група армій «Південь» (командувач — генерал-фельдмаршал Е. Манштейн, із березня — генерал В. Модель), яка налічувала 1,8 млн осіб.

Отже, битва за визволення України тривала 22 місяці (табл. 17). Після вигнання ворога з української землі бойові дії перемістилися на територію Центральної та Південно-Східної Європи. Війська 1-го Українського фронту визволяли від гітлерівських загарбників польські землі, а у квітні-травні 1945 р. разом з Білоруськими фронтами провели Празьку операцію, у ході якої був завершений розгром нацистської Німеччини, штурмували Берлін. 2, 3, 4-й Українські фронти взяли участь у звільненні від нацистської окупації Румунії, Угорщини, Болгарії, Югославії, Австрії, Чехословаччини. Війська 2-го Українського фронту брали участь і в розгромі Квантунської армії Японії на Далекому Сході.

  1. Українські землі в складі Великого Князівства Литовського. Укладення Кревської та Городельської уній. Втрата укранськими землями своєї автономії.

Причини швидкого підпорядкування Литвою Руських земель

Руські землі були ослаблені золотоординським ігом, що поклало початок про суванню литовців на Русь і сприяло їх успіху. Населення руських земель віддавало перевагу Литві перед Ордою, у протистоянні між цими державами виступало на боці Литви. У більшості випадків місцеві князі і бояри добровільно визнавали владу Литви. (добровільно визнав владу льгерда і київський князь Федір у 1362 р.). Історики кваліфікують просування Литви в руські землі не як завоювання, а як “мирне приєднання”, “тиху експансію”.

Успішним діям Литви сприяло ослаблення Орди і її розкол на ворогуючі частини внаслідок феодальних усобиць 1360-1370-х рр.

Однак,Золота Орда на той час залишалася ще досить сильною, і без досягнення політичного компромісу з нею Литва навряд чи змогла б закріпитися на землях Південної Русі.

Політика Литви в українських землях

Литовські князі, щоб забезпечити управління величезними завойованими територіями, маже не втручалися у життя українських земель. “Старого не змінюємо, а нового не впроваджуємо” – таким був принцип їх правління.

Литва не змінила адмінісративно-територіального устрою українських земель. На чолі удільних князівств замість Рюриковичів були поставлені переважно представники литовської династії Гедиміновичів (сини і племінники Ольгерда)

У невеликих князівствах влада належала місцевим українським князям. Удільні князі перебували у васальній залежності від великого литовського князя, несли військову службу, сплачували данину. Повноваження удільних князів на місцях були досить широкими, удільні князівства являли собою справжні автономні утворення.

Великим був культурний та правовий вплив українських земель на Литву. Уряд Великого князівства Литовського не перешкоджав місцевому управлінню у збереженні і розвитку національних особливостей. Тому багато істориків називають Велике князівство Литовське литовсько-руським (Єфіменко, Брайчевський)

Кревська унія 1385 року

Причини унії:

  1. Прагнення Литви і Польщі об’єднати зусилля перед небезпекою з боку могутнього Тевтонського ордену, який панував на Балтійському узбережжі, з боку Московського князівства.

  2. Пошуки великим князем литовським Ягайлом союзника для зміцнення свого становища. Ягайло, молодший син Ольгерда, зайнявши великокнязівський престол усупереч принципам родового старшинства, опинився у скрутній ситуації. Проти нього виступили старші Ольгердовичі і кузен Вітовт.

Зміст унії:

Це була шлюбна унія – литовський князь Ягайло одружився з польською королевою Ядвігою і був проголошений польським королем; унаслідок цього сутички між Польщею і ВКЛ припинялися, їх збройні сили об’єднувалися. Унією передбачалося приєднання ВКЛ до Польщі. Проте, у результаті прагнення литовської верхвіки до політичної самостійності Литва фактично залишилася окремою державою, влада в якій безпосередньо належала кузену Ягайла – князю Вітовту.

За умовами унії Литва, яка була останньою язичницькою країною в Європі, прийняла католицизм.

Наслідки унії:

Позитивні – об’єднання зусиль 2 держаав допомогло розгромити Тевтонський ордені зупинити просування німців у слов’янські землі (Грюнвальдська битва 1410 р.)

Негативні – посилювався вплив поляків в Україні, почалося насильне насадження католицизму. Польща прагнула повністю підкорити ВКЛ.

Городельска унія

У роки “Великої війни” (1409-1411 рр.) Польща й Литва виступили союзниками у боротьбі проти Тевтонського ордену. Кульмінаційним моментом цієї війни стала Грюнвальдська битва (1410 р.). Союзне військо, у складі якого були і полки з українських земель, розгромило хрестоносців. Після Грюнвальдської битви посилилося прагнення Литви до державної незалежності від Польщі. У 1413 р. було підписано Городельську унію, за якою ВКЛ визнавалося незалежною державою, хоча зверхність Польщі над ним зберігалася: обрання великого князя контролювалося і затверджувалося польським королем. Литовська католицька знать урівнювалася в правах із польською шляхтою.

  1. Вкажіть керівника Академії наук України у 1946 - 1962 рр:

    О.Палладін.

  2. Встановіть послідовність подій:

    А. Створення Спілки письменників України; Б. Судовий процес над учасниками організації "СВУ"; В. Заснування Українського національно-демократичного об'єднання (УНДО); Г. Початок політики українізації; Д. Татарбунарське повстання.

    Г, Д, В, Б, А

Найбільш вірогідний автор "Літопису Самовидця":?

Р.Ракушка-Романовський

Варіант 22