- •“Технологія хліба, кондитерських, макаронних виробів і харчоконцентратів” напряму 0917
- •Київ нухт 2006
- •Правила охорони праці, техніки безпеки та протипожежної профілактики під час роботи у лабораторії
- •Перша допомога у разі можливих нещасних випадків
- •Загальні вказівки
- •Лабораторна робота № 1 вивчення методів контролю круп‘яних напівфабрикатів
- •Короткі теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи Робота 1.1. Визначення органолептичних показників круп‘яних напівфабрикатів
- •Робота 1.2. Визначення фізико-хімічних показників круп‘яних напівфабрикатів
- •Рекомендована маса наважки
- •Опрацювання результатів, визначення загальної похибки
- •Опрацювання результатів, визначення загальної похибки
- •Аналіз одержаних результатів. Висновки і рекомендації
- •Показники якості круп‘яних напівфабрикатів
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •Лабораторна робота № 2 контроль якості харчових концентратів солодких страв
- •Короткі теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи Робота 2.1. Визначення органолептичних показників
- •Опрацювання результатів
- •Робота 2.2. Визначення масової частки вологи
- •Робота 2.3. Визначення загальної кислотності
- •Опрацювання результатів, визначення загальної похибки
- •Робота 2.4. Визначення вмісту цукрози
- •Показники якості харчового концентрату солодкої страви
- •Запитання для самоперевірки
- •Лабораторна робота № 3 вивчення методів контролю якості картоплі.
- •Короткі теоретичні відомості
- •Підготовка зразка до аналізу – для аналізу бульб об’єднану пробу картоплі відбирають згідно стандарту на методи визначення якості (гост 7194-81).
- •З кожної бульби вирізають 1/4 або 1/8 частини у вигляді сегментів. Отримані сегменти розрізують, подрібнюють на тертці та добре перемішують.
- •Опрацювання результатів, визначення загальної похибки
- •Короткі теоретичні відомості.
- •Порядок виконання роботи
- •Опрацювання результатів, визначення загальної похибки
- •Короткі теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Опрацювання результатів, визначення загальної похибки
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •Кількість цукрози у розчині
- •Література
- •“Технологія хліба, кондитерських, макаронних виробів і харчоконцентратів” напряму 0917
Короткі теоретичні відомості.
Цінність картоплі як харчового продукту зумовлена вмістом у ній вітамінів C / α - аскорбінової кислоти/, В1, В2, В3, В6, РР, Н та ін. Незважаючи на те, що в картоплі, порівняно з іншими плодами та овочами, є відносно невелика кількість вітаміну С /І0...20мг/, значна питома вага картоплі в харчовому раціоні людини дозволяє вважати її одним із постійних джерел вітаміну С, особливо в зимовий та весняний періоди. Добова потреба у вітаміні С становить 70...120мг.
Вітамін С не стійкий, легко руйнується в процесі зберігання та переробки картоплі. Його руйнування каталізується металами Fe , Cu , Ag , окислювальними ферментами. Вітамін С добре розчинний у воді, чутливий до кисню повітря та нагрівання. У бульбах картоплі вітамін С може перебувати у двох формах - відновленій та окисленій /дегідроформи/. Обидві форми аскорбінової кислоти фізіологічно активні.
Кількісні хімічні методи визначення аскорбінової кислоти базуються на її відновлювальних властивостях. При цьому основними є методи індофенольного титрування із застосуванням сірчаного водню та без нього.
Індофенольний реактив - 2,6-дихлорфеноліндофенол - фарба синього кольору, відновлюється екстрактами рослин, що містять аскорбінову кислоту та переходять у безбарвну лейкосполуку /реакція Тільманса/
окислена форма відновлена форма
/синій колір/ /без кольору/
Закінчення реакції визначається переходом кольору розчину, який досліджується, в рожевий, що зумовлено надлишком фарби в кислому середовищі.
Порядок виконання роботи
З підготовленої середньої проби картоплі (робота 3.1.), що містить 10 - 20 бульб, від кожного екземпляра відрізають тонкі пластинки-сегменти товщиною 0,5...1,0 см за напрямом від вершини до основи. Сегменти подрібнюють ножем на шматочки і перемішують. 10 г подрібненої та добре перемішаної картоплі зважують у хімічні склянки з попередньо налитими по 25 см³ сумішами кислот / 2%-ю соляною кислотою та 2%-ю метафосфорною/.
Соляна кислота витягує із рослинної тканини бульб вільну і зв'язану аскорбінову кислоту. Метафосфорна кислота підвищує стійкість аскорбінової кислоти в екстрактах та осаджує білки.
Наважку картоплі з кислотою переносять у фарфорову ступку та розтирають у присутності 2г добре промитого скляного піску /береться за об'ємом/ до утворення гомогенної маси. Розтирання не повинно тривати понад 10хв. Отриману масу зливають із ступки /через скляну паличку та лійку/ в мірну колбу на 100см³ за допомогою суміші кислот. Закривають колбу пробкою, перемішують і залишають у спокої на 5хв. Потім вміст колби виливають на сухий фільтр і відфільтровують, повертаючи перші порції
фільтрату на фільтр.
Для титрування витяжок з одержаного фільтрату роблять два паралельних визначення. Порції фільтрату по 10см³, переносять у конічну колбу об'ємом 50см³ і титрують з мікробюретки 0,001н. розчином фарби /2,6-дихлорфено-ліндофенол/ до появи рожевого забарвлення, що не зникає протягом 0,5...1хв. З двох паралельних визначень беруть середнє арифметичне.