Тема 11 управління якістю продукції

11.1. Виникнення і розвиток управління якістю

11.2. Контроль та оцінка якості продукції

11.3. Вплив якості продукції на ефективність виробництва

11.4. Аудит якості продукції Питання для самоперевірки

11.1. Виникнення і розвиток управління якістю

Для ознайомлення з будь-якою сферою діяльності потрібно хоча б коротко зупинитись на витоках і основ­них етапах розвитку. Незважаючи на те що на сьогод­нішній день відсутня науково обrpунтована система­тизація у визначенні основних стадій розвитку питань у галузі якості, більшість фахівців виділяють чотири основних етапи форм і методів робіт з якості ..

Перший етап датується початком минулого століття і пов'язаний з становленням системи управління Ф. Тей­лора (1905 р.), який є засновником сучасної теорії управ­ління якістю.

Система Тейлора базується на трьох основних прин­ципах:

• нормування вимог до якості виробів у вигляді полів допуску;

• контроль виконання встановлених вимог;

• система мотивації, яка передбачає штрафи за дефект, а також звільнення.

По суті система Тейлора є системою управління якістю кожного конкретного виробу. Але виробництво - це процес, для підвищення ефективності виробничих про­цесів і якості продукції необхідно було керувати цими процесами.

218

Дрyrий етап датується 1930-1950 роками і називається управлінням якістю. На даному етапі основна увага приділяється системам управління, випробуванням про­дукції і управління документацією з метою досягнення керованості процесами і усунення невідповідності ви­MoгaM.

Особливо слід відзначити використання статистичних методів контролю якості, започатковані Шухардом, який у 30-х роках запропонував контрольні карти і таблиці вибіркового контролю.

Запровадження статистичних методів управління якіс­тю продукції привело до значного підвищення ефектив­ності виробництва з дотриманням високої якості товарів та послуг.

Третій етап - забезпечення якості або загальне управ­ління якістю датується 1950-1970 роками.

Незважаючи на те що у різних джерелах і багатьма вченими він називається по-різному, всіма авторами даний етап характеризується як початок системного і комплексного підходу до управління якістю.

На даному етапі управління якістю починає функціо­нувати на стадії проектування, запроваджуються контроль і оцінка надійності обладнання при експлуатації і його технічне обслуговування.

у другій половині восьмидесятих років на основі узагальнення міжнародного досвіду у галузі забезпечення якості і британських стандартів (BS 5750) були розроб­лені і прийняті міжнародні спеціальні вимоги до системи менеджменту якості - стандарти міжнародної організації по стандартизації (180) серії 9000 і 10000.

Недоліком цього етапу було те, що мало уваги при­ділялось тим сферам діяльності підприємств, які не були безпосередньо пов'язані з продукцією на стадіях розробки.

Четвертий етап називається загальним менеджментом якості і починається з 1980 років.

На цьому етапі розвитку були подолані всі недоліки завдяки концепції загального менеджменту якості. Під­приємство, яке орієнтується на загальну якість процесів, має чітке уявлення про першочерговість значення вимог

219

споживачів і необхідність їх задоволення для покра­щення стану підприємства на ринку, про те, що якість повинна охоплювати всі сфери діяльності і не обме­жуватись якістю виробленої продукції. Загальний менедж­мент якості повинен охоплювати такі сфери, як нав­колишнє середовище, безпека і охорона здоров'я.

Відокремлення якості екології в окремий етап пов'я­заний з посиленням впливу суспільства на діяльність організацій з метою екологічного контролю процесів виробництва, тобто запобігання нанесення шкоди нав­колишньому середовищу. Посилюється вплив ryмaHic­тичної складової якості. CyrтЄBO зростає увага керівників підприємств до задоволення потреб персоналу, тобто якість стає глобальним і всеохоплюючим розумінням і основою розвитку сучасного бізнесу.

Підвищення якості продукції відіграє основну роль для підприємства, споживача і економіки в цілому. Від результатів у галузі якості зараз залежить те, чи зможуть підприємства України і економіки в цілому інтегруватись у світове господарство, як буде оцінена країна світовим співтовариством у ролі повноправного партнера чи сировинного придатку.

Управління якістю - такі напрями діяльності функції загального управління, які визначають політику в галузі якості, мету і відповідальність, а також здійснюють їх за допомогою таких засобів, як планування якості, керування якістю, забезпечення якості та поліпшення якості в межах системи якості.

Таке розуміння управління якістю містить у собі такі три елементи: суб'єкт управління (хто впливає), об'єкт управління (на що направлений вплив) і сам механізм впливу.

Управління якістю, як і будь-який процес управління, здійснюється шляхом реалізації управлінських функцій . У різних джерелах наводиться такий склад функцій: пла­нування, мотивація, організація, контроль, оцінка, інфор­мація, розробка заходів, прийняття рішень і впровад­ження заходів.

220

Цей процес повинен охоплювати всі етапи виробництва і може бути представлений у вигляді «петлі якості». «Петля якості» включає: вивчення ринку (вивчення по­питу і перспектив його розвитку); науково-дослідну роботу і проектування; придбання матеріалів і комплек­туючих; планування і розробку технологічних процесів; виробництво; контроль; випробовування і аналіз; паку­вання і зберігання; збут і сферу обслуговування; монтаж і наладку; технічну допомогу і обслуговування; уги­шзаЦlЮ.

На якість продукції впливає значна кількість фак­торів, які діють як самостійно, так і у взаємозв'язку між собою. Всі ці фактори об'єднані в чотири групи: технічні, організаційні, економічні і суб'єктивні.

До технічних факторів належать: конструкція, схема послідовного зв'язку елементів, система резервування, схемні вирішення, технологія виготовлення, засоби технічного обслуговування і ремонту, технічний рівень бази проектування, виготовлення, експлуатація.

До організаційних факторів належать: розподіл праці і спеціалізація, форми організації виробничих процесів, ритмічність виробництва, форми і методи контролю, форми і способи транспортування, зберігання, технічно­го обслуговування, ремонту тощо.

До економічних факторів належать: ціна, собівартість, форми і рівень заробітної плати, рівень затрат на технічне обслуговування і ремонт, ступінь підвищення продуктив­ності суспільної праці тощо.

До суб'єктивних факторів відносяться такі, як про­фесійна підготовка, фізіологічні і емоційні особливості персоналу.

У міжнародному стандарті з термінології (ISO 8402) вказані два аспекти управління якістю на рівні підпри­ємства: «загальне» керівництво якістю і оперативне

. .

керівництво яюстю.

«Загальне» керівництво якістю включає: політику і планування якості, організацію робіт з якості, навчання і мотивацію персоналу, прийняття стратегічних рішень, взаємодію із зовнішнім середовищем.

221

Оперативне управління якістю включає: контроль якості, інформацію про якість, .розробку з_аходів, прий­няття оперативних рішень, реалізацію заходів.

Управління якістю - це не ізольований вид діяль­ності відділу технічного контролю. Для ефективного функціонування цей процес повинен охоплювати мар­кетинг, проектно-конструкторські розробки, технологію, виробництво, транспортування тощо.

Постійне підвищення вимог до якості сприяло роз­витку управління якістю і впровадження на кращих підприємствах розвинутих країн «тотального» управління якістю, коли воно стає основою для організації всіх напрямів діяльності підприємства.

-11.2. Контроль та оцінка якості продукції

Проблема якості постійно знаходиться у фокусі економічних інтересів держави, суспільства і пересічних громадян. Сьогодні більшість покупців розглядають якість як головний чинник вибору товару порівняно з її ціною та іншими критеріями. Світова економіка у но­вому тисячолітті опинилась в абсолютно новому бізнесо­вому середовищі, яке характеризується глобалізацією і технологічним прогресом.

Управління якістю продукції розвивалося в такій історичній послідовності:

• контроль якості продукції;

• оцінка якості продукції;

• управління якістю продукції;

• взаємозв'язок безпосереднього управління якістю про­дукції з факторами. що його забезпе_~ь (державна система стандартизації, гармонізація з Міжнародними стандартами тощо).

Технічний контроль якості є основою будь-якого спо­собу управління якістю як у межах країни, так і в сві­товому масштабі, і відповідає за відповідність об'єкта контролю встановленим технічним вимогам.

Організація контролю якості - це система технічних і адміністративних заходів, спрямованих на забезпечення

223

виробництва продукції, яка б відповідала вимогам нормативних документів.

Контроль якості проводить перевірку відповідності кількісних або якісних характеристик продукції або процесу, від якого залежить якість продукції, встанов­леним технічним вимогам. Основним завданням конт­ролю є отримання інформації про стан об'єкта контролю і зіставлення отриманих результатів з встановленими вимогами, які зафіксовані у стандартах, технічних умо­вах, угодах та інших документах.

Види технічного контролю класифікуються таким чином:

1. Залежно від об'єкта контролю (контроль якості продукції, товарної і супроводжувальної докумен­тації, технологічного процесу, засобів технічного оснащення, технологічної дисципліни, кваліфікації виконавців, дотримання умов експлуатації).

2. За повнотою контролю (повний, вибірковий, без­перервний, періодичний).

3. За етапом процесу виробництва (вхідний, опера­тивний, приймальний).

4. Залежно від рівня використання технічних засобів (ручний, механізований, автоматизовані системи, автоматичні системи, активний контроль).

5. За структурою організації (самоконтроль, односту­пеневий (контроль виконавця та приймання відділу технічного контролю), багатоступеневий (контроль виконавця, оперативний контроль, спеціальний і приймальний» .

6. За впливом на можливість наступного викорис­тання продукції (руйнуючий, не руйнуючий! ..

Контроль якості продукції на підприємстві Здійснюють виробники продукції і майстри виробництва; працівники відділу технічного контролю; працівники, переведені на самоконтроль, представники замовн_ика продукції на підприємстві, якщо це обговорено в Угоді на постачання.

Великі підприємства мають можливість мати у своєму складі підрозділи, які займаються випробуваннями на надійність, контролем матеріалу, стендовим Відпрацюва_~~ ням і перевіркою макетів дослідних зразків ПрОДУКЦll.

Важливим є також контроль виробів, що закуповуються для технологічного циклу, оперативний і контроль гото­вої продукції. Малі та середні підприємства користу­ються послугами спеціалізованих консультаційних організацій.

для успішного вирішення проблеми якості необхідно готувати програми і організовувати навчання та під­вищення кваліфікації кадрів, забезпечити мотивацію і стимулювання персоналу.

Функціонування контролю якості неможливе без метрологічного забезпечення виробництва. У зв'язку з цим метрологічна діяльність традиційно розглядається як одна з складових частин в управлінні якістю. При цьому метрологічна служба повинна забезпечити виробництво необхідним обладнанням для вимірювань та проводити їх періодичну перевірку і каліброву для забезпечення потрібної точності вимірювань.

Науковою основою сучасного технічного контролю стали математико-статистичні методи. За даними В. І. Гіссіна функція контролю здійснюється математико-статистичними методами і моделями теорії ймовір­ностей, на основі яких здійснюється контроль продукції, її вибракування, налагодження обладнання. Всі ці моделі зводяться до такого виразу:

тобто фактичні відхилення контрольованого показника (х) від встановленого значення (Х_О) не повинні пере­вищувати певної величини (60)' Такі відхилення є сиг­налом для втручання керуючої системи і введення управлінських дій з метою відновлення заданих показ­ників якості.

Час відновлення заданої величини показника є про­міжок часу функції контролю часу, який дорівнює

де t1- час проходження сигналу в керуючу систему,

- T2час для прийняття рішень,

t3- час на надходження керуючих дій,

t4 час на здійснення прийнятих рішень.

224

Даний проміжок часу повинен бути доведений до мінімуму L = тіп. Таким чином, функція контролю виконує роль фільтрів на всьому шляху носія якості.

Для того щоб фільтр функціонував, необхідні норма­тивні параметри якості ), які виконують роль своєрідного еталону якості.

Статистичне регулювання процесів забезпечує системний підхід до оптимізації процесів і ДОЗВОЛЯЄ:

• мінімізувати витрати;

• позбутися суб'єктивності прийняття рішень;

• знизити мінливість процесів;

• визначити час досягнення досконалості.

Водночас регулювання процесів з використанням статистичних методів не може замінити:

• інженерного проектування і наукових розробок;

• прийняття рішень;

• методів проектування, аналізу і управління.

Для забезпечення ефективності контролю, окрім зас­тосування конкретних методів, необхідно також мати на увазі два загальних правила.

По-перше, контроль повинен охоплювати всі етапи роботи: від дослідження і проектування до проведення випробувань готових виробів і нагляд за Їх експлуатацією.

По-друге, основний обсяг контролю повинен здійс­нюватись у вигляді самоконтролю, коли виконавці робіт зацікавлені контролювати себе самі і самі ж можуть усунути встановлені дефекти. При цьому повинен діяти незалежний контроль для проведення інспектування, випробувань і перевірки готової продукції. Скорочення відділу технічного контролю може здійснюватись тільки при ефективному функціонуванні самоконтролю.

Якість з точки зору споживачів і виробників поняття взаємопов'язані і проявляються в процесі використання. Потреба в оцінці якості продукції оБУМОШІена появою масового виробництва. Цей процес можна розділити на три стадії.

Перша - якість продукції залежала від майстерності працівника, його фізичної досконалості. Виготовлення і споживання продукції не було розділено, тому в цей час не було потреби в оцінці якості.

225

Друга - стадія машинного виробництва, посилення розподілу праці, розвиток товарних відносин, вироб­ництво продукції для невідомого споживача і у масовій кількості. На цій стадії виникає необхідність в отриманні об'єктивної оцінки якості продукції.

Третя - це стадія автоматизованого виробництва.

Продукція стає дедалі складнішою, збільшується асор­тимент зі схожим призначенням, скорочується період зміни моделей і удосконалення продукції, підвищується ризик неточної оцінки і важливість правильного оціню­вання якості продукції.

На стадіях розвитку існувало багато видів оцінок для визначення якості продукції: відповідність якості про­дукції діючій нормативній документації; оцінка на перед виробничій стадії при прийнятті рішення про впровадження у виробництво; атестація продукції за категоріями якості; сортування; сертифікація продукції; оцінка за результатами випробувань дослідних зразків; оцінка економічності продукції з точки зору витрати ресурсів за собівартістю, цінами, сумарними витратами на виготовлення і експлуатацію; оцінка якості продукції торговельними структурами для експорту і внутрішніх потреб; оцінка державними органами контролю.

Наявність великої кількості видів оцінок свідчить про таке: по-перше, оцінка якості є складним завданням; по-друге, було визнано, що раніше були відсутні достатньо об'єктивні· методи за кількісною оцінкою якості, які б були враховані всіма споживачами. Такий стан привів до розширення наукових досліджень з проблеми оцінки якості .. продукції і виникнення наукового спрямування, пов'язаного з кількісною оцінкою, такого як квалі­метрія.

Кваліметрія - наука про способи вимірювання і кількісної оцінки якості продукції і послуг. Кваліметрія дозволяє давати кількісні оцінки якісним характерис­тикам товару, і виходить з того, що якість залежить від багатьох властивостей продукту, що розглядається. Для того щоб оцінити якість продукту, недостатньо даних про властивості, потрібно враховувати і умови, в яких продукт буде використовуватись.

226

Мета вимірювання якості у кваліметрії полягає У такому:

• для кожного виду продукту враховуються свої спе­цифічні якості, зафіксовані у стандартах і діючих техніч­них умовах. Якість характеризується певним техніко-економічним параметром;

• вибирається еталон якості;

• досягнута якість порівнюється з еталоном.

Таким чином, якість може відповідати еталону, бути вищою або нижчою у порівнянні з еталоном.

Також важливими властивостями для оцінки якості є: технічний рівень, який відображає матеріалізацію в продукції науково-технічних досягнень; естетичний рівень; експлуатаційний рівень, пов'язаний з технічною стороною використання продукції; технічна якість, яка передбачає гармонійне поєднання очікуваних і фактич­них споживчих властивостей n експлуатації виробів.

Переважна більшість сучасного світового виробництва представлена виробництвом товарів. Тому той чи інший вид продукту містить у собі як споживчу вартість, так і вартість.

На межі менеджменту, маркетингу та логістики формується система управління підприємством, яка отримала назву бенчмаркингу. Бенчмаркинг є одним з перспективних засобів прийняття рішень при керуванні підприємствами, що систематично зіставляє елементи власної діяльності з кращими аналогами, з метою взаємного удосконалення.

Бенчмаркинг, або еталонне тестування, є вивченням і використанням кращих методів керування, а також є потужним інструментом для постійного удосконалення і покращення результатів діяльності підприємства. Ета­лонне тестування характеризується тим, що:

• вивчає апробовані прийоми, які поліпшили пара­метри процесу на підприємстві - партнері з еталонного тестування;

• досліджує принципи роботи знайдених методів;

• адаптує та застосовує на практиці результати еталон­ного тестування.

227

j

Переваги нових методів керування над традиційними підтверджуються якістю, меншими витратами, конку­рентоспроможністю, готовністю до швидкого реагування на зміну у поточній ситуації і до впровадження новітніх технологій.

Для оцінки рівня якості продукції може бути запро­понована така схема (рис. 1).

Згідно з наведеною схемою, найвищий рівень якості ­бенчмаркинг, тобто ідеальна модель даного носія. Доб­ровільна сертифікація фіксує додаткову якість, виражає прагнення підприємства до еталонного тестування. Кон­курентоспроможна якість є балансом попиту на якість з пропозицією, тобто реалізацією попиту на практиці.

Для деяких видів продукції, сировини і матеріалів рівень якості може бути нижчим за той, що вказаний в

Е == Р - 3 == Р - (За + З_е), де Е - економічний ефект,

228

технічних умовах і державному стандарті у зв' язку з особливостями матеріалоспоживання, що має бути зафік­совано в yrоді з обох сторін.

Ця система передбачає формування ідеальної моделі даного підприємства у формі встановлення найкращих значень для всіх параметрів його функціонування, у тому числі і для продукції, яка виробляється і реа.r:Іізується. Важливим є і те, що бенчмаркинг передбачає не абсо­лютну якість, тобто якість «за будь яку ціну», а конку­рентоспроможну якість.