4. Методика розрахунку виробничої потужності (вп)

Розрахунок ВП проводять виходячи з наступних даних: - плану фонду робочого часу обладнання., - кількість одиниць обладнання., - продуктивності (за технічними чи проектними норми)., - трудомісткості плануючих до випуску виробів,- коеф. використ. норм виробітку.

ВП визначають знизу доверху, тобто спочатку її розраховують для кожної окремої одиниці обладнання, з врахуванням часу роботи за певний період та продуктивності обладнання , потім визначають ВП для окремих потокових ліній, дільниць, цехів, і вже на основі цих розрахованих потужностей визначають загальну ВП пд-ва. Тобто розрахунок проводять у послідовності: ВП групи технологічного устаткування →ВП дільниці → ВП цеху → ВП пд-ва. ВП визначають за потужністю провідних цехів, дільниць, потокових ліній, обладнання. До провідних належать ті виробничі підрозділи, які виконують головні технологічні процеси і мають вирішальне значення для випуску прод-ї ( це піч у хлібопекар., сушильні апарати з формованим обладнанням для макароного вироб-ва тощо). Визначена розрахунковим шляхом потужність використовується для побудови графіка, за допомогою якого визначається загальна потужність пд-ва у пл-му періоді. Виявляється «вузьке місце» - невідповідність потужності окремого обладнаня, цехів, дільниць, груп устаткування потужності відповідних підрозділів до потужності усього пд-ва, цеху тощо. У розрахунок ВП включають усе діюче і недіюче (несправне) устаткування основних виробничих цехів, а також устаткування , що перебуває на складі і має бути введене в експлуатацію в пл-му періоді понад нормативне резервне устаткування. ВП визначається за всією номенклатурою профільної прод-ї, проводиться звуження номенклатури, об’єднуючи окремі вироби в групи за технологічною єдністю з визначенням для кожного базового представника. Решту виробів даної групи приводять до характеристик трудомісткості. У загальному вигляді ВП розраховують так ВП = П * Ф * КО серед. та ВП = Ф * КО серед. / Тр де П –продуктивність обладнання у відповідних одиницях виміру на годину., Ф – пл-вий ------- річний корисний фонд часу роботи обладнання., КО серед. – середньорічна кількість обладнання., Тр – трудомісткість виготовленої одиниці прод-ї з урахуванням коеф. виконання норми.

5. Вимірювачі та показники виробничої програми (Вр.Прог.). Методика планування обсягів виробництва продукції у натуральному виразі

При плануванні обсягів вир-ва прод-ї (робіт, послуг) ви­користовується система вимірників, які поділяються на: натуральні, вартісні та трудові. Натуральні вимірники Вр.Прог. використовують­ся при подальших розрахунках вир-ї потуж-і, визначен­ні потреби пд-ва в сировині, матеріалах, енергії, техно­логічному та транспортному обладнанні, формуванні виробничих планів основних і допоміжних виробництв. Продукція промислових пд-в характеризується широким асортиментом, що зумовлює використання великої кількості нату­ральних вимірників. Розрізняють фізичні та умовні натуральні вимір­ники продукції. Вартісні вимірники використовуються для розрахунку обся­гів товарної, валової, реалізованої прод-ї, цехового випуску прод-ї.. В обсяг товарної прод-ї (ТП) пд-ва включається вартість: го­тової прод-ї (ГП), напівфабрикатів (НФ), призначених для реалі­зації за межами пд-ва, послуг населенню (П нас.) робіт промис­лового характеру (РПХ), використовуваних для власних потреб і на сторону: ТП = ГП + НФ + РПХ + П нас. До готової прод-ї відноситься прод-я, яка відповідає стандартам, технічним умовам та вимогам щодо якості, вироб­ництво якої повністю завершене на даному пд-ві і яку здано на склад готової прод-ї. Обсяг ГП визначається за формулою: ГП = Ц обл..од. * ОВП нат. де Ц обл.од. - гуртова ціна облікової одиниці прод-ї, грн., ОВП нат. — випуск даного виду прод-ї в натуральному виразі. НФ— це прод-я, процес виготовлення якої повністю завершений на певній стадії вир-ва, яка переда­ється для подальшої обробки в інші цехи або на склад готової прод-ї для реалізації за межами пд-в. Обсяг НФ для реалізації за межами пд-ва ви­значається аналогічно до визначення обсягів готової прод-ї. РПХ включають вартість капі­тального ремонту, модернізації устаткування, вартість не­стандартного обладнання, виготовленого на пд-ві, інші роботи і послуги допоміжного вир-ва. Обсяг ТП планується в гуртових діючих цінах пі­-ва та в порівняльних цінах відповідного року. Валова прод-я (ВП) відображає загальний обсяг вир-ва промислової прод-ї пд-ва і включає ТП та зміну залишків НФ власного вир-ва на по­чаток і кінець пл-го періоду: ВП = ТП – НФ поч.. р. + НФ кін. р. де НФ поч.р. — обсяг напівфабрикатів на початок пл-го періо­ду, тис. грн., НФ кін.р. — обсяг напівфабрикатів на кінець пл-го періоду, тис. грн. Обсяг ВП пл-ся у порівняльних цінах. Це до­зволяє виявити динаміку вир-ва, продуктивності праці та ни­зку інших показників за ряд років. Реалізованою прод-ю (РП) вважається прод-я (роботи, послу­ги), повністю виготовлена на пд-ві, відвантажена замовни­кові та оплачена ним. До складу РП відноситься: → товарна прод-я, → зміна залишків готової прод-ї на складі, відвантаженої, але не оплаченої на початок і кінець пл-го періоду: РП = ТП + ТП поч.р. – ТП кін.р. де ТП поч.р - обсяг ТП на складі, відвантаженої, але не оплаченої замовниками на початок пл-го періоду, тис. грн., ТП кін.р. — обсяг ТП на складі, відвантаженої, але не оплаченої замовниками на кінець пл-го періоду, тис. грн. Трудові вимірники використовуються для визначення рівня про­дуктивності праці, встановлення чисельності основних і допо­міжних робітників, кількості технологічного обладнання, режи­му роботи піп-ва, цеху, устаткування. При цьому розрізняють: технологічну трудомісткість, трудомісткість обслуговування та управління вир-ом, повну трудомісткість. Технологічна трудомісткість — це сумарні витрати праці робітни­ків, котрі виконують основні технологічні операції. Трудомісткість обслуговування та управління виробництвом роз­раховується шляхом множення чисельності відповідних категорій працівників на кількість відпрацьованих годин. Повна трудомісткість включає сумарні витрати праці працівни­ків всіх категорій промислово-виробничого персоналу: Т повна = Т техн. + Т обсл., управ. Планування Вр.Прог. в натуральному виразі відбувається так: - визначається номенклатура та асортимент виробів, що пл-ся відповідно до попиту на прод-ю., - складається баланс добової потужності по цехах, відділах, дільницях або баланс сировини., - визначається оптимальна тривалість роботи пд-ва та його структуриних підрозділів., - на основі вище зазначених розрахунків, а також з врахуванням коеф. використання потужності визначається пл-вий обсяг випуску прод-ї по всіх видах натуральних виробів та в умовній прод-ї. Пл-ня Вир. Потужності на пд-вах харч.пром. здійснюється за 2-а схемами: 1). Для пд-в, що перероблюють промислову сировину із стійкими якісними показниками та потужністю, яка визначається по гот.прод-ї (використовується в хлібопекарній, пивоварній, спиртовій, макаронній промисловості), застосовується такий порядок : 1.1- розраховується баланс потужностей: Потуж. вихідна = Потуж. вхідна + Потуж. введена – Потуж. виведена., 1.2.- розраховують середньодобову потужність., вона визначається згідно інструкцій вир-ї потужності діючих в галузях та прийнятого для пд-ва режима роботи (1,2,3 зміни)., 1.3. – визначається плановий фонд роботи пд-ва (ф)., 1.4. – розраховується пл-вий коеф. використання потуж. (К викор. пл.) на основі досягнутого коефіцієнта (К баз.) та запланованих заходів, які спрямовані на підвищення рівня використання Вир. Потуж. (∆ К): К викор. пл. = К баз. + ∆ К., 1.5. – підбір асортименту в багато номенклатурних виробництвах. На цих пд-вах вся планова прод-я закріплюється за цехами, відділами, потоковими лініями., 1.6. – визначається Вир. Прог. основної прод-ї у натуральному виразі: Вир.Прог. = Потуж.серед.добова * К викор. пл. * Ф ., 1.7. – розраховують вир-во побічної прод-ї та відходів, що реалізуються., 1.8. – пл-ся відпускні оптові ціни пд-ва. 2). Пл-ся на пд-вах , що переробляють виключно с/г сировину, якість якої є нестабільною( цукрова, консервна промисловість та первинне виноробство).Прорядок розрахунку: 2.1. – визначають добову потужність по переробці сировини на основі графіка потужностей., 2.2 – визначається закупку сировини на основі договорів та складають баланс сировини: Баланс сировини = Залишок сировини на поч. пл-го року + Закуплена сировини у с/г виробників + Закуплено сировини у ін. пд-в – Продано зайвої сировини ін. пд-вам – Втрати сировини при транспортуванні і зберіганні., 2.3 – розраховують виробничий сезон по півріччям., 2.4 – розраховують вихід прод-ї з 1-ці сировини по півріччям у %-х до заготовленої сировини, при цьом враховують втрати сировини при трансп-і, відвантаж-і, перероб-і, зберіг-і: Вироблено прод-ї у 2-у півріччі = ( Потуж.добова * К викор.потуж. * Вихід прод-ї * Ф ) / 100 ., Вироблено прод-ї у 1-у півріччі = (КС * Вихід прод-ї ) /100 , де КС – кількість сировини, що перейшла в пл-вий рік на 1-ше півріччя. 2.5. – пл-ся відходи вир-ва, що реалізуються та обсяг супутньої прод-ї., 2.6. – пл-ся ціни.