9. Зміст плану з праці та заробітної плати. Планування чисельності працюючих

Важливим елементом продуктивних сил, фактором виробництва є людські ресурси. Тому складання пл-ну з праці та її оплати є важливим для пд-ва. Цей план складається з розділів: - пл-ня чисельності працівників, - пл-ня продуктивності праці (п/п), - пл-ня заробітної плати ( з/п). Головними завданнями пл-ну є: - забезпечення співвідношення працівників окремих категорій, - забезпечення кваліфікованого складу кадрів у відповідності до вимог вир-ва, - дотримання встановлених пропорцій у з/п окремих категорій працівників у відповідності з кількістю та якістю їх роботи, - забезпечення підвищення п/п, - досягнення економії праці і фонду з/п, підвищення матеріальної зацікавленості робітників в кінцевих результатах роботи. Вихідні дані: - план ОТР пд-ва, - план обсягів вир-ва та реалізації, - аналіз діяльності за попередні періоди, - тарифи, тарифні оклади, - норми і нормативи план МТЗ, - закони, нормативно-правові акти. Орієнтиром для розрахунку пл-х показників є завдання перспективного плану розвитку пд-ва. Всі працівники пд-ва поділяються на : промислово виробничий персонал (ПВП) та персонал неосновної діяльності. До ПВП відносяться всі працівники основних, допоміжних, транспортних, підсобних цехів зайнятих в основному вир-ві. До персоналу не основної діяльності відносять працівників, які незайняті в осн-й діяльності, а створюють умови для забезпечення вир-ва в цілому. Залежно з характером виконавчої роботи персонал поділяється на категоріїї: робітники, керівники, спеціалісти, службовці, охорона та учні. Робітники –це працівники, які безпосередньо приймають участь у вир-му процесі. Їх поділяють на робітників основного вир-ва (безпосередньо пиймають участь у виготовленні прод-ї) та робітників, що виконують допоміжні функції по обслуговуванню вир-ва ( ремонт устаткування, забезпечення рес-ми, зберігання цінностей...). За рівнем кваліфікації робітники поділяються на 4 групи: - некваліфіковані ( виконують допоміжні та обслуговуючі роботи, що не потребують спец. підготовки), - малокваліфіковані ( виконують не складні роботи та мають певний досвід), - кваліфіковані ( викон-ь складні роботи та мають значний досвід роботи), - висококваліфіковані (високої складності роботи та мають великий практичний досвід). Рівень кваліфікації робітників визначається за довідником кваліфікаційних професій та розрядами, які їм присвоюються. Спеціалісти – працівники, які займаються підготовкою інженерно-технічних, економічних, правових та ін. видів робіт та приймають рішення. Службовці – працівники, які здійснюють підготовку та оформлення документів, облік, контроль та господарське обслуговування. Керівники – працівники, які займають посади керівників пд-ва та його структурних підрозділів. Рівень кваліфікації спеціалістів та службовців залежить від рівня спец. підготовки, і поділ-я на 3 групи кваліфікації: найвища, вища, середня. Вихідні дані для пл-ня персоналу: - виробнича програма, - норми витрат праці, - баланс робочого часу, - режим роботи пд-ва, план ОТР пд-ва. При пл-ні потреби пд-ва в персоналі виділяють явочну (- пл-ся лише для робітників - це чисельність робітників, яка повинна бути щодня на пд-ві у відповідності до кількості роб-х місць та виконання вир-ї програми, розраховують на добу чи зміну) та облікову чисельність (на певну дату – це показник облікового складу на певну дату облікового складу, включає прийнятих на цю дату та виключає вибувши. До неї включаються всі працівники, які прийняті на сезонну, тимчасову роботу терміном навіть на 1 день і більше, тобто всі хто перебуває у трудових відносинах з пд-вом). Середньо облікова чисельність = сума чисельності працівників облікового складу за кожен календарний день звітного місяця, включаючи святкові та неробочі дні / число календарних днів звітного місяця. Не включаються до цієї чисельності працівники, що не перебувають у штаті пд-ва, а знаходяться у відпустці по вагітності чи пологах, у додатковій відпустці по догляду за дитиною. При пл-ні чисельності робітників складають баланс роб.часу 1-го працівника на пл-й період на основі: тривалість режиму роботи цеху, дільниці пд-ва, явочна чисельність працюючих, втрати роб.часу з причин викликаних неявкою на роботу, тривалість роб. дня чи зміни. Баланс розраховують по групам робітників, дільницям, цехам чи пд-ву в цілому на рік і по кварталах. Розраховують календарний, номінальний та ефективний ( номінальний мінус серед. кількість невиходів, що приходяться на 1-ю робітника : страйки, відпустка, -“- по хворобі, -“- з вагітності та пологах, цілодобові простої, неявка з дозволу адміністрації, виконання громад-х та держ. обов’язків, внутрішньо змінні втрати роб часу) фонд роб.часу. Явочна кільк. роб-х днів у пл-му балансі коригується на прогули, страйки, внутрішньо змінні простої у зв. періоді, але при пл-ні їх не враховують. Потім розраховують кільк. роб.днів на рік, далі визначають середню тривалість роб.часу. Дані для цього: кільк. робітників, що мають різну тривалість роб.дня встановленого законом (це перерви жінкам, що годують немовлят, скорочення тривалості роб.дня підліткам, робітників зайнятих на шкідливому виробництві). Розмір таких втрат у пл-му періоді визначається на основі зв.даних скоригованих на коеф.зміни частки цих категорій у загальній чисельності персоналу, помноживши кільк .роб.годин на явочний фонд роб.часу одержимо ефективний роб.час 1-го робітника в годинах на рік. Розрахунок чисельності персоналу на пд-ві проводяться за кожною категорією робітників: - для робітників-відрядників розрахунки здійснюються на основі показників трудомісткості прод-їфонду роб.часу та рівня виконання норм, - для робітників-погодинників з урахуванням закріплених зон та трудомісткості обслуговування, норм чисельності персоналу, трудомісткості, нормативних завдань, фонду роб.часу. Пл-ня чисельності основних робітників визначаються 3-ма методами: 1 мт. – за трудомісткістю : Ч = Тр / ( Фе * К ) , де Тр – трудомісткість планова виробничого плану, Фе – пл-й ефективний фонд роб.часу одного середньооблікового робітника, в годинах, К – пл-й коеф. виконання норми. 2 мт. – за нормами обслуговування : Ч = КО * З / НО де КО – загал.кільк. обладнання яку необхідно обслуговувати робітникам, З – кільк. змін роботи обладнання, НО – норма обслуговування, одиниць. 3 мт - за норами виробітку: Ч = ОР / ( Фе * К * НВ) де ОР – пл-й обсяг робіт у натуральних одиницях виміру, НВ – пл-ва норма виробітку у натуральних одиницях за 1 годину. На допоміжних роботах на які не встановлені норми обслуговування розрахунок чисельності проводять за кільк. роб-х місць. Чисельність виробничого персоналу розраховують: - через продуктивність праці (ПП): Ч = ОВП / ПП , - при розробці довгострокових пл-ів чисельність розраховуються з врахуванням запланованих обсягів випуску прод-ї (ОВП) та темпів зростання ПП : Ч = Ч базова * І зрост.овп. / І зрост. пп. , де І зрост. овп. – індекс зростання ОВП, І зрост.пп. – індекс запланованого зростання ПП, - в умовах ритмічної роботи чисельності визнач-я шляхом коригування базової чисельності: ПВП пл. = ПВП базовий – І + - ∆ ПВП , де І – індекс зміни обсягу виробництва прод-ї, ∆ ПВП – зміна чисельності ПВП в пл-му періоді під впливом різних факторів. Чисельність допоміжних робітників розраховуються аналогічно основних., керівників та спеціалістів - за нормативами чисельності по відповідним категоріям., учнів – по потребах пд-ва., непромислового персоналу – визначається за характером функцій, які вони виконують, не облікового персоналу – не планується, а регламентується фондом оплати праці, що виділяється на ці потреби.