1.2 Сфери фінансових відносин підприємств

Сутність фінансів проявляється при опосередкуванні руху вартості валового внутрішнього продукту, який продиктований закономірностями розвитку матеріального виробництва і необхідністю дотримання пропорцій відтворення.

Пов'язування фінансів зі створенням, розподілом і використанням фінансових ресурсів є цілком прийнятним на всіх рівнях. Так, на загальнодержавному рівні пропорції розподілу валового внутрішнього продукту, який властивий закону виробництва матеріальних благ, дозволяють у подальшому державним інституціям і суб'єктам господарювання оперувати в своїй діяльності грошовими потоками і фінансовими ресурсами, одержаними внаслідок такого розподілу. Це значить, що сферою виникнення фінансів є процеси трансформації вартості валового внутрішнього продукту (С + V + m) у фінансові ресурси на рівні держави і суб'єктів господарювання шляхом виділення матеріальних і прирівняних до них витрат (С), необхідного продукту (V), додаткового продукту (m). Разом з тим, при віднесенні складових валового внутрішнього продукту до фінансових ресурсів потрібно враховувати, що грошового характеру участі в розподільчих і перерозподільчих процесах набувають ціни, заробітна плата та ін. [1, с. 8-11].

Фінанси підприємств характеризуються такими самими рисами, як і державні фінанси. Однак їм властиві певні особливості, пов'язані з їх функціонуванням у сфері матеріального виробництва. На цьому рівні фінанси опосередковують процес розподілу і перерозподілу частки валового внутрішнього продукту, створеного на підприємстві шляхом формування фондів грошових коштів і фінансових ресурсів, які спрямовуються на сплату податків і платежів до бюджету, збори та відрахування до державних цільових фондів, на відшкодування витрат, пов'язаних зі створенням матеріальних благ, на забезпечення розвитку виробництва та розширення самого підприємства.

Опосередковування фінансами розподілу і перерозподілу створеної на мікрорівні частки валового внутрішнього продукту між суб'єктами володіння набирає інших форм і змісту залежно від рівня організаційно-правової форми суб'єктів господарювання.

У корпоративному підприємництві, де суб'єкти господарювання відчужені від фізичних осіб (засновників, акціонерів та найманих працівників), участь у процесах розподілу і перерозподілу створеної за їх участю частки валового внутрішнього продукту, доходів між суб'єктами володіння покладено на юридичні особи. Це практично нівелює вплив на розподільчі процеси суб'єктивних факторів (засновників, директорату, членів трудового колективу).

Інша ситуація складається на рівні суб'єктів малого підприємництва та індивідуальних підприємців. Унаслідок ототожнення засновниками (власниками) суб'єктів малого підприємництва і підприємців, які отримують доходи від індивідуального бізнесу, відносини з державним бюджетом та іншими державними інституціями у сфері розподільчих процесів стають більш індивідуалізованими і суб'єктивними. Тобто, фінанси проявляються, перш за все, у безпосередній реакції суб'єктів господарювання та індивідуальних підприємців на пропорції у розподілі їх індивідуального доходу. Таким чином, об'єктивність розподільчих процесів набуває суб'єктивного характеру, а то й навіть психологічного.

Не дивлячись на різний характер реалізації розподільчих і пере-розподільчих процесів на всіх рівнях бізнесу, об'єктом фінансів підприємств (суб'єктів господарювання) є рух вартості валового внутрішнього продукту і його трансформація у фінансові ресурси.

Суб'єктами фінансів є державні інституції (Державний бюджет, Пенсійний фонд України, інвестиційні фонди та ін.), страхові компанії, банківські установи, підприємства та інші суб'єкти господарювання, які є як юридичними, так і фізичними особами, а також суб'єкти малого підприємництва та індивідуальні підприємці.

Виходячи з такого розуміння суті фінансів підприємств (суб'єктів господарювання), можна сформулювати їх визначення: фінанси підприємств – це відповідна сфера стосунків підприємства (підприємця) з державними і недержавними інституціями, суб'єктами господарювання, які пов'язані з процесами розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту між суб'єктами його володіння, та з формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів підприємством у процесі відтворення.

У навчальній і спеціальній літературі можна зустріти різноманітні визначення фінансів підприємств, наприклад:

«Фінанси підприємств – це економічні відносини, що пов'язані з рухом грошових потоків, формуванням, розподілом і використанням доходів і грошових фондів суб'єктів господарювання в процесі відтворення».

Фінанси підприємств – це «грошові відносини, які виникають в процесі господарської діяльності підприємств і пов'язані з формуванням власних і залучених коштів, їх використанням на фінансування витрат і інвестицій підприємств, утворенням і розподілом отриманого прибутку».

Фінанси – це «… сукупність економічних, грошових відносин, що виникають у процесі виробництва, розподілу і використання сукупного суспільного продукту, національного доходу, національного багатства, і пов'язані з утворенням, розподілом і використанням валового доходу, грошових нагромаджень і фінансових ресурсів підприємств».

1. Фінанси – це «…совокупность денежных отношений, которые возникают у хозяйствующих субъектов в процессе создания и осуществления производственно-финансовой деятельности».

Фінанси підприємства, що випливає з їх економічної природи, виконують такі ж функції, як і державні фінанси: розподільчу і контрольну.

В окремих підручниках і навчальних посібниках наголошується, що фінанси підприємств проявляються та виражають свою сутність через такі функції:

«… – формування фінансових ресурсів у процесі виробничо-господарської діяльності;

– розподіл та використання фінансових ресурсів для забезпечення операційної виробничої та інвестиційної діяльності, для виконання своїх фінансових зобов'язань перед бюджетом, банками, господарюючими суб'єктами;

– контроль за формуванням та використанням фінансових ресурсів у процесі відтворення».

«Фінанси виконують дві ключових функції: розподільчу і контрольну (функція нагромадження стосується фінансів України)».

«Функції фінансів підприємств: розподільна; контрольна; формування грошових доходів».

«Финансы предприятий как экономическая стоимостная категория своё действие в воспроизводственном процессе проявляют через две основные функции: распределительную и контрольную».

Виходячи з розглянутого вище, можна стверджувати, що фінанси підприємств обслуговують розподіл і перерозподіл валового внутрішнього продукту шляхом забезпечення процесу створення централізованих і децентралізованих фінансових ресурсів і використання їх за цільовим призначенням.

Контрольна функція фінансів підприємств – це, перш за все, прояв внутрішньо властивої фінансам якості об'єктивно відображати стан розподільчих і перерозподільних процесів у грошовому вимірі. Використання такої якості фінансів дає можливість не тільки контролювати дотримання пропорцій у розподільчих і перерозподільних процесах, а й впливати на них.