Питання для самостійного опрацювання

1. Визначити можливості фінансування розвитку малих, середніх та великих підприємств за рахунок банківських кредитів.

2. Виявити сутність та питому вагу недержавних пенсійних фондів, кредитних спілок, інвестиційних фондів фінансування розвитку малих і середніх підприємств України.

3. Виявити причини недостатнього рівня розвитку лізингових відносин в України.

4. Проаналізувати природу, наслідки, механізм фінансування великих підприємств України за рахунок міжнародних банківських і небанківських фінансових інституцій.

5. Окреслити переваги створення та розвитку спільних підприємств у країнах з перехідною економікою.

Тема 9 фінансове планування на підприємстві

9.1 Зміст та задачі фінансового планування

Фінансове планування означає свідому організацію фінансового розвитку на підставі гармонійної, оптимальної структури цілей і відповідних до них засобів досягнення [17].

У той же час фінансове планування – процес розробки людьми конкретного плану фінансових заходів, тобто звичайний вид діяльності людини. Для того, щоб ця діяльність була успішною, необхідні методологія і методика розробки фінансового плану.

Планування фінансів, як і будь-який інший вид діяльності, має свою мету і свої задачі.

Метою планування фінансів є визначення можливих обсягів надходження грошових коштів і їх витрачання в плановому періоді.

Фінансовий план можна розглядати як завдання за окремими показниками, а також як фінансовий документ, що забезпечує взаємозв'язок показників розвитку підприємства з наявними ресурсами, взаємодію сукупної вартісної оцінки коштів, що беруть участь у відтворювальних процесах та в обігу грошового капіталу.

Основне завдання фінансового планування – це забезпечення нормального відтворювального процесу необхідними джерелами фінансування, їх формування та використання.

Друге завдання – дотримання інтересів акціонерів та інших інвесторів. Бізнес-план, що містить докладне фінансове обґрунтування інвестиційного проекту, є для інвестора основним документом, що стимулює вкладення капіталу.

Третє завдання – гарантія виконання зобов'язань підприємства перед бюджетом та позабюджетними фондами, банками та іншими кредиторами. Оптимальна для підприємства структура капіталу приносить максимальний прибуток і максимізує платежі до державного бюджету.

Четверте завдання – виявлення резервів та мобілізація ресурсів з метою ефективного використання прибутку та інших доходів, враховуючи й позареалізаційні.

П'яте завдання – контроль за фінансовим станом, плато- і кредитоспроможністю підприємства.

Логічна послідовність процесу планування представлена на рис. 9.1.

Рисунок 9.1 – Логіка планування

Важливим моментом фінансового планування є визначення стратегії планування.

Стратегія фінансового планування означає загальне спрямування розробки фінансового плану, джерел надходження коштів, джерел прибутку.

Суб'єкт господарювання представляє собою систему, що складається з різних виробництв, цехів, складів, служб (ремонтної тощо), відділів (фінансового, бухгалтерії тощо), лабораторій, магазинів та інших підрозділів. Роль кожного з цих підрозділів в одержанні прибутку є різною. Наприклад, суб'єкт господарювання не може існувати без бухгалтерії, але не можна вимагати від бухгалтерії, щоб вона приносила прибуток. Так само не можна вимагати прибутку від ремонтної служби, лабораторії якості тощо.

Важливим змістом фінансового планування в суб'єкті господарювання є визначення його центрів доходу (прибутку) і центрів витрат.

Центр доходу суб'єкта господарювання – це підрозділ, який приносить йому прибуток. Центр доходу має й інше призначення – профіт (фр. ргоfіt – вигода, прибуток).

Центр витрат – підрозділ суб'єкта господарювання, який є збитковим або взагалі некомерційним, але відіграє важливу роль у діяльності суб'єкта господарювання.

Крім зазначеного, фінансове планування або планування платежів охоплює всі потоки платежів. Воно необхідне, щоб формувати всі потоки платежів на підприємстві та між підприємством і зовнішнім середовищем з урахуванням стану платіжних засобів за один або кілька періодів. Потоки платежів та запаси платіжних засобів для фінансового планування слід визначати за видом, величиною і моментом часу їх виникнення на підставі діяльності підприємства в майбутньому періоді. Це дозволить володіти інформацією про очікувані платежі.

Фінансове планування потрібне, в першу чергу, для збереження фінансової рівноваги підприємства, а, з іншого боку, – для уникнення накопичення зайвих ліквідних засобів.

Воно повинно охоплювати всі фінансово-економічні та виробничо-господарські процеси (рис. 9.2).

Рисунок 9.2 – Склад фінансового планування

Ефективно виконати ці завдання можна лише в рамках одночасного планування. Щоб пов'язати всі розрахунки один з одним, розробляють схему інтегрованого загального планування на підприємстві або систему планування. Приблизну схему інтегрованого планування наводять В.А. Анташов та Г.В. Уварова (рис. 9.3).

Рисунок 9.3 – Приклад інтегрованого фінансового планування

Таке інтегроване планування дозволяє уникнути фінансової нерівноваги. Отже, фінансове планування представляє собою фінансове забезпечення господарської діяльності підприємства і формує основу для прийняття фінансових рішень.