- •Тема 5. Країни центральної та східної європи
- •Встановлення радянського домінування в східноєвропейських країнах
- •Встановлення комуністичних режимів
- •Передумови встановлення комуністичних режимів у східноєвропейських країнах
- •Перший етап
- •Другий етап
- •Третій етап
- •"Народна демократія"
- •Мета "народної демократії"
- •Наростання внутрішньої нестабільності в 50-70-х pp.
- •1968 Р. Події в Чсхо-Словаччині.
- •Причини наростання внутрішньої нестабільності
- •Революції наприкінці 80-х — на початку 90-х pp., їхній характер, спільні риси та особливості .
- •1. Мирні, безкровні:
- •Революції наприкінці 80-х- на початку 90-х pp. У країнах Східної Європи
- •Угорщина
- •Чехо-Словаччина
- •Німецька Демократична Республіка
- •Болгарія
- •Румунія
- •Заходи Тимчасового уряду національної єдності
- •Заходи комуністичного режиму
- •Кризи 50 - 80-х pp.
- •Лех Валенса
- •Економічні реформи
- •Наслідки
- •Сьогодні зусилля польського уряду спрямовані на:
- •Відносини України й Польщі
- •Керівники Польщі у післявоєнний час
- •Програма Національного фронту передбачала:
- •Висновки
- •Вацлав Гавел
- •Угорщина
- •Заходи уряду
- •Революція 1956 р.
- •Причини революції:
- •Наслідки революції
- •Режим я. Кадара
- •2. Економічні реформи:
- •Українсько-угорські відносини
- •Румунія
- •Насадження тоталітаризму
- •Правління н. Чаушеску
- •Ніколає Чаушеску
- •Україно-румунські відносини
- •Болгарія
- •Тодор Живков
- •Революція 1989 р.
- •Сучасне становище Болгарії
- •Югославія
- •Йосип Броз Тито (1892-1980)
- •Наслідки розпаду Югославії
- •Події в Хорватії
- •Події в Косові
- •Події в Македонії
- •Відносини з Україною
- •Республіка Хорватія
- •Республіка Словенія
Тема 5. Країни центральної та східної європи
Встановлення радянського домінування в східноєвропейських країнах
Встановлення комуністичних режимів
Передумови встановлення комуністичних режимів у східноєвропейських країнах
І. Країни Східної Європи внаслідок розгрому фашистської Німеччини були визволені військами Радянської Армії. З того часу сім країн регіону — Румунія, Угорщина, Болгарія, Польща, Чехо-Словаччина, Югославія, Албанія, а також радянська зона окупації Німеччини — потрапили в повну залежність від СРСР.
Популярність серед широких верств населення східноєвропейських країн Радянської армії, яка визволила Європу від фашизму.
Комуністичні партії цих країн брали участь у русі Опору і сподівалися після розгрому фашизму при допомозі СРСР захопити владу.
Місцева буржуазія була ослаблена.
ВСТАНОВЛЕННЯ В СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇНАХ "РАДЯНСЬКОЇ МОДЕЛІ" СОЦІАЛІЗМУ
Етапи встановлення комуністичних режимів
Перший етап
1. До влади в цих країнах прийшли Народні фронти, які складалися з кількох партій та організацій, орієнтовані на боротьбу з окупантами і пронімецькими режимами, за відновлення національної незалежності, демократичних свобод. Сформовані коаліційні уряди, за винятком Албанії й Югославії, де уряди були однопартійними, складалися з комуністів, які почали значні соціальні перетворення.
Коаліційні уряди протрималися недовго: у Болгарії — до січня 1945 р., у Румунії—до лютого 1945 р., в Угорщині — до весни 1947 р., у Чехо-Словаччині—до лютого 1948р.
Були ліквідовані фашистські партії та організації.
Поновлювалася дія демократичних конституцій.
У багатьох країнах поновлювали свою роботу парламенти.
Створювалися нові органи місцевого управління — національні комітети.
У деяких країнах ще зберігалася монархічна форма правління (Болгарія, Румунія, Югославія).
Другий етап
Підтримка з боку СРСР комуністів в урядах східноєвропейських країн створювала сприятливі умови для поступового витіснення комуністами своїх союзників по Народних фронтах.
Ліквідовується поміщицьке землеволодіння (крім Болгарії, де не було поміщицького землеволодіння).
Були націоналізовані промислові підприємства й банки, які належали фашистам та їхнім поплічникам.
4. Здійснювалися соціальні реформи, створювалися умови для здобуття освіти й користування культурними цінностями.
На цьому етапі ще не йшлося про ліквідацію приватної власності.
Ще зберігалася багатопартійність, плюралізм думок, різноманітність форм власності.
Велику роль почало відігравати створене у 1947 р. Комуністичне інформаційне бюро (Комінформбюро). До нього увійшли представники дев'яти Комуністичних партій Європи:
СРСР, Болгарії, Польщі, Румунії, Чехо-Словаччини, Угорщини, Югославії, Італії, Франції. Формально Комінформбюро ставило своєю метою координацію діяльності компартій, обмін досвідом роботи. Фактично мало стати інструментом радянського керівництва компартіями, контролю за їхньою діяльністю і засобом поширення комуністичної експансії.