Події в Македонії

2001 р. У Македонії спалахнув збройний конфлікт. Албан­ські екстремісти від імені третини албанського населення Македонії вимагали автономії та надання албанській мові статусу другої державної. Розпочалися воєнні дії проти македонської армії. Завдяки зусиллям світової громадсь­кості конфлікт вдалося зупинити, а сторони сіли за стіл пе­реговорів.

Висновки

1. Конфлікти на території колишньої Югославії були най­тривалішими, найкривавішими після Другої світової війни.

2. Проблема Балкан і надалі залишається "пороховою боч­кою Європи".

1. Внутрішні конфлікти в Югославії стали турботою всіх єв­ропейських держав.

4. Конфлікти на території колишньої Югославії були трагіч­ними для мирного населення. Лише війна в Боснії і Герце­говині забрала життя 380 тис. осіб, 1 мли 350 тис. були переселені, а 2 млн 250 тис. стали біженцями.

Участь міжнародних організацій у врегулюванні конфлікту на Балканах

Жовтень 1991 р. В Гаазі було скликано міжнародну конфе­ренцію щодо Югославії, на якій прийнято Декларацію, про визнання світовим співтовариством факту розпаду СФРЮ.

На конференції пролунали звинувачення на адресу Сербії та Чорногорії, що вони прагнуть силою перешкодити ві­докремленню республік від Югославії.

Грудень 1991 р. Рада Міністрів Євросоюзу схвалила рішення про запровадження економічних санкцій щодо Сербії та Чорногорії.

Весна 1992 р. Народна армія Югославії розпочала воєнні дії в Хорватії. Світове співтовариство (ООН, НАТО, Євро­пейський Союз) звинуватило Югославію в агресії. Вони робили неодноразові спроби загасити вогнище війни на Балканах.

За рішенням Ради Безпеки ООН до Хорватії було на­правлено миротворчі сили. 1992 - 1995 pp. — війна у Боснії та Герцеговині. ЗО травня 1992 р. Рада Безпеки ООН запровадила економічні

санкції проти СРЮ.

Лютий 1994 р. З метою контролю ситуації в районі Сараєва до міста було введено міжнародні сили ООН, серед яких і два українських миротворчих батальйони. 1995 р. Для виконання Дейтонських угод про поділ території єдиної Боснії та Герцеговини на Мусульмансько-хорват­ську федерацію й Сербську Республіку миротворчі сили ООН було замінено спеціальним військовим 60-тисячним контингентом НАТО, до якого приєдналися військові під­розділи Росії та України.

1999 р. Загострилася проблема албанців у Косові (Югославія). Країни НАТО звинуватили югославське керівництво на чолі з президентом С. Милошевичем у геноциді щодо ал­банців і з 24 березня по 24 червня 1999 р. бомбардували Югославію. Було завдано ракетних і бомбових ударів по стратегічних і військових об'єктах Югославії. Союзницькі сили за участі 1,1 тис. літаків здійснили

35 тис. бойових вильотів і скинули на територію СРЮ 20 тис. бомб і ракет.

За час військової операції НАТО втрати Югославської Народної армії становили близько 5 тис. чоловік, а ци­вільного населення — 1,2 млн. Збитки внаслідок руйну­вань становили ЗО млрд доларів.

Наприкінці травня 1999 р. С. Милошевич погодився на вве­дення військових миротворчих сил до Косова. Події в Ко­сові призвели до міжнародної ізоляції С. Милошевича і підірвали його авторитет усередині країни.

Жовтень 2000 р. На президентських виборах перемогу здо­був лідер демократичних сил В. Коштуниця.

Квітень 2001 р. С. Милошевич заарештований за геноцид стосовно албанців Косова і в червні 2001 р. був переданий до Гаазького міжнародного трибуналу. Судовий процес над ним триває.

2001 р. Під час албано-македонського протистояння завдяки зусиллям світової громадськості конфлікт вдалося зупи­нити, а сторони сіли за стіл переговорів. Було досягнуто компроміс і розпочалося роззброєння албанських війсь­кових формувань. Однак небезпека нового протистояння

існує. 14 березня 2002 р. СРЮ перетворена на конфедерацію Сербії і Чорногорії.

У 2005 р. має відбутися референдум про дальшу долю конфе­дерації Сербії та Чорногорії.