Заходи Тимчасового уряду національної єдності

1. Проведена аграрна реформа. Конфісковано володіння громадян Третього рейху та зрадників, а також землі по­міщиків. Земля передавалася у трудову власність сільсь­когосподарських робітників і малоземельних селян. Польські селяни отримали 6 млн. 70 тис. га землі. Це забез­печило підтримку народно-демократичного режиму з бо­ку значної частини селян.

Однак вона привела до зниження продуктивності праці та товарності сільського господарства.

2. Усі великі та середні підприємства стали державною влас­ністю згідно з декретом про націоналізацію від 3 січня 1946 р. Наприкінці 1946 р. під контролем держави вже пе­ребувало 11,4 тис. промислових підприємств, або 94%.

3. Під час грошової реформи і створення Національного банку приватні банки не змогли обміняти гроші й припи­нили своє існування. Патріотичні сили Польщі продовжу­вали боротьбу проти прорадянського режиму. У лавах національного підпілля боролося до 150 тис. осіб.

Січень 1947 р. Відбулися вибори до першого післявоєнного польського парламенту — Законодавчого Сейму. Вважа­ють, що вибори були сфальсифіковані. В результаті 80% голосів отримала ПРП (Польська Робітнича партія) прорадянської орієнтації.

Сейм прийняв "Малу Конституцію". Було відновлено ін­ститут президентства. Першим президентом Польської Республіки став Болеслав Берут. Розпочалися репресії проти опозиції. З уряду було витіснено опозиційних діячів.

Жовтень 1947 p. C. Миколайчик мусив емігрувати за кордон, а створена ним Польська Селянська партія була роз­громлена. Отже, у Польщі утворився політичний режим тоталітарного типу з монопольною владою ПОРП (Поль­ської Об'єднаної Робітничої партії).

1948 р. ПОРП була утворена внаслідок злиггя Польської Ро­бітничої партії (ПРП) і Польської Соціалістичної партії (ПСП).

Заходи комуністичного режиму

1. Формально Польща була багатопартійною, але головна роль у політичному житті належала ПОРП.

2. Насамперед було проведено чистку самої партії. До 1954 р. з ПОРП було виключено 155 тис. її членів.

3. У 1952 р. була ухвалена Конституція Польської Народної Республіки (ПНР), ліквідовано посаду президента, створе­но колективний орган керівництва — Державшу Раду.

4. Насаджувався культ "вірного соратника Й. Сталіна" Б. Берута.

5. Розпочалася ідеологізація науки і культури.

6. Щоб розправитися з католицькою церквою, яка мала ве­ликий вплив у Польщі, був виданий декрет 9 лютого 1953 p., який підпорядкував внутрішнє життя Польщі світській владі.

7. Відбудова економіки здійснювалася на "планових" заса­дах радянського зразка.

8. Розпочалася індустріалізація країни. Шестирічним планом соціально-економічного розвитку країни на 1950-1955 pp. передбачалося будівництво 1425 вели­ких підприємств.

9. Значна увага приділялася розвиткові чорної металургії, енергетики, суднобудування, хімічної та вугільної про­мисловості.

10. Проводилося кооперування села. Але сільське господар­ство залишалося і далі дрібновласницьким. До 1955 р. було створено лише 10 тис. кооперативів, яким належало 9,2% загальної площі сільськогосподарських угідь.

11. Були повністю зруйновані підвалини ринкової економіки й остаточно формувалася адміністративно-командна система управління економікою.

Операція "Вісла" (квітень — липень 1947 р.)

Березень 1947 р. Заступник міністра національної оборони Польщі генерал К. Сверчевський потрапив у засідку заго­нів УПА і був убитий. Загибель генерала було використа­но для боротьби з українським підпіллям. На засіданні Політбюро ЦК ПРП було ухвалено рішення про акцію "Вісла" - — масове виселення українців з Посян-ня, Лемківщини, Холмщини, Підляшшя у західні та пів­нічні райони Польщі.

Ця акція здійснювалася силами спеціально створеної групи "Вісла" чисельністю 20 тис. осіб, якою командував генерал С. Моссор.

Підрозділи Війська Польського оточували українські села і силою відправляли українців на нові місця прожи­вання (було відправлено понад 140 тис. осіб). Тих, кого підозрювали у зв'язках з УПА, відправляли спо­чатку до табору Явожно.

У період з травня 1947 р. по січень 1949 р. через Явожно пройшло 3936 осіб, до 200 осіб загинуло від тортур і ви­снаження.

Акція "Вісла" мала на меті не тільки розгром УПА (було вбито 655, взято в полон 1466 вояків), а й ліквідацію ук­раїнської національної меншини. У серпні 1990 р. сенат Республіки Польща виступив із спеціальною заявою, в якій засудив операцію "Вісла" в політичному і мораль­ному плані.