Лех Валенса

(народився 1943 р.)

Один із лідерів незалежної профспілки "Солідарність" у 1980-1991 pp.

Президент Польщі з грудня 1990 по 1995 pp. Лауреат Нобелівської премії миру 1983 р. Видний громадський і політичний діяч Польщі, один із східноєвропейських політиків, який з успіхом виступив проти комуністичної диктатури. Народився 29 вересня 1943 р. у селянській родині у с. Попово. У 1961 р. закінчив профтехучилище. Працював електриком на судноверфі у Гданську. Вперше Л. Валенса активно брав участь у страйку 1970 р. Був обраний членом страйкового комітету. У нього було велике бажання стати лідером, мав прекрасні ораторські здібності, прагнув вирішити конфлікти без кровопролиття. У 1976 р. Л. Валенса виступив на зборах робітників із кри­тикою діяльності профспілок, які співпрацюють із уря­дом. За це був звільнений з роботи за скороченням штатів. У 1980 р. Л. Валенса увійшов до групи, яка створила незалежні профспілки "Солідарність". Його арештовува­ли у 1981 р.

Став відомий на весь світ. У Гданськ до^Валенси при­їжджали М. Тетчер і Дж. Буш старший. Його промову слухали конгресмени у Конгресі США, йому аплодувала Франція під час його візиту в цю країну. В 1983 р. одержав Нобелівську премію миру.

У січні 1989 р. появився на телеекрані в дебатах із головою офіційних профспілок. Свого опонента Лех Валенса розгро­мив повністю і став найпопулярнішим політиком. У грудні 1990 р. Лех Валенса був обраний президентом. На посаді президента популярність упала. Його звинува­чували у згортанні демократії, критикували за переоцінку своїх здібностей, за порушення Конституції. На президентських виборах 1995 р. одержав поразку. Новим президентом Польської Республіки став Олек­сандр Кваснєвський.

Л. Валенса зі своєю сім'єю проживає у Гданську, де побу­дував новий дім на кошти, одержані від видання книг і читання лекцій на Заході. На ці самі кошти утримується Інститут ім. Валенси в Варшаві. На гонорар від Нобелів­ської премії побудував поліклініку для суднобудівників у Гданську. Лех Валенса — глибоко релігійна людина, прекрасний сім'янин, у нього семеро дітей. У народі за малий зріст його називають "маленький капрал", "маленький лицар". Він "найзнаменитіший поляк кінця XX століття".

Під час "помаранчевої революції" приїжджав в Україну, на майдані Незалежності виступив із підтримкою спра­ведливих вимог українського народу провести чесні пре­зидентські вибори.

"Круглий стіл" 1989 р. і встановлення демократичного ладу 1988 р. Масові страйки в Польщі як відповідь на підвищення цін на продукти харчування і комунальні послуги. Керівництво ПОРП, її союзники Об'єднана Селянська партія та Демократична партія вирішили сісти за "круг­лий стіл" переговорів з участю "Солідарності".

5 лютого — 6 квітня 1989 р. — "круглий стіл". Були досягнуті домовленості:

• щодо принципів майбутньої політичної та економічної системи;

• щодо легалізації всіх політичних об'єднань у країні, в тому числі й "Солідарності";

• що зміни в суспільстві відбуватимуться мирно;

• про відновлення влади президента;

• про відродження двопалатного парламенту;

• щоб провести вільні демократичні вибори.

На виборах 1989 р. ПОРП зазнала поразки. Перемогу здо­була "Солідарність", яка в Сенаті завоювала 99 місць із 100. Уряд сформував Тадеуш Мазовецький від "Солідарності".

З 19 липня 1989 р. по 9 грудня 1990 р. президентом Польщі був Войцех Ярузельський.

Грудень 1989 р. Було прийнято нову Конституцію, яка відно­вила попередню назву держави — Республіка Польща.

Листопад — грудень 1990 р. На президентських виборах пе­ремогу здобув Л. Валенса.

Висновок

"Солідарність" взяла курс на будівництво парламентської демократії та перехід до ринкової економіки.