- •2. Сусп.-політичне життя в Укр. У др..Пол 19ст.
- •3. Особливості літ процесу 70-90-х рр.. 19ст
- •5.Естетичні та світоглядні позиції Левицького
- •6. Провідні мотиви та образи творів Левицького
- •7. Роль і місце Левицького.
- •8.Новаторство і.Нечуя –Левицького
- •9. «Хмари» : просто аналіз твору, головні образи, роль і місце
- •10. «Маруся Богуславка»: просто аналіз твору, головні образи, роль і місце
- •10.2 Образи «Маруся Богуславка»
- •10.3 Значення твору «Маруся Богуславка»
- •11. «Микола джеря».
- •11.1. Аналіз твору «Микола Джеря»
- •11.2.Головні образи «Микола Джеря»
- •11.3. Роль і місце «Микола Джеря»
- •12. «Кайдашева сімя»: просто аналіз твору, головні образи, роль і місце
- •13. Тема села у творчості Левицького
- •14. Тема духовенства у творчості Левицького
- •15. Тема інтелігенції у творчості Левицького
- •16. Життя і творч Мирного
- •17. Драматична творчість м.
- •18. «Хіба ревуть» - перший соц.-психолог роман в укр. Літ
- •19. Головні образи «Хіба..», Чіпка
- •20.Новаторство Мирного
- •21. Тема суспільної ролі інтелігенції у творах п. М.
- •«Лимерівна »: просто аналіз твору, головні образи, роль і місце
- •24.Життя і творч Грінченко
- •26.Прозова спадщина г.
- •Роль і місце г.
- •28.Поезія г.
- •«Сама, зовсім сама»: просто аналіз твору, головні образи, роль і місце
- •30. «Дзвоник»: просто аналіз твору, головні образи, роль і місце
- •30.1.Просто аналіз «Дзвоник»
- •30.2. Головні образи «Дзвоник»
- •30.3.Роль і місце «Дзвоника»
- •31. «Екзамен»: просто аналіз твору, головні образи, роль і місце
- •31.1. Просто аналіз твору «Екзамен»
- •31.2.Головні образи «Екзамен»
- •31.3. Роль і місце «Екзамену»
- •32. «Без хліба»: просто аналіз твору, головні образи, роль і місце
- •32.1.Просто аналіз «Без хліба»
- •32.2. Головні образи «Без хліба»
- •32.3.Роль і місце «Без хліба»
- •33. «Сонячний промінь»: просто аналіз твору, головні образи, роль і місце
- •33.1«Сонячний промінь»: просто аналіз твору
- •33.2«Сонячний промінь»: головні образи
- •33.3 «Сонячний промінь»: роль і місце
- •34. «На розпутті»: просто аналіз твору, головні образи, роль і місце
- •34.1«На розпутті»: просто аналіз твору
- •34.2 «На розпутті» головні образи
- •34.3 «На розпутті» роль і місце
- •35. Особливості укр. Поезії 80-90-х рр. ХіХст
- •36. Творчий портрет Якова Щоголева
- •37. Творчий портрет Манжури
- •38. Творчий портрет Кониського.
- •39. Творчий портрет Грабовського
- •40.Розвиток аматорського театру (гуртки 60-70-х рр.) на Наддніпрянській Україні
- •41. Діяльність трупи г.Ашкаренка.
- •42. “Театральне товариство” 1882 р. – перша українська професійна трупа “корифеїв”.
- •43. Особливості діяльності галицького театру “Руська Бесіда”.
- •45. Марко Кропивницький (1840-1910). Життєвий і творчий шлях.
- •46. Акторська діяльність Кропивницького
- •47. Роль і внесок Кропивницького в діяльність першого професійного театру
- •48.Еволюція драматурга Кропивницького
- •49.“Дай серцю волю, заведе в неволю” як зразок народно-побутової драми.
- •50.Актуальність проблематики п’єси “Доки сонце зійде, роса очі виїсть”.
- •51.Процес розвитку сільського буржуа в драмах “Глитай, або ж Павук” та “Олеся”: Бичок – Балтиз.
- •52.Психологізація образів, викривально-сатиричне спрямування творів Кропивницького
- •53.Роль і місце драматургії Кропивницького в становленні українського реалістичного театру.
- •54.Михайло Старицький (1840-1904). Життя і діяльність.
- •55. Світогляд, естетичні вподобання Старицького
- •56.Драматургія Старицького
- •57.Проблематика, система образів, конфлікт п’єси “Не судилось”.
- •58.Образ протестанта: драма “у темряві”.
- •59.Фольклорна основа соціальної драми “Ой не ходи, Грицю”.
- •60.Традиції і новаторство в розв’язанні проблеми творчої особистості (“Талан”).
- •61.Новаторство м.Старицького у розробці історичної тематики (“Богдан Хмельницький”, “Оборона Буші” та ін.).
- •63. Місце творів і значення Старицького
- •64. І.Карпенко-Карий (1845-1907). Життєвий і творчий шлях, вияви таланту драматурга.
- •65. Жанрово-тематичний діапазон творчості Карого
- •66. Новаторський характер конфлікту. (Карий)
- •67. Масштабність і хист характеротворення (“Сто тисяч”, “Хазяїн”).
- •68. «Сто тисяч»: просто аналіз твору, головні образи, роль і місце
- •68.1 «Сто тисяч»: просто аналіз твору
- •68.2 «Сто тисяч»: головні образи
- •68.3 «Сто тисяч»: роль і місце
- •69. «Хазяїн»: просто аналіз твору, головні образи, роль і місце
- •69.1«Хазяїн»: просто аналіз твору
- •69.2 «Хазяїн»: головні образи
- •«Хазяїн»: роль і місце
- •70. Жанрова природа та художня специфіка п’єс Карого
- •71. Життєвість проблематика, комедіографічна майстерність (“Мартин Боруля”).
- •72. Історична тематика драматургії і.Карпенка-Карого.
- •74. Утвердження історичної трагедії в кінця хіх ст. (“Сава Чалий”).
- •75. Майстерність Карого, секрети високої сценічності його творів
- •76. Особливості стилю Карого
- •77. Значення спадщини Карого.
- •78.Зеньковецька – життя і творчість
- •79. Заньковецька - значення
- •80.Життя і творчість Федьковича
- •81. Роль Федьковича та його творів
- •82. «Сафат Зінич»: просто аналіз, головні образи, значення
- •83. Новаторство Федьковича
- •84. Життя і творчість і. Франка
- •85.Три кохання Франка
- •86. Проза Франка
- •87. «Борислав сміється»: просто аналіз твору, образи, роль і місце
- •87.1 Просто аналіз твору «Борислав сміється»
- •87.2 Головні образи твору «Борислав сміється»
- •87.3 Значення твору «Борислав сміється»
- •89. Поетична збірка «Мій Ізмарагд»
- •90. «Що таке поступ»: просто аналіз твору, роль і місце
- •90.1«Що таке поступ»: просто аналіз твору
- •90.2 «Що таке поступ»: роль і місце
- •91 «Моісей»: просто аналіз твору, головні образи, роль і місце
- •91.1 «Моісей»: просто аналіз твору
- •91.2 «Моісей» головні образи
- •91.3Моісей»:роль і місце
- •92. «Смерть Каїна»: просто аналіз твору, головні образи, роль і місце
- •92.1 «Смерть Каїна»: просто аналіз твору
- •92.2 «Смерть Каїна»головні образи
- •92. «Смерть Каїна» роль і місце
- •93. «Похорон»: просто аналіз твору, головні образи, роль і місце
- •94. «Перехресні стежки»
- •95. «Украдене щастя»: просто аналіз твору, головні образи, роль і місце.
- •95.1.Аналіз.
- •95.2. Головні образи.
- •95.3.Роль і місце.
- •97. Франко- театральний критик
- •98.Наукова діяльність Франка
- •99. Комедія Мирного «Перемедрив»: просто аналіз твору, головні образи, роль і місце
- •100. Драма «Згуба » Мирного
- •101. П’єса «Спокуса» Мирного
- •102.Збірка Франка «з вершин і низин»
- •103. «Із днів журби» (Франко)
- •104. «Світогляд укр. Народу» Левицького
58.Образ протестанта: драма “у темряві”.
В 1982 році М. Старицький написав драму «Без світу».
Подана п цензуру 6. VII. 1892 р., драма була заборонена; того ж року автор у тотожній редакції, тільки під новою назвою «В темряві» надіслав її у Львів, де вона й була надрукована 1893 року. По суті ж, драма «В темряві» показує оригінальну картину соціально-побутових взаємовідносин в українському селі в 80-і роки XIX ст. Це жорстока, тяжка драма сільської бідноти, чесних людей на селі в пазурах у ненажерливих багатіїв-паразитів, шахраїв, що розперезалися «в темряві», яка заважає трудящим стати на боротьбу з гнобителями, вирватись з недолі нужденного життя.
М. Старицький правдиво показує класове розшарування на селі, де верховодить купка багатіїв і здирщиків крутіїв, очолюваних типовим глитаєм — шахраєм старшиною Тягнивусом, до яких належить багата вдова Коломійчиха, писар-крутій Лобчинський та шинкар Шпігель, що висуває шахрайські плани, споює громаду.
В центрі цього паразитичного кола — ненажерлива й жорстока куркулька Тетяна Коломійчиха, яка через позички все село прибрала до рук, згромадила запаси хліба з розрахунком на голод, що дійсно насувається. Багатіям-здирщикам з крутіями протистоїть в драмі трудове селянство, серед якого визначаються такі, як дід Мороз, Явтух, Свирид та інші.
Спочатку глухе незадоволення, а потім і протест селянства виражає в драмі молодий, освічений, м'якої гуманної вдачі Степан Петраш, який, бувши з походження побічним сином пана й селянки-покритки, зазнав уже недолі, коли його кидали «з безбатченка — в паничі, з паничів — в мужики, а з мужиків — в машталіри», як він гірко згадує.
Степан, познайомившись з горем і злиднями селян, став їм безкорисно, всупереч тещі, допомагати, а вони, поважаючи його, як чесну людину, обрали наглядачем запасного магазина з зерном.
Реалізм драми не тільки в тому, що в ній створено-типові художні образи, мотивовані конфлікти, але й характерні ситуації і деталі боротьби, що відтворюють типову атмосферу, в якій ця напружена боротьба точилась.
Особиста драма кволого на здоров'я Степана полягає в тому, що він давно покохав дівчину Марину, яка теж була вихованкою пана, і не любить своєї дружини Домахи. Особисті відносини загострюються, бо Степан знов зустрів Марину і бачиться з нею потай. Це було негайно використано ворогами Степана. Коли не вдалось його отруїти, то було заарештовано вкупі з Мариною, хоч, як потім виявилось, це була його єдинокровна сестра.
Обдуривши громаду селян, щоб здихатись Степана, багатії провели на сільському сході постанову про висилку його в Сибір як «небезпечного».
Оповите темрявою, визискуване і залякане селянство частково поступилося отруйному впливові багатіїв і за невеликим винятком залишалось пасивним, коли старшина і його прихильники чинили наругу над чесним громадським діячем Степаном Петрашем, який боровся проти кривди.
Степан, безневинно засуджений і закований, умирає перед сільською громадою в волості.
Домаха в особі Степана втратила коханого чоловіка, Марина — любимого брата, а трудове селянство втратило, нехай і нетривкий, іноді, може, й не зовсім ясний, але чистий промінь світла, що засяяв був «в темряві» й згас від злої руки гнобителів.
Твір «У темряві» має недоліки, і основний з них у тому, що постаті селян не індивідуалізовані, вони не виросли в образи представників знедоленого села, а наділені лише загальними рисами (Мороз, Явтух, Свирид, Карпо та ін.).
Драма була останнім сценічним твором автора з сільської Тематики.
Заслуга автора в тому, що він прагнув реалістично відобразити тогочасну дійсність, спростовуючи, по суті,
облудні буржуазно-націоналістичні стверджений про «незайманість» сільського побуту, «безбуржуазність» української нації. На жаль, драма в цій редакції не була поставлена.