- •2. Сусп.-політичне життя в Укр. У др..Пол 19ст.
- •3. Особливості літ процесу 70-90-х рр.. 19ст
- •5.Естетичні та світоглядні позиції Левицького
- •6. Провідні мотиви та образи творів Левицького
- •7. Роль і місце Левицького.
- •8.Новаторство і.Нечуя –Левицького
- •9. «Хмари» : просто аналіз твору, головні образи, роль і місце
- •10. «Маруся Богуславка»: просто аналіз твору, головні образи, роль і місце
- •10.2 Образи «Маруся Богуславка»
- •10.3 Значення твору «Маруся Богуславка»
- •11. «Микола джеря».
- •11.1. Аналіз твору «Микола Джеря»
- •11.2.Головні образи «Микола Джеря»
- •11.3. Роль і місце «Микола Джеря»
- •12. «Кайдашева сімя»: просто аналіз твору, головні образи, роль і місце
- •13. Тема села у творчості Левицького
- •14. Тема духовенства у творчості Левицького
- •15. Тема інтелігенції у творчості Левицького
- •16. Життя і творч Мирного
- •17. Драматична творчість м.
- •18. «Хіба ревуть» - перший соц.-психолог роман в укр. Літ
- •19. Головні образи «Хіба..», Чіпка
- •20.Новаторство Мирного
- •21. Тема суспільної ролі інтелігенції у творах п. М.
- •«Лимерівна »: просто аналіз твору, головні образи, роль і місце
- •24.Життя і творч Грінченко
- •26.Прозова спадщина г.
- •Роль і місце г.
- •28.Поезія г.
- •«Сама, зовсім сама»: просто аналіз твору, головні образи, роль і місце
- •30. «Дзвоник»: просто аналіз твору, головні образи, роль і місце
- •30.1.Просто аналіз «Дзвоник»
- •30.2. Головні образи «Дзвоник»
- •30.3.Роль і місце «Дзвоника»
- •31. «Екзамен»: просто аналіз твору, головні образи, роль і місце
- •31.1. Просто аналіз твору «Екзамен»
- •31.2.Головні образи «Екзамен»
- •31.3. Роль і місце «Екзамену»
- •32. «Без хліба»: просто аналіз твору, головні образи, роль і місце
- •32.1.Просто аналіз «Без хліба»
- •32.2. Головні образи «Без хліба»
- •32.3.Роль і місце «Без хліба»
- •33. «Сонячний промінь»: просто аналіз твору, головні образи, роль і місце
- •33.1«Сонячний промінь»: просто аналіз твору
- •33.2«Сонячний промінь»: головні образи
- •33.3 «Сонячний промінь»: роль і місце
- •34. «На розпутті»: просто аналіз твору, головні образи, роль і місце
- •34.1«На розпутті»: просто аналіз твору
- •34.2 «На розпутті» головні образи
- •34.3 «На розпутті» роль і місце
- •35. Особливості укр. Поезії 80-90-х рр. ХіХст
- •36. Творчий портрет Якова Щоголева
- •37. Творчий портрет Манжури
- •38. Творчий портрет Кониського.
- •39. Творчий портрет Грабовського
- •40.Розвиток аматорського театру (гуртки 60-70-х рр.) на Наддніпрянській Україні
- •41. Діяльність трупи г.Ашкаренка.
- •42. “Театральне товариство” 1882 р. – перша українська професійна трупа “корифеїв”.
- •43. Особливості діяльності галицького театру “Руська Бесіда”.
- •45. Марко Кропивницький (1840-1910). Життєвий і творчий шлях.
- •46. Акторська діяльність Кропивницького
- •47. Роль і внесок Кропивницького в діяльність першого професійного театру
- •48.Еволюція драматурга Кропивницького
- •49.“Дай серцю волю, заведе в неволю” як зразок народно-побутової драми.
- •50.Актуальність проблематики п’єси “Доки сонце зійде, роса очі виїсть”.
- •51.Процес розвитку сільського буржуа в драмах “Глитай, або ж Павук” та “Олеся”: Бичок – Балтиз.
- •52.Психологізація образів, викривально-сатиричне спрямування творів Кропивницького
- •53.Роль і місце драматургії Кропивницького в становленні українського реалістичного театру.
- •54.Михайло Старицький (1840-1904). Життя і діяльність.
- •55. Світогляд, естетичні вподобання Старицького
- •56.Драматургія Старицького
- •57.Проблематика, система образів, конфлікт п’єси “Не судилось”.
- •58.Образ протестанта: драма “у темряві”.
- •59.Фольклорна основа соціальної драми “Ой не ходи, Грицю”.
- •60.Традиції і новаторство в розв’язанні проблеми творчої особистості (“Талан”).
- •61.Новаторство м.Старицького у розробці історичної тематики (“Богдан Хмельницький”, “Оборона Буші” та ін.).
- •63. Місце творів і значення Старицького
- •64. І.Карпенко-Карий (1845-1907). Життєвий і творчий шлях, вияви таланту драматурга.
- •65. Жанрово-тематичний діапазон творчості Карого
- •66. Новаторський характер конфлікту. (Карий)
- •67. Масштабність і хист характеротворення (“Сто тисяч”, “Хазяїн”).
- •68. «Сто тисяч»: просто аналіз твору, головні образи, роль і місце
- •68.1 «Сто тисяч»: просто аналіз твору
- •68.2 «Сто тисяч»: головні образи
- •68.3 «Сто тисяч»: роль і місце
- •69. «Хазяїн»: просто аналіз твору, головні образи, роль і місце
- •69.1«Хазяїн»: просто аналіз твору
- •69.2 «Хазяїн»: головні образи
- •«Хазяїн»: роль і місце
- •70. Жанрова природа та художня специфіка п’єс Карого
- •71. Життєвість проблематика, комедіографічна майстерність (“Мартин Боруля”).
- •72. Історична тематика драматургії і.Карпенка-Карого.
- •74. Утвердження історичної трагедії в кінця хіх ст. (“Сава Чалий”).
- •75. Майстерність Карого, секрети високої сценічності його творів
- •76. Особливості стилю Карого
- •77. Значення спадщини Карого.
- •78.Зеньковецька – життя і творчість
- •79. Заньковецька - значення
- •80.Життя і творчість Федьковича
- •81. Роль Федьковича та його творів
- •82. «Сафат Зінич»: просто аналіз, головні образи, значення
- •83. Новаторство Федьковича
- •84. Життя і творчість і. Франка
- •85.Три кохання Франка
- •86. Проза Франка
- •87. «Борислав сміється»: просто аналіз твору, образи, роль і місце
- •87.1 Просто аналіз твору «Борислав сміється»
- •87.2 Головні образи твору «Борислав сміється»
- •87.3 Значення твору «Борислав сміється»
- •89. Поетична збірка «Мій Ізмарагд»
- •90. «Що таке поступ»: просто аналіз твору, роль і місце
- •90.1«Що таке поступ»: просто аналіз твору
- •90.2 «Що таке поступ»: роль і місце
- •91 «Моісей»: просто аналіз твору, головні образи, роль і місце
- •91.1 «Моісей»: просто аналіз твору
- •91.2 «Моісей» головні образи
- •91.3Моісей»:роль і місце
- •92. «Смерть Каїна»: просто аналіз твору, головні образи, роль і місце
- •92.1 «Смерть Каїна»: просто аналіз твору
- •92.2 «Смерть Каїна»головні образи
- •92. «Смерть Каїна» роль і місце
- •93. «Похорон»: просто аналіз твору, головні образи, роль і місце
- •94. «Перехресні стежки»
- •95. «Украдене щастя»: просто аналіз твору, головні образи, роль і місце.
- •95.1.Аналіз.
- •95.2. Головні образи.
- •95.3.Роль і місце.
- •97. Франко- театральний критик
- •98.Наукова діяльність Франка
- •99. Комедія Мирного «Перемедрив»: просто аналіз твору, головні образи, роль і місце
- •100. Драма «Згуба » Мирного
- •101. П’єса «Спокуса» Мирного
- •102.Збірка Франка «з вершин і низин»
- •103. «Із днів журби» (Франко)
- •104. «Світогляд укр. Народу» Левицького
101. П’єса «Спокуса» Мирного
«Спокуса» написана досить вправними віршами. Хоч вона й була опублікована за життя письменника, але ..Не подобалась близькому оточенню класика, була вилучена видавцями прижиттєвого тритомного видання творів, одностайно оминається дослідниками його творчості. За словами Мирного, він у цій філософській драмі взяв « легенду о грехопаденни, щоб показати боротьбу двох сил:сили і розуму. Доводилось, з одного боку держатися біблійського оповідання, а з другого – народних легенд. Найбільше всього про чортовину». На погляд дослідників, творча невдача зумовлена слабкою авторською позицією, ідейною невиразністю твору. Переповідь легенди заглушила філософську проблематику. І ще така «дрібниця»: Адам є втіленням сліпої віри, а розуму, позитивних засад- Сатанаїл, дійова особа з іменем, що в народній свідомості уособлює зло. «Спокуса» – символічної драми-містерії, що має такі риси, як-от: увага до світоглядних, філософських, моральних проблем свого часу, орієнтація на освіченого, підготовленого читача, який міг би розшифрувати символіку драми. В основі використання Біблійного дискурсу лежить прийом реміфологізації, достатньо поширений у європейській і українській літературах кінця ХІХ – поч. ХХ ст. Завдяки міфологічному дискурсу автор дослідив ті явища, які відбувалися в тогочасному суспільстві, таким чином зреагувавши на них і висловивши свою громадянську позицію. Оскільки містерія має риси такого жанрового різновиду, як драма для читання (особливо це стосується такого модусу, як різнорідність тлумачень), філософський дискурс, запроваджений Мирним, давав можливість інваріантного прочитання твору.
102.Збірка Франка «з вершин і низин»
«З вершин і низин» – друга збірка творів І. Франка. Вона мала два видання. Перше, присвячене дружині поета Ользі Хоружинській, вийшло 1887 р. під назвою: «З вершин і низин. Збірник поезій Івана Франка. Задум видати поетичні твори окремою збіркою виник у письменника на початку 1880-х років. У листі до М. Павлика від 12 листопада 1882 р. І. Франко обурюється, що його найкращі вірші, в яких він хотів «показати нашим людям першу пробу реальної, на живих фактах опертої і реальним способом обробленої поезії», редактор журналу «Світ» не пускає в друк, тому доцільно подумати про окреме видання «Книжки поезій». Спочатку до збірки мало ввійти 30 оригінальних поезій та 9 перекладів, пізніше до названих у плані циклів поезій збоку дописано заголовки віршів, які входять у даний цикл, і додано ще 20 оригінальних поезій. Перший варіант плану датується (на підставі часу написання віршів, аналізу почерку тощо) орієнтовно 1880 р. Збірка мала відкриватись поезією «Наймит», включати в себе у хронологічному порядку оригінальні поезії (79) та переклади творів Некрасова «Княгиня Трубецька», західноєвропейських поетів Гейне, Гете, Ленау, Томаса Гуда (всього 9). З циклів у цьому плані зазначені лише «Скорбні думи», «Оси» і «Веснянки». Пізніший варіант плану (ф. 3, № 214, с. 50 зв.) датується 1882 р. (на підставі листа І. Франка до М. Павлика від 12 листопада 1882 р., в якому йдеться про підготовку збірки). За цим планом збірка мала відкриватись поезією «Гімн» («Вічний революционер») і включати в себе, крім оригінальних поезій (близько 100), ще й поему «Історія лівої руки». Про цю поему збереглися лише згадки у листах поета до М. Павлика, писаних у листопаді 1880 р. і 12 листопада 1882 р. В останньому листі зазначається, що поема має антирелігійний характер, в ній показано попівське життя з усією його «супокійною гнилизною». В останньому варіанті плану вже виділені цикли «Галицькі образки», «Жидівські мелодії», «Скорбні думи», «Осінні думи», «Картка любові», «Знайомим і незнайомим», а також цикл «Хвилі», вірші якого були надруковані згодом порізно. Потім І. Франко значно розширив план, додавши низку нових поезій, поему «Панські жарти», і, відмовившись від хронологічного порядку розташування творів, перегрупував поезії за новими циклами. Друге видання збірки «З вершин і низин» було певним підсумком поетичної творчості Франка за двадцять років (найраніші поезії «Народна пісня» і «Котляревський» датовані 1873 р.). Однак сюди ввійшли не всі написані на той час твори. Частину з них поет не включив до збірки через художню незрілість, невикінченість їх, більшість же – з цензурних міркувань («Шевченко і поклонники», «Товаришам із тюрми», ряд віршів із циклу «Галицькі образки», поеми «Рубач», «Ex nihilo» та ін.). «Могутнім акордом лунає та свята віра у Франковому вірші «Каменярі». У 1910 р. цензурувалося друге видання збірки. Цензор насамперед звернув увагу на вірші політичного змісту («Вічний революционер», «Думи пролетарія», «Моя любов» та ін.) і пропонував заборонити всю збірку, «зважаючи на численність місць, що підлягають вилученню з книжки». Тексти збірки друкуються за другим виданням 1893 р. Лише окремі твори («Гімн», «Думка в тюрмі», «Каменярі», «Цар і аскет») подаються за пізнішими публікаціями, що становлять собою досконаліший текст. Збірка «З вершин і низин» як епохальне, найвизначніше після «Кобзаря» Т. Шевченка явище у розвитку української поезії, мала великий громадський резонанс. Передові кола суспільства на Україні високо оцінили її. М. Коцюбинський у рефераті «Іван Франко» писав, що на творах поета, на його ідеях виховалось ціле покоління; що разом з вірою в людину в душі Франковій живе віра у світлу будучність для нашої землі.