- •2. Сусп.-політичне життя в Укр. У др..Пол 19ст.
- •3. Особливості літ процесу 70-90-х рр.. 19ст
- •5.Естетичні та світоглядні позиції Левицького
- •6. Провідні мотиви та образи творів Левицького
- •7. Роль і місце Левицького.
- •8.Новаторство і.Нечуя –Левицького
- •9. «Хмари» : просто аналіз твору, головні образи, роль і місце
- •10. «Маруся Богуславка»: просто аналіз твору, головні образи, роль і місце
- •10.2 Образи «Маруся Богуславка»
- •10.3 Значення твору «Маруся Богуславка»
- •11. «Микола джеря».
- •11.1. Аналіз твору «Микола Джеря»
- •11.2.Головні образи «Микола Джеря»
- •11.3. Роль і місце «Микола Джеря»
- •12. «Кайдашева сімя»: просто аналіз твору, головні образи, роль і місце
- •13. Тема села у творчості Левицького
- •14. Тема духовенства у творчості Левицького
- •15. Тема інтелігенції у творчості Левицького
- •16. Життя і творч Мирного
- •17. Драматична творчість м.
- •18. «Хіба ревуть» - перший соц.-психолог роман в укр. Літ
- •19. Головні образи «Хіба..», Чіпка
- •20.Новаторство Мирного
- •21. Тема суспільної ролі інтелігенції у творах п. М.
- •«Лимерівна »: просто аналіз твору, головні образи, роль і місце
- •24.Життя і творч Грінченко
- •26.Прозова спадщина г.
- •Роль і місце г.
- •28.Поезія г.
- •«Сама, зовсім сама»: просто аналіз твору, головні образи, роль і місце
- •30. «Дзвоник»: просто аналіз твору, головні образи, роль і місце
- •30.1.Просто аналіз «Дзвоник»
- •30.2. Головні образи «Дзвоник»
- •30.3.Роль і місце «Дзвоника»
- •31. «Екзамен»: просто аналіз твору, головні образи, роль і місце
- •31.1. Просто аналіз твору «Екзамен»
- •31.2.Головні образи «Екзамен»
- •31.3. Роль і місце «Екзамену»
- •32. «Без хліба»: просто аналіз твору, головні образи, роль і місце
- •32.1.Просто аналіз «Без хліба»
- •32.2. Головні образи «Без хліба»
- •32.3.Роль і місце «Без хліба»
- •33. «Сонячний промінь»: просто аналіз твору, головні образи, роль і місце
- •33.1«Сонячний промінь»: просто аналіз твору
- •33.2«Сонячний промінь»: головні образи
- •33.3 «Сонячний промінь»: роль і місце
- •34. «На розпутті»: просто аналіз твору, головні образи, роль і місце
- •34.1«На розпутті»: просто аналіз твору
- •34.2 «На розпутті» головні образи
- •34.3 «На розпутті» роль і місце
- •35. Особливості укр. Поезії 80-90-х рр. ХіХст
- •36. Творчий портрет Якова Щоголева
- •37. Творчий портрет Манжури
- •38. Творчий портрет Кониського.
- •39. Творчий портрет Грабовського
- •40.Розвиток аматорського театру (гуртки 60-70-х рр.) на Наддніпрянській Україні
- •41. Діяльність трупи г.Ашкаренка.
- •42. “Театральне товариство” 1882 р. – перша українська професійна трупа “корифеїв”.
- •43. Особливості діяльності галицького театру “Руська Бесіда”.
- •45. Марко Кропивницький (1840-1910). Життєвий і творчий шлях.
- •46. Акторська діяльність Кропивницького
- •47. Роль і внесок Кропивницького в діяльність першого професійного театру
- •48.Еволюція драматурга Кропивницького
- •49.“Дай серцю волю, заведе в неволю” як зразок народно-побутової драми.
- •50.Актуальність проблематики п’єси “Доки сонце зійде, роса очі виїсть”.
- •51.Процес розвитку сільського буржуа в драмах “Глитай, або ж Павук” та “Олеся”: Бичок – Балтиз.
- •52.Психологізація образів, викривально-сатиричне спрямування творів Кропивницького
- •53.Роль і місце драматургії Кропивницького в становленні українського реалістичного театру.
- •54.Михайло Старицький (1840-1904). Життя і діяльність.
- •55. Світогляд, естетичні вподобання Старицького
- •56.Драматургія Старицького
- •57.Проблематика, система образів, конфлікт п’єси “Не судилось”.
- •58.Образ протестанта: драма “у темряві”.
- •59.Фольклорна основа соціальної драми “Ой не ходи, Грицю”.
- •60.Традиції і новаторство в розв’язанні проблеми творчої особистості (“Талан”).
- •61.Новаторство м.Старицького у розробці історичної тематики (“Богдан Хмельницький”, “Оборона Буші” та ін.).
- •63. Місце творів і значення Старицького
- •64. І.Карпенко-Карий (1845-1907). Життєвий і творчий шлях, вияви таланту драматурга.
- •65. Жанрово-тематичний діапазон творчості Карого
- •66. Новаторський характер конфлікту. (Карий)
- •67. Масштабність і хист характеротворення (“Сто тисяч”, “Хазяїн”).
- •68. «Сто тисяч»: просто аналіз твору, головні образи, роль і місце
- •68.1 «Сто тисяч»: просто аналіз твору
- •68.2 «Сто тисяч»: головні образи
- •68.3 «Сто тисяч»: роль і місце
- •69. «Хазяїн»: просто аналіз твору, головні образи, роль і місце
- •69.1«Хазяїн»: просто аналіз твору
- •69.2 «Хазяїн»: головні образи
- •«Хазяїн»: роль і місце
- •70. Жанрова природа та художня специфіка п’єс Карого
- •71. Життєвість проблематика, комедіографічна майстерність (“Мартин Боруля”).
- •72. Історична тематика драматургії і.Карпенка-Карого.
- •74. Утвердження історичної трагедії в кінця хіх ст. (“Сава Чалий”).
- •75. Майстерність Карого, секрети високої сценічності його творів
- •76. Особливості стилю Карого
- •77. Значення спадщини Карого.
- •78.Зеньковецька – життя і творчість
- •79. Заньковецька - значення
- •80.Життя і творчість Федьковича
- •81. Роль Федьковича та його творів
- •82. «Сафат Зінич»: просто аналіз, головні образи, значення
- •83. Новаторство Федьковича
- •84. Життя і творчість і. Франка
- •85.Три кохання Франка
- •86. Проза Франка
- •87. «Борислав сміється»: просто аналіз твору, образи, роль і місце
- •87.1 Просто аналіз твору «Борислав сміється»
- •87.2 Головні образи твору «Борислав сміється»
- •87.3 Значення твору «Борислав сміється»
- •89. Поетична збірка «Мій Ізмарагд»
- •90. «Що таке поступ»: просто аналіз твору, роль і місце
- •90.1«Що таке поступ»: просто аналіз твору
- •90.2 «Що таке поступ»: роль і місце
- •91 «Моісей»: просто аналіз твору, головні образи, роль і місце
- •91.1 «Моісей»: просто аналіз твору
- •91.2 «Моісей» головні образи
- •91.3Моісей»:роль і місце
- •92. «Смерть Каїна»: просто аналіз твору, головні образи, роль і місце
- •92.1 «Смерть Каїна»: просто аналіз твору
- •92.2 «Смерть Каїна»головні образи
- •92. «Смерть Каїна» роль і місце
- •93. «Похорон»: просто аналіз твору, головні образи, роль і місце
- •94. «Перехресні стежки»
- •95. «Украдене щастя»: просто аналіз твору, головні образи, роль і місце.
- •95.1.Аналіз.
- •95.2. Головні образи.
- •95.3.Роль і місце.
- •97. Франко- театральний критик
- •98.Наукова діяльність Франка
- •99. Комедія Мирного «Перемедрив»: просто аналіз твору, головні образи, роль і місце
- •100. Драма «Згуба » Мирного
- •101. П’єса «Спокуса» Мирного
- •102.Збірка Франка «з вершин і низин»
- •103. «Із днів журби» (Франко)
- •104. «Світогляд укр. Народу» Левицького
103. «Із днів журби» (Франко)
Франкова збірка «Із днів журби» (1900) – це книжка психологізованого, інтроспективного філософізму, інтегрованого в структуру власне медитативної жанрово-стильової стихії. Ліричний герой у багатосуб’єктних вимірах авторського образу поезії І.Франка періоду «днів журби» — найадекватніше втілення інтимної реакції поета на відповідні життєві явища. Збірка ще раз підкреслила той перелом у творчості І.Франка, початки якого критики пов’язують з появою «Зів’ялого листя» (1896). Уже сама назва — «Із днів журби» — свідчить про настроєво-стилеві орієнтації письменника. Ліричний герой віршів збірки «Із днів журби» характерною психологічною динамікою репрезентує ті порухи поетової душі, які раніше не могли відобразитися у ліриці. Це, зокрема, звернення до індивідуального в людині, що виявляється у відтворенні настроїв та детальному аналізі психічних станів, яке відзначав Франко-критик у своїх сучасників. Найяскравіше названі особливості відбилися на образі ліричного героя аналізованої збірки, оскільки він — і носій свідомості, і предмет зображення. У свідомості героя, найбільш адекватного авторові, концентрується весь «трагізм». Ми пам’ятаємо, що І Франко в останній поезії збірки «Зів’яле листя» «Отсей маленький інструмент» підводить читача до самогубства героя, але, як слушно зауважила Т.Гундорова, «тілесної смерті у збірці не показано». Бажаючи звільнитися від життя як джерела страждання, герой обирає варіант розчинення у вічності. А в поезії показано полеміку з самим собою, що, все ж таки, дає право надіятись на свідоме рішення героя жити і кохати, до якого підводить героя саме автор. Досить яскравою тут є різниця поглядів автора й героя на проблему людського буття. І.Франко показує закоханого героя, який страждає, бо не може забути кохану дівчину. Тим самим автор наштовхує на думку, що це той же герой, що ледве не полишив себе життя в «Зів’ялому листі», але здоровий глузд його переміг, і ліричний герой пережив той страшний період життя, а зараз тільки тупий застарілий біль тривожить час від часу його серце. Про це свідчать поезії, що відкривають збірку, в яких знову яскраво проступає мотив страждання, муки, болю за втраченим коханням. Не зникає в героєвій пам’яті образ коханої, ще тяжкий тягар спогадів («В парку є одна стежина…»). Крізь рядки цього вірша проступає суто українське чоловіче захоплення жінкою як найсвятішим, найціннішим. Перевага емоційного над розумовим домінує в чоловічому єстві українця в стані закоханості, що виділяє його серед чоловіків інших етносів. Тяжке реальне життя не виправдовує поривів романтично настроєного ліричного героя. Так, він зізнається, що поборов свої «ілюзії», всі грішні почуття, надії, що колись «вільніше ще дихнеться. Здавалося б, наступив кінець його романтичним поривам (а отже, і його автора). Дійсність українського життя, яка завжди давала І.Франкові імпульси до творчості, не виправдала надій: хоча «ненастанно стяг ... з вітром бився», та внаслідок всюдисющих «браків» і «дір» поетів запал вилився не в полум’я, а розсипався роєм іскор. Та цей стан душі поета дуже нетривкий, якийсь випадковий, недоречний, і автор перемагає його ненаситним бажанням творчості, праці. Тільки людина, сповнена творчого натхнення, може