9. «Хмари» : просто аналіз твору, головні образи, роль і місце

Поява повісті «Хмари». Твір був написаний в 1870-1872 роках і відразу початок похід «по борошнах». Майже сорок років письменник змушений був щось допрацьовувати, так тривало аж до 1908 року.) Переслідування цензурою. (Коли повість вийшла з печатки, цензура вилучила всі гострі питання щодо національного становлення українського народу, а також місце, де гостро й негативно, іноді сатирично описане духівництво й русифікаторська політика самодержавного уряду.)

Головна ідея добутку. Це протест проти насильницької русифікації, соціального й національного гніта з боку царського самодержавства, символом чого й виступають «чорні хмари».

Тема інтелігенції. У повісті художньо змальовані два покоління інтелігенції, які діють у часи посилення національного гноблення на Україні, утиски й заборони її мови й культури.

Світоглядні позиції героїв добутку. По вираженню И. С. Нечуя-Левицького на душі героїв опускаються «чорні хмари» – символ Російської імперії, що забороняє будь-яку індивідуальність: як особисту, так і національну.

Образи «знедолених» у повісті. Це Василь Дашкович і Степан Воздвиженский. Перший – жертва, другий – носій. Дивно, але зустрівшись у молодості, вони, зовсім різні по менталітеті стають товаришами. Також серед «знедолених» є й представники молодого покоління – Ольга й Катерина. На жаль, вони вже сформувалися під впливом псевдообразования в інституті, що скоріше засліпило їх, чим освітило.

Проблематика повісті. И. С. Нечуй-Левицький ставить наголос на відсутність у його героїв інтересу до культури й історії народу, бездіяльності, інертності, які ведуть до денаціоналізації. Всі проблеми українця полягали в тім, що він часто віддавав свої нації.

Питання національного відродження. У повісті «Хмари» И. С. Нечуй-Левицький висміює рушійну силу інтелігенції, що уже не здатна повернути втрачене. На жаль, немає! Безодня бездуховності поглинула їх, вони не здатні на боротьбу за суспільні права.

Процес становлення особистості у добутках И. С. Нечуя-Левицького «Хмари» і«Кайдашева сім’я». Головне життєве завдання людини – дати життя самому собі. (Дивлячись на зміст повести «Хмари», можна визначити безліч життєвих ситуацій, які переживає особистість.)

чиПотрібний ідеал у любові? Розглянемо це питання, опираючись на героїв добутку «Хмари». Ольга все думала, що «він не підходить під ідеал… Любила Радюка й хотіла відтягнути час». Радюку не вистачило лише грошей і титулів, які являли величезну цінність для Ольги. Позиція Павла була наступною: «…Катерина більше Ольги підходила під його ідеал ставної й фатальної жінки, …вона б не дозволила своїй голові зарости бур’яном, як буває з жінками.

чи Потрібна воля думки? Простежимо за поступовим розвитком Дашковича. Він так і не створив чогось нового. Переписуючи й заучуючи чиїсь думки, людина не здатна повноцінно розвиватися.

Значення твору: У романі І. Нечуй-Левицького «Хмари» в образі Воздвиженського зображено українську інтелігенцію, яка живе в Україні, але не бачить в ній своєї Батьківщини, не переймається до неї патріотичною любов'ю.

Сюжет:Носії української ідеї — Дашкович і Радюк душею вболівають за долю України. Однак, погляди головних героїв «Хмар» виявляються у дискусіях, у їхніх просторих самороздумах — практичної ж реалізації задумів, наприклад, Радюка у творі не показано. Більше того, ентузіалістичний герой, злякавшись осуду місцевих панів і панночок, негайно виїжджає на Кавказ. Не логічним здається такий вчинок патріота Радюка, але лише тоді, коли розглядати його вчинок поза тогочасною історичною епохою і політичною ситуацією в Україні. Тоді карали за українське слово, за українську книжку, за все українське. Життєва перспектива для Радюка — носія української ідеї — намічалась дуже сумна — ув’язнення або заслання, коли б він залишався і далі в Києві. Звичайно ці факти знаходяться поза змістом повісті, можливо, через цензурні вимоги, але на такий висновок наводить тогочасна історична дійсність.