36.Процедура розслідування нещасних випадків на виробництві.

Згідно Закону України “Про охорону праці” (ст. 25) власник зобов’язаний проводити розслідування, реєстрацію та облік нещасних випадків, професійних захворювань, аварій, відповідно до положення, яке затверджує Кабінет міністрів України.

Підлягають такому розгляданню будь-які раптові погіршення стану здоров’я, поранення, травми, що привели до втрати працівником працездатності на один робочий день або більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менше як на один робочий день, а також випадки смерті на підприємстві. Про кожен нещасний випадок свідок або сам потерпілий повинен негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену особу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.

Керівник робіт повинен:

• Організувати медичну допомогу потерпілому (прямо на місті або в медичному закладі)

• Повідомити про те, що сталося, роботодавця та відповідну профспілкову організацію і зберігати робоче місце в такому стані, який був під час нешасного випадку до прибуття комісії по розслідуванню нещасних випадків (якщо, звичайно, це не загрожує життю та здоров’ю інших робітників).

Медичний заклад про кожне звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок на виробництві повинен надіслати екстренне повідомлення на підприємство і в Фонд соціального страхування. Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок:

1) повідомляє робочий орган виконавчої дирекції Фонду, а в разі виявлення гострого захворювання чи отруєння – відповідні установи санітарно-епідеміологічної служби.

2) організовує розслідування нещасного випадку, для чого створює комісію. До складу комісії входять:

• керівник служби охорони праці або спеціаліст з охорони праці. Він же є головою комісії;

• начальник цеху чи інший керівник структурного підрозділу;

• представник профспілкової організації або уповноважений трудового колективу;

• в разі гострого захворювання чи отруєння – представник санітарно-епідеміологічної служби;

• в разі можливої інвалідності – представник Фонду.

Можливі в складі комісії й інші особи.

Комісія зобов’язана протягом трьох діб:

• Обстежити місце нещасного випадку, опитати свідків, одержати пояснення тощо.

• Визначити відповідність умов і безпеки праці вимогам норматиних актів.

• З’ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку.

• Визначити, пов’язаний нещасний випадок з виробництвом чи ні.

• Визначити осіб, які допустили порушення правил.

• Скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 у двох примірниках та акт Н-1 або Н-Т у 6 примірниках.

• Н-1 – акт про нещасний випадок на виробництві.

• Н-Т – акт про нещасний випадок, не пов’язаний з виробництвом.

В разі гострого захворювання чи отруєння заповнюється форма Н-5 – карта обліку професійного захворювання чи отруєння. Спеціальне розслідування проводиться протягом 10 днів, акт за формою Н-1 чи Н-Т складається на кожного потерпілого.

Роботодавець зобов’язаний проводити аналіз причин нещасних випадків, розробляти і здійснювати заходи по їх профілактиці.

Органи державного управління, держнагляду за охороною праці, Фонд та профспілкові організації перевіряють ефективність профілактики нещасних випадків. Всі підприємства і їхні вище стоящі організації, а також Фонд ведуть облік усіх нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом. Акти Н-1 та Н-Т зберігаються на підприємстві протягом 45 років.