- •1.Зміст поняття "виробниче середовище".
- •2. Фактори виробничого середовища, які впливають на працездатність людини в процесі виробництва.
- •3. Умови праці: сутність, значення.
- •4. Економічні закони, які впливають на формування умов праці.
- •5. Фактори, що впливають на формування умов праці.
- •9. Завдання охорони праці.
- •10. Визначення санітарних норм та їхня класифікація.
- •11.Нормативно-правові заходи щодо охорони праці
- •12.Організаційно-технічні заходи щодо охорони праці.
- •13.Санітарно-гігієнічні заходи щодо охорони праці
- •14.Лікувально-профілактичні заходи щодо охорони праці
- •15.Роль санітарних норм при аналізі умов праці
- •16Методики оцінки умов праці на підприємстві
- •17 Зміст атестації робочих місць за умовами праці
- •18Документи, на підставі яких проводиться атестація робочих місць.
- •19 Зміст понять "оптимальні умови і характер праці", "допустимі умови і характер праці", "шкідливі і небезпечні умови і характер праці".
- •20 Показники, які застосовуються для оцінки працездатності
- •21. Зміст понять "виробнича санітарія" та "гігієна праці".
- •22. Зміст поняття "виробничі шкідливості".
- •23. Перелік та характеристика шкідливих виробничих факторів.
- •24. Вплив мікроклімату на людину та засоби по зниженню його негативного впливу.
- •25. Вплив шуму та вібрації на людину та засоби захисту від їхньої дії.
- •26. Засоби захисту від випромінювання.
- •27. Заходи щодо зниження несприятливого впливу хімічних речовин.
- •28. Небезпечні та шкідливі фактори, що мають місце при роботі на комп’ютері.
- •29. Техніко-економічна оцінка впливу виробничих шкідливостей на ефективність праці.
- •30. Сутність понять "професійне захворювання" та "виробнича травма".
- •31.Стан професійної захворюваності і травматизму в Україні.
- •32.Основні причини погіршення стану безпеки та охорони праці в Україні.
- •33.Основні причини травматизму на виробництві.
- •34.Заходи щодо запобігання травматизму на виробництві.
- •35.Технічні засоби безпеки щодо запобігання виробничого травматизму.
- •36.Процедура розслідування нещасних випадків на виробництві.
- •37.Основні причини профзахворювань.
- •38.Методи дослідження травматизму та їх особливості.
- •39.Соціально-економічні наслідки травматизму.
- •40.Суть Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
- •41. Основні принципи соціального страхування від нещасного випадку та професійного захворювання.
- •42. Формування та використання держ. Фонду соц. Страх-ня від нещасних випадків і профзахворювань.
- •43. Відшкодування шкоді здоров’ю, заподіяної працівникам на виробництві.
- •44. Відшкодування заробітку втраченого через непрацездатність
- •45. Вплив науково-технічного прогресу на умови і безпеку праці.
- •46. Стандарти безпеки праці та їхня характеристика
- •47. Роль стандартів безпеки праці на підприємстві
- •48. Сутність понять «безпека праці», «безпека умов праці», «безпека виробничого устаткування», «безпека виробничого процесу».
- •49. Засоби колективного захисту працюючих.
- •50. Засоби індивідуального захисту працюючих
- •51.Професійний добір працюючих та його значення для охорони праці.
- •52. Соціальне-економічне значення охорони праці.
- •53.Мета і принципи Державної Концепції управління охороною праці.
- •54.Нормативно-правова база охорони праці.
- •55.Питання охорони праці у Конституції України.
- •56.Глави Кодексу законів про працю, що регламентують охорону праці.
- •57.Зміст Закону України "Про охорону праці".
- •58.Права працівника на охорону праці під час роботи на підприємстві.
- •59.Права працівника на пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •61. Організація контролю за дотриманням законодавства про охорону праці.
- •62. Державні та громадські органи, що здійснюють в Україні нагляд та громадський контроль за охороною праці
- •63. Завдання, функції та права Державного департаменту з нагляду за охороною праці.
- •65. Види відповідальності за порушення законодавства про охорону праці.
- •66. Документи, які є доказом вини власника підприємства (організації) за шкоду, заподіяну здоров’ю працівника при виконанні трудових обов’язків.
- •67. Роль профспілок в галузі охорони праці.
- •68. Колективний договір та його роль в системі нормативного регулювання взаємовідносин між власникам (уповноваженими ними органами) і працівниками з питань охорони праці.
- •69. Система фінансування охорони праці.
- •70. Мета, функції та завдання управління охороною праці на підприємстві.
- •71.Принципи організації та функціонування системи управління охороною праці на підприємстві.
- •72.Аналіз ефективності функціонування системи управління охороною праці на підприємстві.
- •73.Обов’язки власника підприємства у галузі охорони праці.
- •74. Обов’язки працівника щодо виконання нормативних актів про охорону праці.
- •75.Функції та права служби охорони праці підприємства (організації).
- •76.Визначення чисельності працівників служби охорони праці.
- •77.Завдання та права комісії з питань охорони праці.
- •78.Права уповноважених трудових колективів з питань охорони праці.
- •80. Оцінка стану охорони праці на підприємстві.
- •81. Єдина система показників обліку умов і безпеки праці
- •82. Планування організаційно-технічних заходів з охорони праці на підприємстві.
- •83. Цільові заходи, що впроваджуються за рахунок фонду охорони праці.
- •84.Організаційно-технічна, комплексна і цільова перевірка в галузі охорони праці.
- •85Основні принципи економічного стимулювання охорони праці.
- •86.Види витрат, пов’язаних з поліпшенням умов праці.
- •87. Визначення впливу заходів з поліпшення умов та охорони праці на соціальні та економічні результати виробництва.
- •88. Методи економічної оцінки соціальної і соціально-економічної фективності поліпшення умов праці.
- •90. Документи, в яких викладені умови праці.
- •91. Триступеневий контроль за охороною праці
- •92. Суть комплексного підходу до вирішення завдань і проблем в галузі охорони праці на підприємстві
- •1. Перелік питань, що охоплюють зміст розділу
- •Зміст поняття "виробниче середовище".
36.Процедура розслідування нещасних випадків на виробництві.
Згідно Закону України “Про охорону праці” (ст. 25) власник зобов’язаний проводити розслідування, реєстрацію та облік нещасних випадків, професійних захворювань, аварій, відповідно до положення, яке затверджує Кабінет міністрів України.
Підлягають такому розгляданню будь-які раптові погіршення стану здоров’я, поранення, травми, що привели до втрати працівником працездатності на один робочий день або більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менше як на один робочий день, а також випадки смерті на підприємстві. Про кожен нещасний випадок свідок або сам потерпілий повинен негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену особу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.
Керівник робіт повинен:
Організувати медичну допомогу потерпілому (прямо на місті або в медичному закладі)
Повідомити про те, що сталося, роботодавця та відповідну профспілкову організацію і зберігати робоче місце в такому стані, який був під час нешасного випадку до прибуття комісії по розслідуванню нещасних випадків (якщо, звичайно, це не загрожує життю та здоров’ю інших робітників).
Медичний заклад про кожне звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок на виробництві повинен надіслати екстренне повідомлення на підприємство і в Фонд соціального страхування. Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок:
1) повідомляє робочий орган виконавчої дирекції Фонду, а в разі виявлення гострого захворювання чи отруєння – відповідні установи санітарно-епідеміологічної служби.
2) організовує розслідування нещасного випадку, для чого створює комісію. До складу комісії входять:
керівник служби охорони праці або спеціаліст з охорони праці. Він же є головою комісії;
начальник цеху чи інший керівник структурного підрозділу;
представник профспілкової організації або уповноважений трудового колективу;
в разі гострого захворювання чи отруєння – представник санітарно-епідеміологічної служби;
в разі можливої інвалідності – представник Фонду.
Можливі в складі комісії й інші особи.
Комісія зобов’язана протягом трьох діб:
Обстежити місце нещасного випадку, опитати свідків, одержати пояснення тощо.
Визначити відповідність умов і безпеки праці вимогам норматиних актів.
З’ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку.
Визначити, пов’язаний нещасний випадок з виробництвом чи ні.
Визначити осіб, які допустили порушення правил.
Скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 у двох примірниках та акт Н-1 або Н-Т у 6 примірниках.
Н-1 – акт про нещасний випадок на виробництві.
Н-Т – акт про нещасний випадок, не пов’язаний з виробництвом.
В разі гострого захворювання чи отруєння заповнюється форма Н-5 – карта обліку професійного захворювання чи отруєння. Спеціальне розслідування проводиться протягом 10 днів, акт за формою Н-1 чи Н-Т складається на кожного потерпілого.
Роботодавець зобов’язаний проводити аналіз причин нещасних випадків, розробляти і здійснювати заходи по їх профілактиці.
Органи державного управління, держнагляду за охороною праці, Фонд та профспілкові організації перевіряють ефективність профілактики нещасних випадків. Всі підприємства і їхні вище стоящі організації, а також Фонд ведуть облік усіх нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом. Акти Н-1 та Н-Т зберігаються на підприємстві протягом 45 років.