Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Okhorona_pratsi_gotova_1.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
15.09.2019
Размер:
371.2 Кб
Скачать

87. Визначення впливу заходів з поліпшення умов та охорони праці на соціальні та економічні результати виробництва.

Для визначення впливу заходів з поліпшення умов та охорони праці існує 4 групи показників:

  • зміна стану умов і охорони праці;

  • соціальні;

  • соціально-економічні;

  • економічні.

Соц.рез-ти заходів щодо поліпшення умов та охорони праці визначаються:

  • збільшенням кількості робочих vcwm

  • pниження рывня виробничого травматизму

  • зменшення кылькості випадків проф.захворюваності

  • скороченням кількості випадків інвалідності

  • зменшенням плинності кадрів через незадовільні умови праці.

Економічні рез-ти заходів щодо поліпшення умов та охорони праці виражаються у вигляді економії за рахунок,зменшення збитків унаслідок аварій,нещасних випадків і професійних захворювань як в економіці в цілому,так і на кожному підприємстві.

88. Методи економічної оцінки соціальної і соціально-економічної фективності поліпшення умов праці.

Згідно із методиками, що були розроблені в Україні, існує 4 групи показників для оцінки результатів проведення заходів щодо поліпшення умов та охорони праці:зміна стану умов і охорони праці;соціальні;соціально-економічні;економічні. Соціальні результати заходів щодо поліпшення умов та охо¬рони праці визначаються наступними показниками:збільшенням кількості робочих місць, які відповідають нормативним вимогам (як у комплексі, так і за окремими фак¬торами), й скороченням чисельності працюючих у незадовіль¬них умовах праці; ниженням рівня виробничого травматизму;зменшенням кількості випадків професійної захворюванос¬ті, пов'язаною з незадовільними умовами праці; короченням кількості випадків інвалідності внаслідок трав¬матизму чи професійної захворюваності; зменшенням плинності кадрів через незадовільні умови праці .Для оцінки соціальних результатів можуть використовуватися також інші показники — ступені задоволення працею та її пре¬стижності тощо. Показники соціальної і соціально-економічної ефективності розраховуються як відношення величини соціаль¬них або соціально-економічних результатів до витрат, необхід¬них для їх здійснення.Економічні результати заходів щодо поліпшення умов та охоро¬ни праці виражаються у вигляді економії за рахунок зменшення збитків унаслідок аварій, нещасних випадків і професійних захво¬рювань як в економіці в цілому, так і на кожному підприємстві.

89. Механізм встановлення доплати до зарплати за несприятливі умови праці Механізм встановлення доплати до зарплати за несприятливі умови праці полягає у попередньому інтегральному оцінюванні важкості праці за формулою: Ит=[Хопр+ΣХі * ((6-Хопр)/(n-1)*6]*10

До Хопр – величина рівня елемента, який одержав найвищу оцінку, найб. кіл. балів

ΣХі – арифметична сума величини рівнів усіх елементів за винятком Хопр

n – загальна кількість факторів

Виходячи із інтегральної оцінки, визначається категорія важкості і відповідно до неї розмір доплат за умови праці:

90. Документи, в яких викладені умови праці.

Загальні положення і вимоги, які регламентують умови праці на підприємствах та організаціях, визначені законодавством про працю. Згідно з цими положеннями і вимогами розробляються й періодично переглядаються спеціальні правила, норми та інструк¬ції з охорони праці і виробничої санітарії. Більшість нормативів і рекомендацій з умов праці встановлюються на рівні державних стандартів (Державні санітарні норми виробничого шуму, ультра¬звуку та інфразвуку — ДСН 2.3.6 037-99, Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації— ДСН 3.3.6 039-99, Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень — ДСН 3.3.6 042-99 тощо). Обладнання робочих місць та умови праці на них повинні від¬повідати вимогам таких нормативних документів: - розміри й обладнання виробничих приміщень - Санітарними нормами проектування промислових підприємств, Загальнодержавними нормами технологічного проек¬тування; - показники мікроклімату та рівні вібрації, що не повинні перевищувати допустимих значень, рівні виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку – ДСН; - концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони - містяться у переліку «Предельно допустимьіе концентрации (ПДК) вредньїх веществ в воздухе рабочей зоньї» №4617-88, доповненнях № 1-7, параметри виробничого освітлення - повинні відповідати вимогам СНиП-4-79. Державні та галузеві стандарти України, чинні на 1.01.01 наведено в офіційному виданні Дерстандарту України «Каталог нормативних документів – 2001.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]