- •1.Зміст поняття "виробниче середовище".
- •2. Фактори виробничого середовища, які впливають на працездатність людини в процесі виробництва.
- •3. Умови праці: сутність, значення.
- •4. Економічні закони, які впливають на формування умов праці.
- •5. Фактори, що впливають на формування умов праці.
- •9. Завдання охорони праці.
- •10. Визначення санітарних норм та їхня класифікація.
- •11.Нормативно-правові заходи щодо охорони праці
- •12.Організаційно-технічні заходи щодо охорони праці.
- •13.Санітарно-гігієнічні заходи щодо охорони праці
- •14.Лікувально-профілактичні заходи щодо охорони праці
- •15.Роль санітарних норм при аналізі умов праці
- •16Методики оцінки умов праці на підприємстві
- •17 Зміст атестації робочих місць за умовами праці
- •18Документи, на підставі яких проводиться атестація робочих місць.
- •19 Зміст понять "оптимальні умови і характер праці", "допустимі умови і характер праці", "шкідливі і небезпечні умови і характер праці".
- •20 Показники, які застосовуються для оцінки працездатності
- •21. Зміст понять "виробнича санітарія" та "гігієна праці".
- •22. Зміст поняття "виробничі шкідливості".
- •23. Перелік та характеристика шкідливих виробничих факторів.
- •24. Вплив мікроклімату на людину та засоби по зниженню його негативного впливу.
- •25. Вплив шуму та вібрації на людину та засоби захисту від їхньої дії.
- •26. Засоби захисту від випромінювання.
- •27. Заходи щодо зниження несприятливого впливу хімічних речовин.
- •28. Небезпечні та шкідливі фактори, що мають місце при роботі на комп’ютері.
- •29. Техніко-економічна оцінка впливу виробничих шкідливостей на ефективність праці.
- •30. Сутність понять "професійне захворювання" та "виробнича травма".
- •31.Стан професійної захворюваності і травматизму в Україні.
- •32.Основні причини погіршення стану безпеки та охорони праці в Україні.
- •33.Основні причини травматизму на виробництві.
- •34.Заходи щодо запобігання травматизму на виробництві.
- •35.Технічні засоби безпеки щодо запобігання виробничого травматизму.
- •36.Процедура розслідування нещасних випадків на виробництві.
- •37.Основні причини профзахворювань.
- •38.Методи дослідження травматизму та їх особливості.
- •39.Соціально-економічні наслідки травматизму.
- •40.Суть Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
- •41. Основні принципи соціального страхування від нещасного випадку та професійного захворювання.
- •42. Формування та використання держ. Фонду соц. Страх-ня від нещасних випадків і профзахворювань.
- •43. Відшкодування шкоді здоров’ю, заподіяної працівникам на виробництві.
- •44. Відшкодування заробітку втраченого через непрацездатність
- •45. Вплив науково-технічного прогресу на умови і безпеку праці.
- •46. Стандарти безпеки праці та їхня характеристика
- •47. Роль стандартів безпеки праці на підприємстві
- •48. Сутність понять «безпека праці», «безпека умов праці», «безпека виробничого устаткування», «безпека виробничого процесу».
- •49. Засоби колективного захисту працюючих.
- •50. Засоби індивідуального захисту працюючих
- •51.Професійний добір працюючих та його значення для охорони праці.
- •52. Соціальне-економічне значення охорони праці.
- •53.Мета і принципи Державної Концепції управління охороною праці.
- •54.Нормативно-правова база охорони праці.
- •55.Питання охорони праці у Конституції України.
- •56.Глави Кодексу законів про працю, що регламентують охорону праці.
- •57.Зміст Закону України "Про охорону праці".
- •58.Права працівника на охорону праці під час роботи на підприємстві.
- •59.Права працівника на пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •61. Організація контролю за дотриманням законодавства про охорону праці.
- •62. Державні та громадські органи, що здійснюють в Україні нагляд та громадський контроль за охороною праці
- •63. Завдання, функції та права Державного департаменту з нагляду за охороною праці.
- •65. Види відповідальності за порушення законодавства про охорону праці.
- •66. Документи, які є доказом вини власника підприємства (організації) за шкоду, заподіяну здоров’ю працівника при виконанні трудових обов’язків.
- •67. Роль профспілок в галузі охорони праці.
- •68. Колективний договір та його роль в системі нормативного регулювання взаємовідносин між власникам (уповноваженими ними органами) і працівниками з питань охорони праці.
- •69. Система фінансування охорони праці.
- •70. Мета, функції та завдання управління охороною праці на підприємстві.
- •71.Принципи організації та функціонування системи управління охороною праці на підприємстві.
- •72.Аналіз ефективності функціонування системи управління охороною праці на підприємстві.
- •73.Обов’язки власника підприємства у галузі охорони праці.
- •74. Обов’язки працівника щодо виконання нормативних актів про охорону праці.
- •75.Функції та права служби охорони праці підприємства (організації).
- •76.Визначення чисельності працівників служби охорони праці.
- •77.Завдання та права комісії з питань охорони праці.
- •78.Права уповноважених трудових колективів з питань охорони праці.
- •80. Оцінка стану охорони праці на підприємстві.
- •81. Єдина система показників обліку умов і безпеки праці
- •82. Планування організаційно-технічних заходів з охорони праці на підприємстві.
- •83. Цільові заходи, що впроваджуються за рахунок фонду охорони праці.
- •84.Організаційно-технічна, комплексна і цільова перевірка в галузі охорони праці.
- •85Основні принципи економічного стимулювання охорони праці.
- •86.Види витрат, пов’язаних з поліпшенням умов праці.
- •87. Визначення впливу заходів з поліпшення умов та охорони праці на соціальні та економічні результати виробництва.
- •88. Методи економічної оцінки соціальної і соціально-економічної фективності поліпшення умов праці.
- •90. Документи, в яких викладені умови праці.
- •91. Триступеневий контроль за охороною праці
- •92. Суть комплексного підходу до вирішення завдань і проблем в галузі охорони праці на підприємстві
- •1. Перелік питань, що охоплюють зміст розділу
- •Зміст поняття "виробниче середовище".
65. Види відповідальності за порушення законодавства про охорону праці.
За порушення нормативно-правових актів з охорони праці, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів дер¬жавного нагляду за охороною праці винні особи притягаються до відповідальності згідно законів.
Робітники, у разі невиконання ними вимог безпеки, викладе¬них в інструкціях з безпечних методів робіт за професіями, залежно від характеру порушень, несуть відповідальність у ди¬сциплінарному, адміністративному або кримінальному порядку.
Дисциплінарна відповідальність регулюється Кодексом законів про працю і передбачає такі види покарання, як догана та звільнення.
Адміністративна відповідальність регулюється Кодексом про адміністративні правопорушення і передбачає накладення на службових осіб, громадян-власників штрафів у розмірі від 2 до 14 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Матеріальною відповідальністю передбачено відшкодування збит¬ків, завданих підприємствами працівникам (або членам їх сімей), які постраждали від нещасного випадку або профзахворювання.
Посадові особи підприємств або громадяни — суб'єкти під¬приємницької діяльності, винні у порушенні вимог законодавства про охорону праці, якщо це порушення заподіяло шкоду здо¬ров'ю потерпілого, притягаються до кримінальної відповідаль¬ності: штрафом до 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправними роботами на термін до 2-х років. А якщо ці пору¬шення спричинили загибель людей, то посадові особи можуть бути позбавлені волі на термін до 7-ми років.
66. Документи, які є доказом вини власника підприємства (організації) за шкоду, заподіяну здоров’ю працівника при виконанні трудових обов’язків.
Роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.
За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.
У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця.
Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.
67. Роль профспілок в галузі охорони праці.
Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснюють професійні спілки, їх об'єднання в особі своїх виборних органів і представників.
Професійні спілки здійснюють громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов, забезпеченням працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального та колективного захисту. У разі загрози життю або здоров'ю працівників професійні спілки мають право вимагати від роботодавця негайного припинення робіт на робочих місцях, виробничих дільницях, у цехах та інших структурних підрозділах або на підприємствах чи виробництвах фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, в цілому на період, необхідний для усунення загрози життю або здоров'ю працівників.
Професійні спілки також мають право на проведення незалежної експертизи умов праці, а також об'єктів виробничого призначення, що проектуються, будуються чи експлуатуються, на відповідність їх нормативно-правовим актам про охорону праці, брати участь у розслідуванні причин нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві та надавати свої висновки про них, вносити роботодавцям, державним органам управління і нагляду подання з питань охорони праці та одержувати від них аргументовану відповідь.
Безпосередніми виконавцями функцій профспілок на підприємствах є профспілковий комітет, його комісія з питань охорони праці, цехові комітети, профгрупи і громадські інспектори з охорони праці.
У разі відсутності професійної спілки на підприємстві громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснює уповноважена найманими працівниками особа.
Представники профспілок беруть участь у вирішенні таких основних питань:
- в опрацюванні національної, галузевих і регіональних програм покращення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, а також відповідних угод з питань покращення умов і безпеки праці; - в опрацюванні державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці; - в опрацюванні власником комплексних заходів для досягнення встановлених нормативів з охорони праці; - у розслідуванні нещасних випадків і профзахворювань; - у підготовці разом з власником подання про визначення і затвердження трудовим колективом порядку оплати та розмірів одноразової допомоги працівникам, які потерпіли на виробництві, а також про порядок зменшення цієї допомоги за наявності вини працівника у нещасному випадку; - у розробленні пропозицій для включення їх в угоду з питань охорони праці колективного договору; - в організації соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань у порядку і на умовах, що визначаються законодавством і колективним договором (угодою, трудовим договором); - у визначенні Кабінетом Міністрів України порядку перегляду і збільшення тарифів на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань залежно від рівня виробничого травматизму і ступеня шкідливості умов праці; - у роботі комісій з питань охорони праці підприємств, з атестації посадових осіб на знання ними нормативних актів про охорону праці, з приймання в експлуатацію нових і реконструйованих об'єктів виробничого призначення на відповідність їх до вимог нормативних актів про охорону праці, з атестації робочих місць за умовами праці.