Питання 28. Розкрийте психологічні особливості виховання дітей з асоціальною поведінкою.

Як зазначають психологи, поведінка, яка не відповідає моральним нормам і вимогам суспільства, позначається терміном асоціальна. Асоціальна поведінка соціально детермінована, обумовлена впливом негативного мікросередовища, недоліками, помилками сімейного і шкільного виховання.

„Важкі” діти — це педагогічно запущені діти. Моральна деформація їх особистості — результат педагогічних прорахунків (мова йде не про дітей з відхиленнями в нервовій системі, не про розумово відсталих дітей, а про психічно і фізично здорових дітей). Найбільш яскраво типові особливості „важкої” дитини проявляються в підлітковому віці, коли змінюється соціальна позиція дитини, обумовлюючи не тільки нову спрямованість діяльності, але й нове ставлення до неї. Складність даного етапу психічного розвитку полягає в тому, що, з одного боку, підлітковий вік — це типова епоха дитинства 3 іншого — ми маємо справу з підростаючою людиною, яка стоїть на порозі дорослого життя, прагне до самостійності, самоствердження, визнання з боку дорослих її прав, її потенційних можливостей.

До даної групи відносять неслухняних, впертих, примхливих дітей, які протистоять вимогам, порадам дорослих. Вияснення реальних причин подібних відхилень, увага до потреб та інтересів дитини при одночасній вимогливості до неї і включення в колективні форми діяльності — ось основний шлях подолання неслухняності, впертості.

Частина дітей відрізняється недисциплінованістю, грубістю. До таких учнів доцільно застосовувати індивідуальний підхід і, перш за все, встановлення джерел їх неслухняності. Робота з цими дітьми включає цілеспрямовану організацію їх активності, ініціативи, поваги до їх гідності, прав на певну самостійність.

Особливу групу складають діти, поведінка яких характеризується відсутністю бажання і звичок до трудових зусиль — лінощами. Педагогу важко підмічати і заохочувати прагнення таких дітей, стимулювати в них потребу працювати, знаходити радість в діяльності.

Виділяється і група дітей, для яких характерна найбільш негативна риса — брехливість. Брехня може бути як результат і страх покарання, прагнення приховати вчинок і бажання самоствердитися, викликати увагу оточуючих. Необхідна цілеспрямована робота педагога, щоб виявивши причини брехливості, створити обстановку правдивості, довіри, взаємної поваги і вимогливості, тактовно показати всю непорядність брехні, її взаємозв'язку з лицемірством, боягузтвом.

У частини дітей через довготривале незадоволення яких-небудь суттєвих потреб розвиваються афективні форми поведінки, їх характеризує або зарозумілість, агресивність, бравада, або підвищена образливість, вразливість, в результаті виникають своєрідні конфлікти між рівнем домагань (які мають завищену самооцінку або, навпаки, невпевненість в собі) і фактичним становищем дитини в колективі. Довготривале збереження афективних переживань і афективних форм поведінки призводить до формування відповідного ставлення дітей до інших людей, до себе, до діяльності. Необхідно вирішити внутрішній конфлікт і запобігти розвитку у дітей афективних форм поведінки.

Робота з „важкими” дітьми обумовлює необхідність особливо коректного індивідуального підходу, що враховує: 1) уважне, доброзичливе ставлення до дитини; 2) опору на її позитивні риси; 3) довіру до моральних сил, потенційних можливостей.

Отже. терміном „важкі” позначають дітей, яким необхідна корекція їх особистості.

Ключові слова: асоціальна поведінка, „важкі” діти

Питання 29. Розкрийте взаємовідношення вчителя та учнів.

Педагогічні взаємини – це цілеспрямована система навчально-виховних контактів учителя з дітьми. Стосунки педагога з дітьми можуть бути спланованими і непередбаченими, ситуаційними. Основними видами їх є навчально-інформаційні взаємини з метою допомоги, виховного впливу, дозвілля. Функція педагогічних взаємин не лише ситуаційно-дисциплінуюча, а й перспективно-виховуюча.

Спілкування вчителя з учнями пов’язане з педагогічним мовленням. Зокрема, уміння володіти ним відповідно до навчально-виховних завдань і ситуацій, надавати мовленню належної виразності, емоційного забарвлення.

Головним у взаєминах учителя з учнями є взаєморозуміння, взаємоповага, шанобливість, гуманність.

Майстерність педагогічних взаємин полягає у здатності збудити в дитини почуття людяності, моральної гідності, прагнення досконалості у поведінці, навчанні та праці.

Основою педагогічних взаємин є педагогічний такт. Сутність його полягає в умінні вибирати підхід до дитини, спосіб взаємин.

У взаєминах з учнями педагог повинен зважати на вікові та індивідуальні особливості психічного і фізичного розвитку дітей, схильність їх до наслідування, на характер звичок, стан здоров’я, умов життя.

На всіх етапах навчання і виховання учнів змістом і формою взаємин учителя і учнів не повинні бути дорікання учневі його неуспішністю або низьким рівнем розвитку, некультурністю, фізичними вадами або негативною поведінкою батьків. Такі дорікання є проявом грубої безтактовності та неприпустимі у виховній роботі з дітьми.

Ключові слова: педагогічні взаємини, педагогічний такт.

Питання 30. Дайте характеристику здібностей в структурі суб’єкта педагогічної діяльності.

Педагогічні здібності передбачають високий рівень розвитку загальних здібностей (спостережливості, мислення, уяви) та спеціальних здібностей (н-лад, поетичних, артистичних) включаються в сферу педагогічної діяльності лише за наявності педагогічної спрямованості та за умови їх подальшого розвитку.

Найбільш узагальнено педагогічні здібності представлені В. А. Крутеньким.

1. Дидактичні здібності – здібність доступно передавати учням учбовий матеріал, розкривати матеріал, як проблему, ясно і зрозуміло, викликати інтерес до предмета, спонукати учнів до активного, самостійного мислення. Вчитель з дидактичними здібностями вміє при потребі відповідним чином реконструювати, адаптувати учбовий матеріал, важке зробити легким, складне – простим, незрозуміле – зрозумілим.

2. Академічні здібності – здібність до відповідної галузі знань ( математики, фізики, біології, літератури і т. д.).

3. Перцептивні здібності – здібності проникати у внутрішній світ учня, вихованця, психологічна спостережливість, яка пов’язана з глибоким розумінням особистості учня, його тимчасових психічних станів.

4. Мовленнєві здібності – здібність ясно і чітко висловлювати свої думки і почуття за допомогою мовлення, міміки і пантоміміки. Мова здібностей вчителя на уроці завжди спрямована на учнів. Висловлювання думки ясне, просте, зрозуміле для учнів.

5. Організаторські здібності – по-перше, здібності організовують учнівський колектив, об’єднувати його, надихати на вирішення важливих задач, по-друге, здібності правильно організувати свою роботу (правильно планувати і самостійно контролювати власну роботу).

6. Авторитарні здібності – здібності безпосереднього емоційно-вольового впливу на учнів і вміння на цій основі завоювати у них авторитет( хоча авторитет складається не тільки на цій основі, а наприклад, на основі знання предмету, чуйності і такту вчителя). Авторитарні здібності залежать від вольових якостей (рішучість, витримка, наполегливість, вимогливість і т. д.), а вже потім – від почуття відповідальності за навчання і виховання школярів, від впевненості вчителя в тому, що він правий, від вміння передати цю впевненість своїм вихованцям.

7. Комунікативні здібності – здібності до спілкування з дітьми, вміння знайти правильний підхід до учнів, встановити з ним доцільні, з педагогічної точки зору, взаємовідносини, наявність педагогічного такту.

8. Прогностичні здібності – спеціальні здібності, виражаються у передбачуваності своїх дій, у виховному проектуванні особистості учнів, пов’язаному з уявленнями про те, що з учня вийде в майбутньому, в умінні прогнозувати розвиток тих чи інших якостей вихованців.

9. Здібності до розподілу уваги – одночасно між кількома видами діяльності. Вчитель уважно слідкує за змістом та формою викладу (чи думки учня) і в той же час тримає в полі зору всіх учнів, чутливо реагує на ознаки втоми, неуважності, помічає всі випадки порушення дисципліни, слідкує за своєю поведінкою ( позою, мімікою, ходою).

Отже, наведені педагогічні здібності в своєму змісті мають: особистісні якості; розглядаються через відповідні дії та вміння.

Ключові слова: педагогічні здібності, дидактичні здібності, академічні здібності, перцептивні здібності, мовленнєві здібності, організаторські здібності, авторитарні здібності, комунікативні здібності, прогностичні здібності, здібності до розподілу уваги.