- •Питання 1. Розкрийте поняття особистість. Охарактеризуйте структуру особистості.
- •Питання 2. Розкрийте поняття діяльність. Охарактеризуйте мету і мотиви діяльності.
- •Питання 3. Назвіть класифікацію та розкрийте різновиди відчуттів.
- •Питання 4. Розкрийте поняття сприймання та охарактеризуйте його різновиди.
- •Питання 5. Розкрийте поняття воля та охарактеризуйте основні її якості.
- •Питання 6. Поясніть зв’язок уяви з об’єктивною дійсністю.
- •Питання 7. Розкрийте індивідуальні особливості мислення.
- •Питання 8. Розкрийте поняття пам’ять. Дайте характеристику індивідуальних особливостей пам’яті.
- •Питання 9. Розкрийте поняття емоції та почуття. Охарактеризуйте вищі почуття.
- •Питання 10. Розкрийте поняття темпераменту. Охарактеризуйте основні його властивості.
- •Питання 11. Розкрийте поняття характеру. Охарактеризуйте особливості формування характеру у процесі онтогенезу.
- •Питання 12. Розкрийте поняття здібності та охарактеризуйте їх розвиток в людей.
- •Питання 13. Охарактеризуйте основні види діяльності людини
- •Питання 15. Назвіть та охарактеризуйте вікову періодизацію психічного розвитку за д. Б. Ельконіним.
- •Питання 16. Дайте характеристику психологічної готовності особистості до навчання у школі.
- •Питання 17. Визначте особливості учбової діяльності молодшого школяра.
- •Питання 21. Охарактеризуйте психосоціальний розвиток людей похилого віку
- •Питання 22. Дайте психологічну характеристику педагогічної діяльності.
- •Питання 23. Назвіть та охарактеризуйте стилі педагогічної діяльності.
- •Питання 24. Дайте характеристику психології індивідуального підходу до дитини у процесі виховання.
- •Питання 26. Охарактеризуйте основні функції педагогічної діяльності.
- •Питання 27. Розкрийте структуру та завдання психології виховання.
- •Питання 28. Розкрийте психологічні особливості виховання дітей з асоціальною поведінкою.
- •Література
- •Задача №1
- •Задача №2
- •Задача №3
Питання 11. Розкрийте поняття характеру. Охарактеризуйте особливості формування характеру у процесі онтогенезу.
Кожній людині властиві істотні особливості, які позначаються на її діяльності та поведінці. Про одних говорять, що вони працьовиті, дисципліновані, скромні, чесні, сміливі, колективісти, а про інших — лінькуваті, хвалькуваті, неорганізовані, честолюбні, самовпевнені, нечесні, егоїсти, боягузи.
Отже, характер — це сукупність стійких індивідуально-психологічних властивостей людини, які виявляються в її діяльності та суспільній поведінці, у ставленні до колективу, до інших людей, праці, навколишньої дійсності та самої себе.
Характер найбільше пов'язується з темпераментом, який, як відомо, визначає зовнішню, динамічну форму його вираження.
Характер людини можна зрозуміти тільки в її суспільній діяльності, суспільних відносинах.
Про характер людини судять і за тим, як вона мислить і поводить себе в різних обставинах, якої думки вона про інших та про саму себе, які манери їй властиві.
Знати характер людини дуже важливо. Це дає можливість передбачати, як людина поводитиме себе за певних умов, чого від неї можна чекати, як вона виконуватиме дані їй доручення.
Формування характеру — це процес становлення стійких психологічних утворень особистості під впливом об'єктивних і спеціально створених для цього умов, коли її дії та вчинки в результаті їх багаторазових повторень стають звичними й визначають типову модель її поведінки.
Характер людини формується в процесі її індивідуального життя під провідним впливом суспільних умов. Особливо важливу роль у вихованні характеру відіграє активна діяльність особистості, і передусім праця як середовище її суспільного буття, спілкування, як необхідна умова самопізнання та самореалізації. В процесі праці виявляються моральні, інтелектуальні, вольові та інші якості особистості, що, закріплюючись під впливом певних умов життя, набувають рис характеру.
Відмінності в характерах помітні вже у дітей молодшого дошкільного віку. У цьому віці, як показує досвід виховання в дитячих садках, досить виразно виявляються такі риси: товариськість, колективізм, ласкавість, сміливість, соромливість, замкнутість, охайність, точність, терплячість або примхливість, впертість, різкість та ін. Прояви рис характеру у цьому віці близько стосуються темпераменту.
Особливо важливе виховання характеру в підлітковому віці. Підліток уже не дитина, у нього гострий інтерес до навколишньої дійсності, дуже велика активність, прагнення до праці — фізичної та розумової. Потрібно навчитися організовувати цю активність, навчити підлітків діяти дружно, займатися громадською роботою, працювати організовано. Треба мати на увазі те, що неврахування у вихованні вікових особливостей підлітків дуже часто зумовлює негативізм, браваду, неслухняність, нестриманість, невмотивовані вчинки. Разом з тим підлітки чутливі до думки колективу. Вони дорожать оцінкою колективом їхньої трудової, навчальної та спортивної діяльності, керуються нею у своїй поведінці і це відіграє значну роль у формуванні їхнього характеру.
Юнаки та дівчата старшого шкільного віку вже досягають фізичної зрілості й здатні виявляти в поведінці, праці та навчанні достатньо сформовані риси характеру: відповідальність, дисциплінованість, цілеспрямовану наполегливість, принциповість, самостійність.
Успішне формування рис характеру потребує єдності_виховних заходів сім'ї, школи та соціального середовища, громадськості.
Отже, характер є життєвим утворенням.
Ключові слова: Характер, формування характеру, характер дітей дошкільного віку, підліткового та старшого шкільного віку.