- •Питання 1. Розкрийте поняття особистість. Охарактеризуйте структуру особистості.
- •Питання 2. Розкрийте поняття діяльність. Охарактеризуйте мету і мотиви діяльності.
- •Питання 3. Назвіть класифікацію та розкрийте різновиди відчуттів.
- •Питання 4. Розкрийте поняття сприймання та охарактеризуйте його різновиди.
- •Питання 5. Розкрийте поняття воля та охарактеризуйте основні її якості.
- •Питання 6. Поясніть зв’язок уяви з об’єктивною дійсністю.
- •Питання 7. Розкрийте індивідуальні особливості мислення.
- •Питання 8. Розкрийте поняття пам’ять. Дайте характеристику індивідуальних особливостей пам’яті.
- •Питання 9. Розкрийте поняття емоції та почуття. Охарактеризуйте вищі почуття.
- •Питання 10. Розкрийте поняття темпераменту. Охарактеризуйте основні його властивості.
- •Питання 11. Розкрийте поняття характеру. Охарактеризуйте особливості формування характеру у процесі онтогенезу.
- •Питання 12. Розкрийте поняття здібності та охарактеризуйте їх розвиток в людей.
- •Питання 13. Охарактеризуйте основні види діяльності людини
- •Питання 15. Назвіть та охарактеризуйте вікову періодизацію психічного розвитку за д. Б. Ельконіним.
- •Питання 16. Дайте характеристику психологічної готовності особистості до навчання у школі.
- •Питання 17. Визначте особливості учбової діяльності молодшого школяра.
- •Питання 21. Охарактеризуйте психосоціальний розвиток людей похилого віку
- •Питання 22. Дайте психологічну характеристику педагогічної діяльності.
- •Питання 23. Назвіть та охарактеризуйте стилі педагогічної діяльності.
- •Питання 24. Дайте характеристику психології індивідуального підходу до дитини у процесі виховання.
- •Питання 26. Охарактеризуйте основні функції педагогічної діяльності.
- •Питання 27. Розкрийте структуру та завдання психології виховання.
- •Питання 28. Розкрийте психологічні особливості виховання дітей з асоціальною поведінкою.
- •Література
- •Задача №1
- •Задача №2
- •Задача №3
Питання 8. Розкрийте поняття пам’ять. Дайте характеристику індивідуальних особливостей пам’яті.
Враження, що їх одержує людина, відображуючи об'єктивну дійсність через свої органи чуття чи у процесі розумової діяльності, не зникають безслідно, а фіксуються в мозку і зберігаються в ньому у вигляді образів, уявлень про об'єкти та явища, що сприймалися раніше. І у разі потреби набутий досвід може бути відтворений і використаний у діяльності. Запам’ятовування, зберігання, відтворення і забування людиною її попереднього досвіду називається пам'яттю. Від імені грецької музи пам’яті Мнемозіни ці процеси отримали назву мнемічних.
На думку Арістотеля, пам’ять є безцінним багатством та силою людини і людства. Пам'ять є підґрунтям психічного життя людини. Завдяки пам'яті людина може здобувати необхідні для діяльності знання, вміння та навички. Пам'ять — неодмінна умова психічного розвитку людини. Нові зрушення в її психіці завжди грунтуються на попередніх досягненнях, на здобутках, зафіксованих у пам'яті. Завдяки пам'яті зберігається цілісність "Я" особистості, усвідомлюється єдність її минулого та сучасного. Без запасу уявлень пам'яті неможливими були б розумова діяльність, створення образів уяви, орієнтування в навколишньому середовищі взагалі. Позбавлена пам'яті людина, зауважував І. Сєченов постійно перебувала б у стані новонародженого, була б істотою, не здатною нічого навчитися, ніщо опанувати.
Кожна особистість має індивідуальні особливості пам'яті, які виявляються в різних сферах її мнемічної діяльності.
У процесах пам'яті індивідуальні відмінності виявляються у швидкості, точності, міцності запам'ятовування та готовності до відтворення.
Швидкість запам'ятовування визначається кількістю повторень, необхідних людині для запам'ятовування нового матеріалу.
Точність запам'ятовування характеризується відповідністю відтвореного тому, що запам'ятовувалося, і кількістю зроблених помилок.
Міцність запам'ятовування виявляється у тривалості збереження завченого матеріалу (або у повільності його забування).
Готовність до відтворення виявляється в тому, як швидко та легко в потрібний момент людина може пригадати необхідні їй відомості.
Отже, пам’ять є надзвичайно складним, але єдиним і неперервним процесом. Розвиток і перебіг процесів пам’яті детермінуються діяльністю особистості та її спрямованістю на досягнення поставлених цілей.
Ключові слова: пам'ять, швидкість, точність, міцність запам'ятовування та готовність до відтворення.
Питання 9. Розкрийте поняття емоції та почуття. Охарактеризуйте вищі почуття.
Людина ніколи не може бути байдужою до предметів і явищ навколишньої дійсності, стосунків з іншими людьми, суспільних подій. Вони викликають задоволення, горе, смуток тощо. Різні переживання, в яких виражається ставлення людини до того, що діється навколо неї, до інших людей і до самої себе, позначають поняттями „емоції” і „почуття”.
Емоція – узагальнена чуттєва реакція, що виникає у відповідь на різні за характером екзогенні (ті, що йдуть з навколишнього середовища) і ендогенні (ті, що виходять із власних органів і тканин) сигнали, які обов’язково викликають певні зміни у фізіологічному стані організму.
З емоціями тісно пов’язані почуття – специфічна форма відображення дійсності, в якій виявляється стійке суб’єктивно-емоційне ставлення людини з властивими їй потребами до предметів і явищ, які вона пізнає і змінює. Почуття виникають лише за наявності певного рівня інтелекту і відображають відношення предметів і явищ до вищих потреб і мотивів діяльності людини як особистості, здійснюють саморегуляцію не організму, а особистості людини, впливаючи на її взаємодію із суспільством.
На відміну від емоцій почуття пов’язані з необхідними для суспільного життя людини функціями, її пристосуванням до суспільного середовища, розвитком інтересів і потреб особистості й суспільства.
В емоційній сфері людини особливе місце посідають вищі почуття. Вони є відображенням переживань ставлення до явищ соціальної дійсності. За змістом вищі почуття поділяють на моральні, естетичні, праксичні та інтелектуальні.
Моральні почуття — це почуття, в яких виявляється стійке ставлення людини до суспільних подій, до інших людей, до самої себе.
Естетичні почуття — це чуття краси в явищах природи, у праці, у гармонії барв, звуків, рухів і форм.
Праксичні почуття — це переживання людиною свого ставлення до діяльності.
Інтелектуальні почуття – ставлення особистості до пізнавальної діяльності.
Отже, поєднуючись між собою, деякі емоції викликають складні переживання, що робить емоційне життя людини дуже насиченим.
Ключові слова: емоції, почуття, вищі почуття, моральні, естетичні, праксичні, ітелектуальні.