Питання 2. Розкрийте поняття діяльність. Охарактеризуйте мету і мотиви діяльності.

Діяльність — це свідома активність, що виявляється в системі дій, спрямованих на досягнення поставленої мети.

Людська діяльність за сутністю є соціальною. Вона сформувалася історично, у процесі праці. Людина не лише пристосовується до умов життя, а й активно змінює їх відповідно до своїх потреб, що виникли й розвинулися історично. Діяльність людини характеризується свідомістю і цілеспрямованістю. Особистість як суб'єкт діяльності, задовольняючи свої потреби, взаємодіє із середовищем, ставить перед собою певну мету, мотивує її, добирає засоби для її здійснення, виявляє фізичну й розумову активність у досягненні поставленої мети.

Свідомий характер людської діяльності виявляється в її плануванні, передбаченні результатів, регуляції дій, прагненні до її вдосконалення.

Мета – це те, до чого прагне людина, для чого вона працює, за що бореться, чого хоче досягти у своїй діяльності. Цілі людської діяльності виникли й розвивались історично, у праці. Вони породжуються умовами, в яких живе людина, і залежать від виконуваних людиною ролей, суспільних доручень, від її розвитку та індивідуальних особливостей. Цілі бувають близькі та віддалені. Близька мета – висувається на найближчий час. Віддалена мета висувається на далеку перспективу.

Життя тільки у тієї особистості є змістовним, яка весь час прагне до певної мети. Як тільки зникає мета, воно стає безбарвним, непривабливим.

Мотив – це внутрішня рушійна сила, що спонукає людину до діяльності. Спонуками до діяльності можуть бути матеріальні потреби (в їжі, одязі, житлі), духовні (пізнавальні, суспільно-політичні, естетичні). Мотивація діяльності буває близька (здійснити бажане найближчим часом) та віддалена (здійснення бажаного планується на тривалий час). За рівнем усвідомлення мотиви поділяються на : яскраво усвідомлювані – обов’язки перед колективом, відповідальність, дисциплінованість та ін.; неусвідомлювані – звички, упереджене ставлення до певних фактів життя, людей тощо.

Отже, між метою та мотивами діяльності людей існує певний зв’язок. З одного боку, мета та мотиви спонукають кожну людину до діяльності, визначають її зміст і способи виконання, а з іншого – вони й формуються у процесі діяльності, під впливом умов, за яких вона відбувається.

Ключові слова: Діяльність, потреби, мета діяльності (близька, віддалена), мотив діяльності (близький, віддалений, яскраво усвідомлюваний та неусвідомлюваний).

Питання 3. Назвіть класифікацію та розкрийте різновиди відчуттів.

Залежно від міри контакту органів чуття з подразниками розрізняють чутливість

контактну (дотикову, смакову, больову) та дистантну (зорову, слухову, нюхову).

3а розміщенням рецепторів в організмі — на поверхні, всередині організму, в м'язах і сухожиллях — розрізняють відчуття: екстерацептивні, що відображують властивості предметів та явищ зовнішнього світу (зорові, слухові, нюхові, смакові), інтероцептивні, що несуть інформацію про стан внутрішніх органів (відчуття голоду, спраги, втоми), пропріоцептивні, що відображують рухи органів тіла і його стан (кінестетичні та статичні).

Відповідно до системи аналізаторів розрізняють відчуття: зорові, слухові, дотикові (дають знання про міру рівності та рельєфності поверхні предметів, яка відчувається при їх обмацуванн), больові (сигналізують про порушення тканини і викликають захисну реакцію), температурні (сигналізують про міру сприятливості оточення для життєдіяльності, про стан здоров’я організму), смакові (як і нюхові сигналізують про міру придатності харчових продуктів для вживання), нюхові, голоду і спраги, кінестетичні (відбивають рухи та стани окремих частин тіла – рук, ніг, голови, корпуса) та статичні (відбивають положення нашого тіла у просторі – лежання, стояння, сидіння, рівновагу, падіння).

Отже, відчуття – пізнавальний психічний процес відображення в мозку людини окремих властивостей предметів і явищ при їх безпосередній дії на органи чуття.

Ключові слова: відчуття контактні ( дотикові, смакові, больові), дистантні (зорові, слухові, нюхові), екстерацептивні, інтероцептивні, пропріоцептивні, температурні, голоду і спраги, кінестетичні, статичні.