- •Модуль № 1 «Головні аспекти екології людини»
- •Практичні заняття (6 год.)
- •Лабораторна робота 1 ( 2 год .)
- •Лабораторна робота 2 ( 4 год.)
- •Тема 1. Вступ. Історія взаємовідносин людини і природи
- •Визначення поняття „екологія людини”. Предмет екології людини, її завдання і методи.
- •1.Визначення поняття „екологія людини”. Предмет екології людини, її завдання і методи
- •2.Етапи та стадії взаємодії людства та природи. Їх характеристика.
- •3.Історія взаємодії людини і природи. Взаємодія людини з природою у різні періоди
- •4.Екологічні кризи. Ознаки глобальної екологічної кризи
- •5. Екологічні проблеми України
- •Контрольні питання
- •Література
- •Тема 2: Основні поняття популяційної екології людини.
- •Механізми підтримування популяційного гомеостазу в природних популяціях та його особливості в людських популяціях.
- •Динаміка кількості та розміщення населення на Землі.
- •1. Предмет і основні поняття екології людських популяцій.
- •2. Демографічні показники, що характеризують стан людської популяції: народжуваність.
- •3.Механізми підтримування популяційного гомеостазу в природних популяціях та його особливості в людських популяціях
- •4. Динаміка кількості та розміщення населення на Землі
- •5. „Демографічний вибух „ – причини та наслідки
- •Контрольні запитання.
- •Література .
- •Тема 3. Еколого-біологічна характеристика демографічної картини сучасного Світу.
- •Населення на порозі ххі ст.: демографічні проблеми розвинених та відсталих країн.
- •2.Вирішення проблеми народонаселення: соціально – економічні та політичні механізми регуляції чисельності людства. Програми планування сім’ї
- •3.Особливості репродукції людини у зв’язку з її біосоціальною суттю
- •4.Вплив структури шлюбів та демографічних показників на стан генофонду популяцій людей
- •5.Медико – генетичні аспекти сім’ї та генетичний моніторинг. Проблема генетичного обтяження в популяціях людей
- •6.Особливості періодизації розвитку людини
- •7.Функціональні типи конституційного реагування людей
- •Тривалість життя і проблема довголіття
- •Контрольні запитання.
- •Література .
- •Тема 4.: особливості дії елементарних факторів добору в популяціях людей на сучасному етапі.
- •1.Вплив на людські популяції елементарних еволюційних факторів
- •2.Значення міграцій в екології людини. Характер та причини міграцій
- •3.Види міграцій
- •4.Сучасний розподіл расових типів у регіонах світу. Змішані расові групи
- •5. Етноси та етногенез : екологічний підхід
- •Контрольні запитання.
- •Література
- •Тема: Основні поняття популяційної екології людини
- •Механізми підтримування популяційного гомеостазу в природних популяціях та його особливості в людських популяціях.
- •Динаміка кількості та розміщення населення на Землі.
- •„Демографічний вибух „ – причини та наслідки.
- •Тема. Еколого-біологічна характеристика демографічної картини сучасного Світу.
- •Тема: особливості дії елементарних факторів добору в популяціях людей на сучасному етапі.
- •Лабораторна робота 1. ( 2 год. )
- •Теоретична частина
- •Лабораторна робота 2 ( 4 год.)
- •Теоретична частина
- •Хід роботи
- •Модуль № 2 « Природні фактори в життєдіяльності людини.»
- •1.Характеристика наземного середовища існування людини, його особливість в порівнянні з іншими середовищами.
- •2.Вплив температури на життєві процеси організму людини, механізми терморегуляції.
- •3.Водно – сольовий обмін людини в різних кліматичних зонах та особливості пристосування до умов існування в них
- •4. Особливості газообміну в умовах високогір’я
- •5.Освітленість та біологічні ритми
- •6.Загальні принципи адаптації. Особливості адаптації людини
- •Контрольні запитання.
- •Тема: Вплив біотичних факторів на організм людини.
- •1. Класифікація біотичних факторів
- •2.Основні різновиди взаємодії людини з іншими організмами.
- •3.Вплив тварин на людину. Види - коменсали. Синантропні види тварин і їх значення
- •4. Основні паразити людини та їх вплив на хазяїна.
- •5.Антропонозні захворювання. Зоонозні захворювання. Трансмісивні та природноосередкові хвороби
- •6.Вплив мікроорганізмів на людину. Інфекційні захворювання. Поняття про особливо небезпечні захворювання.
- •7. Роль пандемій на історію розвитку та розселення людства
- •8.Вплив рослин на людину. Рослини - фітонциди.
- •9. Вплив грибів на людину. Природні антибіотики
- •10. Отруйні для людини організми
- •Контрольні запитання.
- •Тема. Антропогенний фактор та його вплив на організм людини
- •1.Якісні зміни антропогенезу на сучасному етапі.
- •2.Поняття антропогенного фактору. Особливості антропогенних екосистем
- •3.Процеси урбанізації. Особливості мікроклімату урбоекосистем
- •4.Забруднення довкілля і вплив на здоров’я людини
- •5.Створення штучних геохімічних провінцій та їх вплив на здоров’я людини
- •6. Закон „шагреневої шкіри” і закон неможливості усунення відходів. Формула Небела
- •7.П’ять „залізних законів” п.Р. Ерліха.
- •2. Продовження зростання народонаселення та охорона природи принципово суперечать одне одному.
- •8.Економіко-екологічне сприймання глобальної екологічної кризи. Чотири закони б. Коммонера.
- •Контрольні запитання.
- •Література.
- •Тема: Вплив біотичних факторів на організм людини.
- •Тема. Антропогенний фактор та його вплив на організм людини.
- •Контрольні запитання.
- •Список літератури для підготовки до заняття.
- •Лабораторна робота 3. Вплив біотичних факторів середовища на організм людини
- •Модуль № 3. « Техногенні фактори та здоров’я людини.»
- •Практичні заняття (6 год.) Практичне заняття 7 . Тема: Будова і загальні принципи діяльності організму людини.
- •Практичне заняття 8. Тема: Індивід і особистість. Співвідношення біологічного і соціального в людини.
- •Лабораторні роботи.
- •Тема: Здоров’я та його складові. Фізичне здоров’я людини.
- •1. Визначення поняття здоров’я та його складових. Поняття фізичного здоров’я.
- •2. Особливості хімічного складу людського організму.
- •3. Будова та регуляційні системи організму : нервово – гуморальний механізм регуляції.
- •4.Внутрішнє середовище організму та обмін речовин з зовнішнім середовищем. Гомеостаз та його значення.
- •Контрольні запитання.
- •Література.
- •Тема: Психічне здоров’я людини. Вчення про стрес. Психосоматичні захворювання та їх поширеність у сучасному світі.
- •1.Психічні показники людини. Найсуттєвіші риси людини.
- •2.Спільні та особливі риси соціальної поведінки тварин та людини.
- •3.Психофізіологічні механізми адаптації організму до змін навколишнього середовища. Вчення по стрес.
- •4.Особливості стресогенних факторів для сучасної людини. Психологічні травми, психози, психоневрози.
- •Контрольні запитання.
- •Література
- •Тема : Техногенні фактори та їх вплив на здоров’я людини.
- •1.Основні джерела техногенного забруднення довкілля.
- •2.Різновиди та класифікація забруднення техногенного походження
- •3.Вплив техногенних забруднювачів на організм людини та її здоров’я.
- •Забруднення повітряного середовища і здоров'я людини
- •Забруднення водного середовища і його вплив на здоров’я людини
- •Забруднення грунтів та його вплив на здоров’я людини.
- •4.Стан здоров’я населення в промислово розвинутих регіонах, в індустріальних центрах та містах – мегаполісах.
- •Контрольні запитання.
- •Література.
- •Тема: Будова і загальні принципи діяльності організму людини. Фізичне здоров’я людини.
- •Тема : Техногенні фактори та їх вплив на здоров’я людини.
- •Контрольні запитання.
- •Література.
- •Лабораторна робота 5. Визначення та оцінювання характеру, типу темпераменту, здібностей. Найсуттєвіші риси людини. Теоретична частина
- •Чи знаєте Ви себе ?
- •Перелік тем для контрольних робіт.
- •Основні поняття популяційної екології людини.
- •Екзаменаційні питання з дисципліни “екологія людини”
- •Динаміка кількості та розміщення населення на Землі
- •„ Демографічний вибух „ – причини та наслідки .
- •Основна і додаткова література
4. Особливості газообміну в умовах високогір’я
Один з найбільш складних в екологічному відношенні районів існування людини є високогір’я. Деякі міста розміщені на значній висоті над рівнем моря
(Мехіко- 2277м, Адіс-Абеба - 2000м.), багато сільських поселень на Памірі, Гімалаях. В цілому, в умовах високогір’я живуть десятки мільйонів людей різних рас та національностей. В цих умовах людина повинна пристосуватися до понижених температур, зменшеного барометричного тиску, гіпоксії внаслідок зниженого парціального тиску кисню.
Місцеві популяції людей мають завдяки адаптації організму: підвищений вміст гемоглобіну, вміст еритроцитів в крові збільшується до 8 млн. в 1 мл крові. Для горців характерні добрий розвиток дихальної системи, збільшення життєвої ємності легень, підсилення легеневої вентиляції. Адаптація до гіпоксії здійснюється і на молекулярному рівні: підвищена активність окисних ферментів, гемоглобін швидше зв’язується з киснем і легше віддає його тканинам, в м’язах збільшений вміст міоглобіну. В популяціях киргизів – жителів Паміру спостерігається пригнічення активності щитоподібної залози. Така помірна гіпофункція має пристосувальне значення, оскільки гальмує основний обмін, більш економно витрачаючи кисень. Існує думка, що добір в місцевих популяціях відбувався на стадії пренатального розвитку, коли ембріон найбільш чутливий до нестачі кисню. У європейців, що недавно живуть в гірських умовах Перу відмічається велика кількість мертво новонароджених в порівнянні з аборигенами. Це свідчить про те, що в умовах високогір’я має місце не просто акліматизація, а генетична адаптація.
5.Освітленість та біологічні ритми
Багато природних явищ в неживій природі мають певну періодичність, яка пов’язана з космічним походженням Землі. Ритмічність дії факторів зовнішнього середовища, що підпорядкована суровій періодичності стала фізіологічно і спадково обумовлена для багатьох організмів, в тому числі і для людини. Реакції організмів на періодичні зміни навколишнього середовища отримали назву біоритмів. Багато біоритмів піддається систематизації. За ступенем залежності від зовнішніх умов вони поділяються на екзогенні та ендогенні. За сучасними уявленнями в основі біоритмів лежить внутрішня генетична програма, на яку впливає складний комплекс зовнішніх факторів. Освітленість являє собою первинно-періодичний фактор і зумовлює спадково закріплені стереотипи активності на протязі доби. Циклічні зміни загальної активності на протязі доби пов’язані з відповідними ритмами фізіологічних процесів. Генетично закріплені ендогенні цикли фізіологічних процесів з періодом, близьким до 24 год. називаються циркадіанними (циркадними). Характер активності фізіологічних реакцій організму людини в різний час доби різний і залежить в основному від факторів зовнішнього середовища. Так, більшість людей на протязі доби мають два піки активності(підвищеної працездатності): перший спостерігається ранком з 8 до 12 години, другий ввечері - між 17-19 годинами. Найслабкіша активність спостерігається в 2-5годин ранку і в 13-15 годин. З врахуванням фізіологічних ритмів нашого організму побудована також тривалість навчальних занять в школах та інших навчальних закладах.
Хронобіологами виділені серед людей три типи за переважанням періоду активності : ранковий (15%), проміжний ( 50%), нічний ( 35%). Темп життя сучасної людини призводить до швидкої зміни тимчасового середовища: трансконтинентальні перельоти із зміною часових поясів, штучна освітленість міст з порушенням добового ритму. Такі зміни можуть викликати стан десинхрозу. Типовий десинхроз спостерігається у окремих професійних груп
(льотчики, космонавти, учасники полярних експедицій) і викликає поступове накопичення фізіологічних порушень з розвитком захворювань. Румунські вчені проаналізували біоритмологічний аспект в житті довгожителів планети і прийшли до висновку про безпосередній зв’язок підтримання циркадних ритмів з довголіттям. Довгожителі ніколи не працювали за гнучким графіком роботи, в нічні зміни, не перелітали на літаках в інші часові пояси, підтримували сталий добовий режим активності.
Біологічні ритми людини відображають не тільки добові природні ритми, але можуть мати і більш довгу тривалість. Рух Землі навколо Сонця призводить до річних біоритмів, що пов’язані з сезонними змінами, а, відповідно, із змінами усіх фізико-хімічних параметрів наземно-повітряного середовища. Зміна тривалості світового дня викликає у багатьох людей відчуття осіньо-зимової депресії, пригнічення емоційного стану. Доведено, що пік інфаркту міокарду спостерігається в період з пізньої осені до зими, а мінімум – в серпні-вересні. Сезонні зміни проявляються також у підвищенні в організмі людини інтенсивності метаболізму навесні, і в зниженні його взимку; в збільшенні вмісту гемоглобіну крові і в зміні збудливості дихального центру в весняно - літній період року. В якості прикладу сезонних впливів можна привести зміну кількості еритроцитів, частоту серцевих скорочень, швидкість осідання еритроцитів в залежності від пори року. Місяць, обертаючись навколо Землі викликає зміни в гравітаційному полі планети, спричиняючи припливно-відпливні процеси. Цей вплив відчувають і рідинні середовища організму людини. Доведено, що Місяць створює двогодинні ритми діяльності 12 органів людини.
З усіх геофізичних ритмів на людину найсильніше діють періодичні зміни активності Сонця, які впливають на магнітне поле Землі, іоносферу, погоду. Доведено, що під час сонячної активності різко погіршується стан хворих з серцево-судинними захворюваннями. Сонце суттєво впливає на магнітне поле Землі з періодичністю тижня. Виявляється, що такі періодичні зміни викликають зміни рН-середовища організму, емоційного стану, самовідчуття людини.
Таким чином всі біоритми людини можна поділити на фізіологічні та екологічні. Фізіологічні, як правило, мають періоди від долі секунди до кількох хвилин. Екологічні ритми співпадають з геофізичними ритмами і завчасно адаптують організм до періодичних змін умов існування.