2.Різновиди та класифікація забруднення техногенного походження

Існує декілька класифікацій забруднень довкілля . Забруднення поділяють на природні, спричинені будь-якими, зазвичай катастрофічними чинниками, і антропогенні, що виникають внаслідок діяльності людей.

Антропогенні забруднення за типом походження поділяють на механічні, хімічні, фізичні та біологічні. До механічних забруднень відносять різні предмети у воді й грунті, а також тверді часточки різного розміру. Хімічні забруднення – це різноманітні сторонні штучні хімічні речовини (рідкі, тверді та газоподібні), які утворилися внаслідок хімічної реакції в хімічній, металургійній чи інших галузях господарства. Фізичні забруднення поділяють на теплові, електричні, радіаційні та світлові, а також шуми, вібрації та гравітаційні сили. Згідно з іншою класифікацією, техногенні забруднення поділяють на дві основні групи – матеріальні та енергетичні. До матеріальних відносять хімічно інертні та хімічно активні речовини різного фізичного стану (гази, рідини, тверді речовини, суміші). Енергетичні забруднювачі поділяються на ті, що здатні до акумуляції, і ті, що не здатні. До першої групи відносять теплові та йонізуючі джерела забруднення. До другої: електромагнітні поля, світлові, ультразвукові, лазерні випромінювання, шуми, вібрацію та ін.

За ознакою взаємодії з навколишнім середовищем забруднення поділяють на стійкі, які не руйнуються впродовж тривалого часу (наприклад, пластмаси), і не стійкі, які швидко руйнуються під дією природних фізико-хімічних або біохімічних процесів.

Розрізняють навмисне та супутнє забруднення, пов’язані з характером діяльності людини. В першому випадку це цілеспрямоване перетворення довкілля внаслідок техногенної діяльності людини, в іншому випадку - це опосередковані поступові зміни довкілля внаслідок цієї ж діяльності.

3.Вплив техногенних забруднювачів на організм людини та її здоров’я.

Всі забруднення довкілля небезпечні для живих організмів. Особливу небезпеку складають ті, що найбільше шкодять людині, але боротьба з якими досі не є ефективною. В залежності від середовища, в яке потрапляють забруднювачі ми можемо казати про забруднення атмосфери, гідросфери, грунтів.

Забруднення повітряного середовища і здоров'я людини

Забруднення атмосфери характеризується появою хімічних газоподібних домішок, пилу та інше. Організм при значній концентрації пилу не в змозі виводити його, і він накопичується в бронхах, легенях, викликає різні хронічні захворювання. Особливо небезпечний азбестовий пил, дуже маленькі частинки якого при тривалому попаданні до організму можуть сприяти виникненню ракових захворювань.

При переробці корисних копалин, хімізації сільського госпо­дарства щорічно в атмосферу тільки країн СНД надходить понад 145 млн т діоксиду сірки (у США більше 300 млн т). Внаслідок його окислення атмосферні опади стають кислими. Кислотні дощі згубно впливають на стан здоров'я людей і тварин, пошкоджують рослини, архітектурні пам'ятки, житлові й промислові будинки. Це отрута для всього живого на Землі. Найбільше від них по­страждала рослинність Західної Європи і східної частини Північної Америки. До 1986 року на половині лісових масивів Нідерландів, Німеччини, Швейцарії були відзначені ознаки ушкодження. Кис­лотними дощами отруєні також численні озера країн Скандинавії. Тисячі озер індустріальної Півночі загинули в біологічному значенні.

Діоксид сірки в малих концентраціях сильно подразнює дихальні шляхи, а при більш високих — інгібує активність обмінних і ферментативних процесів, викликає запалення очей, дихальних шляхів, бронхів, загальну слабкість, головний біль, задуху.

Сірководень, що виникає при добуванні вугілля в шахтах, на цукрових заводах при переробці сировини, у шкіряній та нафтовій промисловості, хімічній (штучний шовк), а також при гнитті органіки, у стічних водах та ін., є сильною отрутою і має подраз­нюючу дію. Він вражає нервову і кровоносну системи, пригнічує тканинний обмін в організмі, сильно подразнює слизові оболон­ки (очей, дихальних шляхів). При високих концентраціях насту­пає головний біль, слабкість, непритомність, розвиваються роз­лад серцевої діяльності, набряки легенів.

Велику небезпеку для здоров'я людини являє собою електро­магнітне забруднення атмосфери. Як повідомляла газета «Известия» (1995), Російський центр електромагнітної безпеки провів експертизу комп'ютерів, які продавались у Росії, і дійшов до висновку, що більше половини з них небезпечні для здоров'я. Дослідження показали, що підвищений рівень випромінювань спостерігається навіть за 2,5 м від екранів таких машин, а робота за монітором від двох до шести годин на добу призводить до збільшення функціональних порушень центральної нервової си­стеми в середньому в 4,5 раза, хвороби опорно-рухового апарату збільшуються в 3, серцево-судинної системи — в 2. Лікарями та­кож встановлено, що частий вплив електромагнітних полів від монітора комп'ютера призводить до аномальних наслідків при вагітності. Обстеження 1583 вагітних жінок, яке було проведено в Окленді (США), показало, що при роботі більше 20 годин на тиждень у перші три місяці вагітності в 2 рази частіша абортивність, ніж у жінок, які зайняті на інших роботах. У Канаді було обстежено 17 735 жінок, які працювали на комп'ютерах без за­хисних екранів. Висновок: імовірність ненормального протікання вагітності зростає вже при тривалості роботи біля комп'ютера більше чотирьох годин на тиждень. Шведські спеціалісти встано­вили, що у користувачів персональними комп'ютерами в 2,5 раза частіше з'являються діти з уродженими пороками.

За висновками експертів ВООЗ, головна причина збільшення хронічних захворювань (бронхіт, катар верхніх дихальних шляхів, пневмонія, емфізема, різні види ракових захворювань) — забруд­нення повітря у промислових центрах. З кожним роком збіль­шується небезпека зниження репродуктивної функції жінок і здо­ров'я дітей; зростає частка уроджених пороків розвитку, зроста­ють алергічні захворювання.

Найважливішим завданням людства стало питання про забез­печення чистим повітрям, гранично допустимі норми забруднення якого повинні бути безпечні для здоров'я людей і майбутніх поколінь.

Таблиця Випадання важких металів з атмосфери на поверхню окремих регіонів світу, тис. т/рік (за даними Ю. О. Ізраєля та ін., 1989 рік)

Регіон	Свинець	Кадмій	Ртуть
Північна Америка	136	7,36	17,8
Центральна і Південна Америка	58	1,5	24,9
Азія	52	2,58	41.
Африка	49	1,2	28,4
Європа	47	1,59	. 14
Австралія	12	0,22	6,8
Арктика	2,2	0,87	19,4
Антарктида	0,38	0,016	0,1

Сильний зв'язок встановлено між загальною захворюваністю та таким екологічним чинником, як пил і оксид вуглецю, діоксид азоту (тимча­сова втрата працездатності) особливо у осіб молодого та середнього віку. Найбільший вплив перші два чинники справляли на хвороби органів дихання.

Сір­чистий ангідрид виявив тенден­цію до зв'язку із захворюваністю ендокринної системи та хвороба­ми системи кровообігу.

Формальдегід виражено впли­ває на захворюваність органів дихання і має виражену тенден­цію до зв'язку з нервовими хворобами.

Сильний кореляційний зв'язок між впливом діоксиду азоту та хворобами нервової системи.