Контрольні запитання.

1. Дайте визначення поняттю „ забруднення”.

2. Розкрийте зв’язок між економічною політикою країн та рівнем технічного тиску на довкілля.

3. Як Ви розумієте поняття „ техносфера”.

4. Розкрийте протиріччя між задоволенням потреб людства , соціально-економічним розвитком країн та охороною довкілля.

5. Наведіть приклади полютантів та ксенобіотиків. Які з них оточують нас у повсякденні ?

6. Охарактеризуйте забруднення довкілля за типом походження полютантів.

7. Охарактеризуйте забруднення довкілля за матеріальним станом забруднювачів..

8. Що є основним джерелом забруднення атмосфери?

9. Який вплив на організм людини здійснюють оксиди сірки?

10. Який вплив на організм людини здійснюють сполуки нітрогену?

11. Який вплив на організм людини здійснюють сполуки вуглецю?

12. Який вплив на організм людини здійснює пил?

13. Що призводить до забруднення води?

14. В чому особливість забруднення грунтів?

15. Чим небезпечні забруднення грунтів для організму людини?

16. Яким чином техногенне навантаження впливає на захворюваність населення?

17. Розкрийте основні проблеми здоров’я населення України.

18. Опишіть та поясніть особливості захворюваності міського населення в порівнянні із сільським.

19. Проаналізуйте загальну захворюваність населення мегаполісів.

20. Що таке психосоматичні захворювання та їх зв’язок з місцем проживання населення.

21. Що таке штучні біохімічні провінції та як вони впливають на здоров’я населення?

Література.

1. Акимова Т.А., Хаскин В.В. Экология М.: Юнити, 1998.-455с.

2. Білявський Г.О., Фурдуй Р.С., Костіков І.Ю. Основи екологічних знань.: Либідь, 2000. -336с.

3. Воронков Н.А. Экология : общая, социальная, прикладная М.: Агар, 1999-424.

4. Гарин В.М., Кленова И.А., Колесников В.И. Экология для технических вузов. Ростов на Дону.: Феникс,2001.-384с.

5. Губарева Л.И., Мизирева О.М., Чурилова Т.М. Экология человека М.:Владос, 2003.-112с.

6. Запольський А.К., Салюк А.І. Основи екології К.:Вища школа,2001.-358с.

7. Микитюк О.М., Злотін О.З. , Бровдій В.М. Екологія людини ХарківУДПУ „ ОВС „ 2000.- 200с.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 4.

І розділ .

Біохімічні показники, що характеризують стан внутрішнього середовища людини. Визначення розмірів максимального споживання кисню - МСК

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

Організм людини має внутрішнє середовище, яке складають його рідини: кров, лімфа і тканинна рідина. Надзвичайно важливою особливістю внутрішнього середовища є відносна сталість його складу, фізичних і хімічних властивостей. В організмі людини на сталому рівні підтримується температура тіла, кров’яний тиск, осмотичний тиск, кислотно – лужна рівновага та інші фізіологічні показники. Внутрішнє середовище знаходиться в динамічній рівновазі , постійно адаптуючись до змін в навколишньому світі. Фізіологічні показники, які характеризують стан внутрішнього середовища організму, роботу систем органів та окремих органів називаються біологічними константами. Відхилення від їх значень свідчить про наявність певних патологічних процесів.

Величина максимального споживання кисню залежить головним чином від стану систем дихання та кровообігу, тому ВООЗ визнала МСК найбільш об’єктивним та інформативним показником функціонального стану кардіореспіраторної системи. Крім того, оскільки основним джерелом енергії при м’язевій роботі є процеси з використанням кисню, то по значенню МСК можна визначити фізичну працездатність людини.

Максимальне споживання кисню змінюється з віком і розрізняється у представників різної статті. Найбільш об’єктивним показником працездатності людини є значення відносного МСК- МСК/кг. Для її визначення ділять значення МСК, отримане під час експерименту, на масу тіла піддослідного ( в кг. )( табл. 1 )

Таблиця 1

Оцінка фізичної працездатності людини по показникам відносного МСК

( МСК/ кг )

МСК/кг		Оцінка
чоловіки	жінки
55-60	45-50	Відмінно
50-54	40-44	Добре
45-49	35-39	Задовільно
44 і нижче	34 і нижче	Незадовільно

Існує непрямий розрахунок МСК по значенню потужності роботи та за частотою серцевих скорочень. Ці два показники обраховують під час фізичного навантаження, яке отримало назву „ степ – тест „. Найбільш точні результати отримують при такому навантаженні , коли пульс досягає у піддослідного 135 – 155 ударів за хвилину. На 5 - й хвилині підраховують точну кількість циклів за одну хвилину, і відразу по закінченню роботи пальпаторно визначають частоту серцевих скорочень за перші 10 секунд.

Знаючи масу тіла піддослідного, висоту сходинки і кількість циклів за хвилину, розраховують потужність роботи за формулою:

N= P x h x n x 1,5

N-потужність; P- маса тіла; h- висота сходинок ( приблизно 40 см. );

n- кількість циклів; 1,5 – коефіцієнт підйому та спуску.

Наприклад : якщо маса тіла піддослідного 70 кг, і він зробив 20 циклів , то N= 70 х 0,4 х 20 х 1,5 N= 840 кг/хв.

Частота серцевих скорочень цього студента за 10 сек. склала 24 удари, що відповідно перераховують на хвилину : 24 х 6 = 144 удари за хвилину.

Величина МСК розраховується за формулою Добельна:

МСК = 1,29 х х К

N- потужність роботи ( кг/хв.); H- пульс на 5-й хвилині; К- віковий коефіцієнт (табл..2.)

Таблиця 2

Величина вікового коефіцієнту в залежності від віку

Вік	К	Вік	к
18	0,853	22	0,823
19	0,846	23	0,817
20	0,839	24	0,809
21	0,831	25	0,799

МСК = 1.29 х х 0,839 = 3420 мл/хв..

МСК/кг = 3420 : 70 = 48,8 мл/ кг.

Отримані результати свідчать про те, що піддослідний характеризується задовільною фізичною працездатністю.

Література : А.А.Гуминский и др. Руководство к лабораторным занятиям по общей и возрастной физиологии. М.Просвещение.1990г.

МЕТА РОБОТИ: Визначити значення МСК у студентів, та на її основі зробити висновки про фізичну працездатність піддослідних. Відмітити значення біологічних констант для визначення стану організму людини.

МАТЕРІАЛИ ТА ОБЛАДНАННЯ: секундомір; сходинки, або стілець, висотою 40 см.

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ

1. За сигналом піддослідний починає роботу (підйом на сходинку та спуск). Робота повинна здійснюватись приблизно із швидкістю 80 кроків за хвилину, що складає приблизно 20 циклів.

2. В кінці 3-ї хвилини експериментатор зупиняє піддослідного на 10 сек. і підраховує його пульс. Якщо пульс виявляється нижчим, ніж 130 ударів за хвилину – необхідно прискорити темп роботи піддослідного студента; якщо пульс виявляється вищим, ніж 150 ударів за хвилину – необхідно уповільнити темп роботи.

3. Після цього заміру робота в „ степ – тесті „ продовжується. На 5 хвилині точно підраховується кількість циклів,і після останнього кроку (спуску із сходинки) на протязі 10 хвилин визначається пульс.

4. Необхідно слідкувати за тим, щоб під час експерименту піддослідний робив вертикальний спуск, і не менш, ніж 2 рази змінював опорну ногу.

5. Визначені показники заносять у таблицю 1

Таблиця 1.

Показники фізичного розвитку та МСК у піддослідних

Прізвище та ім’я	Стать	Вік	Маса тіла ( в кг.)	МСК	МСК/кг

6. Визначте за критерієм Стьюдента (t) достовірність відміностей в абсолютній та відносній величинах МСК між хлопцями та дівчатами ( по 6 студентів в кожній групі).

7. Зробити висновок за такою схемою :

а) що зроблено під час лабораторної роботи та які результати отримано;

б) проаналізувати та оцінити отримані результати;

в) чи досягнуто поставленої мети перед виконанням лабораторної роботи?;

г) які ще біологічні показники Ви можете назвати, та вказати значення вони відіграють в нашому житті ?

Розділ 2.

ВИЗНАЧЕННЯ СИСТОЛІЧНОГО ТА ХВИЛИННОГО ОБСЯГІВ (ОБ’ЄМІВ ) КРОВІ РОЗРАХУНКОВИМ СПОСОБОМ.

Мета роботи: Навчитись визначати систолічний та хвилинний обсяги крові розрахунковим методом.

Матеріали та обладнання : манометр, фонендоскоп.

ХІД ВИКОНАННЯ РОБОТИ

1. За допомогою манометру та фонендоскопу виміряти тиск у піддослідного у стані спокою.Отримані дані занести в таблицю 1.

2. За допомогою манометру та фонендоскопу виміряти тиск у піддослідного у стані невеликого навантаження (10 присідань). Отримані дані занести в таблицю 1.

3. За допомогою манометру та фонендоскопу виміряти тиск у піддослідного у стані середнього навантаження (20 присідань). Отримані дані занести в таблицю 1.

4. Порівняти отримані дані та зробити висновок.

5. Визначити систолічний та хвилинний обсяги крові розрахунковим методом.

З цією метою використовується формула Старре:

СО= [( 101 + 0,5 ПД) - (0,6ДД)] - 0,6А

СО-систолічний обсяг,

ПД- пульсовий тиск

ДД- діастолічний тиск,

А- вік піддслідного

Пульсовий тиск = Систолічний тиск – Діастолічний тиск.

Хвилинний обсяг крові (ХОК) обраховується за формулою :

ХОК= СО х ЧСС , де

СО – систолічний обсяг, ЧСС- частота серцевих скорочень.

Отримані результати занести в таблицю2.

Таблиця №2

Показники	Стан спокою	Після 10 присідань	Після 20 присідань
Частота серцевих скорочень(пульс)
Систолічний тиск
Діастолічний тиск
Пульсовий тиск
Систолічний обсяг крові
Хвилинний обсяг крові

6. Зробити загальний висновок, в якому відобразити за якими показниками можна визначити стан серцево – судинної системи взагалі, що відображають отримані результати. Який пульс та кров’яний тиск свідчать про здоровий стан організму? Пояснити, що таке тахікардія, брадикардія, гіпертонія та гіпотонія; та про що вони свідчать? З якою метою визначають систолічний та хвилинний обсяг крові.