39. Назвіть основні газовидобувні райони. Які основні напрями транспортування газу? Розкажіть про підземні газосховища.

Основними газовидобувними районами є :

Східний : запаси природного газу 892 млрд.м³ (А+В+С), 259 млрд. м3(С2)

Західний : запаси природного газу 120 млрд.м³ (А+В+С), 88 млрд. м3(С2)

Південний : запаси природного газу 61млрд.м³ (А+В+С), 6 млрд. м3(С2)

З 261 родовища вільного газу 145 знаходяться в промисловій розробці, в тому числі 2 — на морі (шельф Чорного і Азовського морів). Серед 110 родовищ розчиненого газу 92 —у промисловій розробці. На 108 родовищах разом з газом видобувається конденсат гелій, етан, пропан, бутан. Ступінь утилізації конденсату становить приблизно 90 %. Гелій, етан, пропан, бутан у зв'язку з відсутністю відповідних виробництв не виділяються з видобутого газу. Втрачаються цінні компоненти, що негативно впливає на економіку галузі.

Україна має у своєму розпорядженні потужну і розгалужену газотранспортну систему. Загальна довжина газопроводів пере­вищує 35 тис. км, у тому числі: магістральні газопроводи — по­над 23 тис. км, газопроводи-відводи — 12 тис. км. Кількість ком­пресорних станцій, обладнаних газоперекачуючими агрегатами трьох типів (з газотурбінним, електричним і газомоторним при­водом), — близько 125. Кількість газорозподільчих станцій досяг­ла 1330 їх проектна річна потужність на вході в Україну становить 290, а на виході з неї-- 170 млрд м³ газу. Експлуатується 13 під­земних сховищ газу потужністю 30 млрд м³ газу на рік.

По українській газотранспортній системі здійснюється транзит російського газу (до 120 млрд м³ щорічно) у Центральну і Західну Европу, а також у деякі країни СНД (з відповідною оплатою пос­луг природним газом). Разом з тим газотранспортна система Украї­ни загалом зношена на 17—20 %. Близько 33 % магістральних газо­проводів експлуатується від 23 до 48 років (нормативний строк служби труб — 33 роки).

Крім того, більше 60 % газоперекачуючих агрегатів відпрацюва­ли свій ресурс, три чверті з них морально застарілі, не відповідають екологічним вимогам тощо. Вадою є неекономічність газотранспорт­ної системи. На її експлуатацію щорічно витрачається 7—8 млрд м³.

39. Визначте проблеми та перспективи розвитку газової промисловості, екологізацію галузі.

У перспективі необхідно забезпечити стабілізацію обсягів ви­добутку газу. Напрями вирішення цієї проблеми фактично ті са­мі, що й в нафтовидобутку: досягнення приросту газових запасів, які в 2—3 рази перевищують його видобуток, за рахунок відповід­них геофізичних досліджень та пошуково-розвідувального бурін­ня; підвищення технічного рівня і ефективності всіх стадій про-

цесу від розвідки газових покладів до добування газу; покращан­ня фінансово-економічного стану структур з видобутку газу; удос­коналення амортизаційних підходів; прийняття відповідних зако­нів, нормативно-правових актів та багато інших.

Проблема, пов'язана з транспортуванням газу, як і нафти, зво­диться до забезпечення високоефективного функціонування газот­ранспортної мережі, надійної подачі газу на внутрішній ринок і ринки Європи, нарощування потоків та інтеграції в загальноєв­ропейські та міжконтинентальні газотрубопровідні мережі.

Для вирішення цієї проблеми необхідно розробити чітку перспек­тиву розвитку газотранспортної мережі України, включаючи перспек­тивні газопотоки і технологічні транспортні схеми, сприятливі умови для зарубіжного і внутрішнього інвестування, заходи науково-техніч­ного характеру, які сприяли б нарощуванню транзиту газу по терито­рії України, збільшенню потужності підземних газових сховищ тощо.

Нерозвідані запаси вуглеводнів в Україні в обсязі близько 5 млрд т умовного палива, в тому числі на невеликих глибинах Азово-Чорноморського шельфу, є перспективною основою для подальшого розвитку не тільки нафтовидобувної, але й газовидобувної про­мисловості.

За умов оптимального використання зазначеної ресурсної бази можна домогтися стійкої стабілізації газовидобутку, а далі перейти до деякого нарощування його з 17,8 млрд м³ газу в 2000 р. до 26 млрд м³ (максимальний рівень). Це дозволило б підвищити ступінь самоза-безпеченості газом і покращити стан вітчизняної економіки.

Маючи потужну і розгалуджену газотранспортну систему, а також вигідне географічне місцезнаходження, треба нарощувати газопотоки. Доцільно завершити будівництво газопроводу Тор­жок—Долина, а також спорудження газопроводу-перемички Таль-не—Анапи и—Ізмаїл, збільшити потужність підземних сховищ га­зу, у тому числі за рахунок нового будівництва.

Важливе питання перспективи — удосконалення управління газовим комплексом.