39. Охарактеризуйте підрядний та господарський спосіб ведення капітального будівництва.

39. Визначте проблеми та перспективи розвитку капітального будівництва в умовах ринкової економіки.

Активізація будівництва в Україні буде супроводжуватись у перспективі не тільки зростанням абсолютних обсягів будівель­них та монтажних робіт, а й зміною як структури капітальних вкладень, так і структури самих цих робіт. Зокрема, очікується зниження питомої ваги будівельних та монтажних робіт в струк­турі капітальних вкладень у зв'язку із необхідністю збільшення частки витрат на активну частину основних виробничих фондів.

Суттєві зміни відбудуться у галузевій структурі будівельних та монтажних робіт. Підвищеними темпами будуть зростати їх обсяги у житловому та комунальному будівництві, сільськогос­подарському та водогосподарському, будівництві об'єктів транс­порту й зв'язку, за відповідного зниження питомої ваги обсягів будівельних та монтажних робіт у будівництві об'єктів промис­лового виробництва.

Ці структурні зрушення визначаються стратегічними цілями соціально-економічного розвитку країни — необхідністю забез­печення стійкого економічного зростання, поліпшення структури національної економіки, подолання бідності та підвищення рівня життя громадян. Головною особливістю вказаних зрушень є те, що вони відображають процес випереджального розвитку капіталь­ного будівництва в тих галузях, які безпосередньо впливають на зростання добробуту громадян — підвищення забезпеченості жи­тлом, покращання комунального обслуговування, збільшення ви­робництва сільськогосподарської продукції.

Перспективні зміни в структурі будівельних та монтажних ро­біт формуватимуться під впливом нових, прогресивних тенденцій у капітальному будівництві. До них належать, наприклад, будів­ництво нових типів житлових будинків, котеджів з підвищеним комфортом, зведення установ охорони здоров'я, науки й культу­ри за новими архітектурними проектами з найбільш повним ура­хуванням змін демографічної структури населення, соціальних та регіональних особливостей, покращання умов зовнішнього сере­довища тощо.

Проблема підтримки темпів зростання капітальних вкладень, які намітились останнім часом, тісно пов'язана з питанням їх більш ефективного використання, скорочення термінів тривалості будів­ництва, скорішого введення в дію основних фондів та вироб­ничих потужностей. Необхідно поліпшувати відтворювальну струк­туру капітальних вкладень, особливо в старих промислових ре­гіонах з високим рівнем зайнятості населення, за рахунок переваж­ного спрямування коштів на реконструкцію діючих підприємств.

Для активізації підрядної діяльності на найближчі роки необ­хідно передбачити:

• умови для формування сприятливого інвестиційного кліма­ту, що дасть змогу подолати кризу неплатежів замовників підряд­нику, ввести персональну відповідальність за інвестиції з держав­ного бюджету;

• відповідні умови для залучення іноземних інвесторів;

• залучення до 10—15% коштів замовників на розвиток та перепрофілювання виробничої бази будівництва;

• ураховування регіональних особливостей під час проведення заходів ринкових реформ (приватизації, акціонування тощо);

• створення лізингових організацій з прокату будівельної тех­ніки та засобів малої механізації (створення 4—5 лізингових під­приємств у різних регіонах дозволить обслуговувати не лише бу­дівельників, а й комунальників, інші організації);

звільнення будівельних організацій від утримання на своїх балансах житлово-комунального господарства;

• звільнення від оподаткування прибутку будівельних органі­зацій, який одержано від робіт з реструктуризації будівельної ба­зи, об'єктів виробничого призначення і соціальної сфери в галу­зях агропромислового комплексу, об'єктів, безпосередньо пов'я­заних з випуском товарів народного споживання і медикаментів, наданням платних послуг населенню;

• єдину державну технічну й містобудівну політику в галузі будівництва, зокрема, у забудові міст і населених пунктів, інже­нерному забезпеченні їх розвитку, захисті території від природ­них і техногенних шкідливих впливів, розвитку архітектури та соціальної інфраструктури.

У сучасному будівництві є приклади використання нових мо­делей підвищення конкурентоспроможності галузі, які слід роз­повсюдити у регіонах України. Мається на увазі організація кла­стерів — територіальних об'єднань взаємозалежних підприємств і установ в межах відповідного регіону, які широко організовані в економічно розвинутих країнах. Подібна виробнича система (бу­дівельний кластер) для забезпечення розвитку території діє в Хмельницькій області.

Створення будівельного кластера в Подільському регіоні є но­вим явищем, оскільки будівництво — це галузь, орієнтована пе­редусім на внутрішній ринок, основною її продукцією є будівницт­во сучасного комфортного житла. Можливість створення клас­тера в такій сфері економіки, як будівництво, виникла внаслідок того, що Хмельницька область є традиційною територією для гро­шових потоків. Тут зосереджені великі оптові ринки і сюди спря­мовуються значні кошти з інших регіонів України, а діяльність будівельного кластера сприятиме перерозподілу цих транзитних коштів на користь місцевого будівництва та виробництва будівель­них матеріалів. Крім того, Хмельницька область має на своїй те­риторії багаті запаси корисних копалин, 100 з яких уже викорис­товуються в будівельному комплексі. Це також стимулює актив­не будівництво в регіоні. Таким чином, використання власної си­ровинної бази для виробництва будівельних матеріалів забезпе­чує відповідну завантаженість підприємств-суміжників, скорочує власні транспортні витрати і позитивно впливає на рівень цін кі­нцевого продукту.

Нині кластер налічує 25 підприємств, які спеціалізуються на виконанні будівельних робіт, виробництві матеріалів, проекту­ванні, дизайні і забезпечують виконання повного циклу будівництва

із здачею об'єктів «під ключ». До кластера входять також під­приємства і установи інфраструктури, які надають торговельні, юридичні, маркетингові, інформаційні та освітні послуги.

Будівельні кластери доцільно створювати в усіх регіонах України. Такі територіальні об'єднання забезпечують взаємозв'я­зок усіх компонентів виробничого процесу — від постачальників сировини до споживачів кінцевого продукту, включаючи обслу­говуючу сферу і спеціалізовану інфраструктуру. При цьому голо­вною метою такого об'єднання є досягнення конкретного еконо­мічного результату щодо підвищення ефективності діяльності кож­ного окремого підприємства, що в цілому сприятиме зміцненню і прискоренню розвитку економіки регіону.