Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шпори регионалка оригинал.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
18.09.2019
Размер:
660.48 Кб
Скачать
  1. Охарактеризуйте значення галузей, що виробляють предмети споживання непродовольчого характеру.

  1. Розкрийте пріоритетність розвитку виробництва та підвищення якості непродовольчих товарів і насичення ними ринку країни. Галузева структура комплексу. Умови і чинники розміщення.

  1. Визначте галузеву структуру легкої промисловості.

Серед галузей промисловості, які забезпечують виробництво товарів народного споживання, провідне місце посідає легка промисловість.

Легка промисловість - - галузь промисловості, підприємства якої виробляють головним чином предмети масового народного споживання. Крім товарів народного споживання (тканин, трико­тажних і швейних виробів, взуття, шкіргалантерейних виробів тощо), легка промисловість виробляє засоби виробництва: бавов-ну-волокно, льоноволокно, шовк-сирець, шкіру та іншу сирови­ну. Підприємства легкої промисловості виробляють продукцію з рослинної (бавовна, льон, коноплі, кенаф), тваринної (вовна й шкіра), хімічної (хімічне або штучне волокно, штучна шкіра то­що) сировини. Товари, які виробляє легка промисловість, нале­жать до непродовольчих товарів народного споживання.

Згідно з новою Класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД) галузева структура легкої промисловості України має такий вигляд (табл. 3.103).

Таблиця 3.103

ГАЛУЗЕВА СТРУКТУРА ПРОДУКЦІЇ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ у 2001 р.

Види економічної діяльності (галузі)

Код (підсекція, розділ, група)

Частка в загальному виробництві, %

Легка промисловість

DB+DC

100,0

Текстильна промисловість та пошиття одягу

DB

71,8

Текстильна промисловість

17(1-7)

31,6

Виробництво готового одягу та хутра

18(1-3)

40,2

Виробництво шкіри, галантерейних виробів із шкіри та дорожніх виробів і взуття

DC

19(1-3)

28,2

Тривалий час провідне місце серед підгалузей легкої промис­ловості належало текстильній, але за останні 2 роки вона втра­тила свої позиції. До складу текстильної промисловості входять: первинна обробка текстильної сировини, шовкомотальна, бавов­няна, лляна, вовняна, шовкова, виробництво нетканих матеріалів, конопледжутова, сітков'язальна, виробництво текстильної галан­тереї, трикотажна та валяльно-повстяна. Підприємства текстиль­ної промисловості розташовані в усіх областях України. На них зосереджено третина всіх працюючих у галузі, виробляється 26,4 % всієї продукції, вони мають найбільш вагому виробничо-гехнічну базу — майже 64 % галузевих промислово-виробничих фондів. Продукція, яку виробляють текстильні підприємства, найбільш фондомістка порівняно з продукцією інших підгалузей.

Бавовняна промисловість виробляє 55,6 % усіх вироблених тканин. Бавовняна промисловість складається з прядильного, кру­тильно-ниткового, ткацького та фарбувальнообробного вироб­ництв. Підприємства бавовняної промисловості розташовані в 19 з 25 областей. Бавовняна промисловість орієнтована переважно на імпортну сировину.

Вовняна промисловість виробляє 9,8 % всіх тканин країни Вона складається з первинної обробки вовни, виробництва пряжі та тканин. Вовняна сировина використовується в суміші з бавов­ною та хімічними волокнами під час виробництва пряжі, тканин, трикотажних виробів, килимів та килимових виробів. На вироб­ництво вовняних тканин із застосуванням хімічних волокон при­падає 80,6 % усіх вовняних тканин. Вовняна промисловість розміщена в 14 областях України.

На шовкову промисловість припадає 2,4 % усіх вироблених тканин України. Шовкова промисловість — це виробництво ни­ток шовку-ситцю та тканин.

Підприємства шовкової промисловості розташовані в шести областях та Києві.

Первинна обробка льону — це промисловість, яка повністю забезпечується вітчизняною сировиною. Наявність природних умов для розвитку льонарства сприяє збільшенню льоноволокна в сиро­винному балансі. Котонізація льоноволокна1 відкриває широкі мож­ливості для використання цієї сировини в суміші з бавовною, вов­ною та хімічними волокнами у виробництві пряжі, тканин та три­котажних виробів. Обсяг виробництва лляного волокна становив у 2000 р. порівняно з попереднім роком 47,7 %, з 1995 р. — 7,0, з 1990 р. —4,3%.

Підприємства з первинної обробки льону наближені до райо­нів вирощування сировини та розташовані у 8 областях України.

Лляна промисловість повністю орієнтується на вітчизняну си­ровину та складається з виробництва лляної пряжі та тканин. Во­на виготовляє 5 % усіх тканин України. За 1991—2000 рр. лляна промисловість зазнала значного спаду обсягів виробництва, хоча для неї є достатня сировинна база. У 2000 р. обсяг виробництва від рівня попереднього року становив: лляної пряжі — 61,2%, лля­них тканин — 62,3 %; від рівня 1995 р.: лляної пряжі — 11,9 %, лляних тканин — 16,3 %. Від рівня 1990 р. вироблено лише 6,9 % лляної пряжі та 5,4 % лляних тканин.

На виробництво нетканих матеріалів припадає 19,4% усіх вироблених тканин країни. В процесі виробництва нетканих матеріалів використовують різну сировину — бавовняну, вовняш лляну та хімічні волокна. У 2000 р. спостерігалося зростання виробництва нетканих матеріалів типу тканин на 62,7 % порівняно з попереднім роком, порівняно з 1995 р. їх обсяг становив 59 %, і з 1990 р. —4,9%.

Конотеджутова промисловість орієнтується як на імпорт (джут), так і на вітчизняну сировину (конопляне волокно). В про цесі виробництві використовують також лляне волокно та бавовняну пряжу. Починаючи з 1999 р., конопледжутові тканини в Україні не вироблялися.

Трикотажна промисловість випускає товари народного спо­живання переважно у вигляді готових виробів. Це такі товари, як панчішно-шкарпеткові вироби, білизняний та верхній трикотаж, рукавичкові трикотажні вироби. Для розміщення трикотажної промисловості характерне наближення виробництва до споживачів В 2000 р. панчішно-шкарпеткових виробів було вироблено на 9,1 % більше, ніж в попередньому році, але за 1991—2000 рр. Вироб­ництво скоротилося в 11 разів.

Швейна промисловість у сучасній галузевій структурі легкої промисловості посідає домінуюче місце — 38,3 % всієї продукції галузі. Вона виробляє пальта та напівпальта, плащі, костюми, су­кні, брюки, спідниці, блузки, куртки, сорочки та інші вироби. Це найбільш трудомістка підгалузь легкої промисловості. Швейне виробництво орієнтується на споживача. Обсяг виробництва швей­них виробів у грошовому вимірі в 2000 р. порівняно з попереднім збільшився на 36 %, від рівня 1995 р. становив 73,7 %, порівняно з 1990 р. виробництво скоротилося майже в 5 разів. Багато під­приємств працюють на давальницькій сировині.

Підприємства швейної промисловості розміщені по всій терито­рії країни та переважно у великих населених пунктах.

Шкіряно-хутрово-взуттєва промисловість — це одна з найваж­ливіших підгалузей легкої промисловості. До неї належить вироб­ництво натуральних шкір, штучних шкір і плівок, штучного хутра, шкіряно-галантерейна, хутрова, взуттєва, щетинно-щіткова промис­ловості. Підприємства цієї підгалузі розміщені в усіх областях Україні. Частка продукції, яка ними виробляється, становить 34,6 % від загального обсягу виробництва легкої промисловості.

Шкіряна промисловість цілком орієнтується на вітчизняну сировину. Основною сировиною для неї є натуральні шкіри (до­машніх, диких та морських тварин). Проте останнім часом широкого використання у виробництві набули штучні та синтетичні шкіри. Зі шкіри виготовляють взуття, одяг, різні галантерейні ви­роби, деталі для машин та станків. Підприємства шкіряної про­мисловості виробляють жорсткі, юхтові, хромові шкіртовари та штучні м'які шкіри. У 2000 р. порівняно з попереднім роком ви­робництво жорстких та хромових шкіртоварів зросло на 9,3 % та 3,6 % відповідно, але порівняно з 1995 р. та 1990 р. обсяг їх вироб­ництва скоротився в декілька разів. Значного скорочення зазнали юхтові шкіртовари. Рівень виробництва 2000 р. порівняно з по­переднім становив 71,0 %, з 1995 р. — 29,7 %, з 1990 р. — 4,9 %. За 1991—2000 рр. обсяг виробництва штучних м'яких шкір скоро­тився в 33,8 раза.

Взуттєва промисловість орієнтована на споживача. Вона ви­пускає валяне, фетрове, гумове взуття, з верхом із натуральної шкіри чи текстилю, штучної шкіри та інше взуття різних видів та призначення. У 2000 р. було вироблено 13,5 млн пар взуття, що становило лише 6,1% від рівня 1990 р. та 65,5% від рівня 1995 р., але більше рівня попереднього року на 13,4 %.

Підприємства з виробництва взуття розміщені в кожній облас­ті України.

Хутряна промисловість складається з виробництва натураль­ного та штучного хутра, а також виробництва хутряних виробів. Вона обробляє хутро лисиці, видри, норки, кроля, ховраха та нут­рії, овечі шкури. У 2000 рр. обсяг виробництва натурального хут­ра та хутряних виробів з нього скоротився і порівняно з поперед­нім роком становив 93,4 %, з 1995 р. — 43,3, з 1990 р. — 22,7 %. За 1991—2000 р. в хутряній промисловості набуло поширення трикотажне штучне хутро, яке імітує натуральне хутро норки, ондатри, куниці, єнота, ягнят каракулевої породи, овець тощо. Підприємства хутряної промисловості розташовані в усіх областях України, крім Луганської та Сумської.