Сучасні підходи до методики викладання тем, що розкривають предмет та метод бухгалтерського обліку
Наступними після вступної теми і лекцієї йде група тем, які розкривають предмет і метод бухгалтерського обліку.
Починаються вони з тем предмету і методу. Деякі автори підручників та навчальних посібників особливо Київської бухгалтерської школи (П.П. Німчинов, А.М. Кузьмінський, В.В. Сопко, Н.М. Грабова), розглядають предмет і метод бухгалтерського обліку окремими темами. Враховуючи те, що в останні роки курс “Теорія бухгалтерського обліку” дещо скоротився і максимально оптимізований, а також те що предмет (те що ми розглядаємо і опрацьовуємо) і метод (з допомогою якого інструментарію ми це робимо) завжди необхідно розглядати в поєднанні, наступна тема, яка розрахована на дві лекції (чотири години) називається: “Предмет і метод бухгалтерського обліку”. В даній темі через такі поняття як виробнича та невиробнича сфера їх коротку характеристику та визначення необхідно вийти на чітке формування бухгалтерського обліку, та його об’єктів. Перед тим як приступити до розгляду та характеристики бухгалтерського обліку, що є дуже складним і одним з найважливішим питань курсу, виходячи з предмету бухгалтерського обліку, слід розглянути підприємство як основну ланку економіки України. Чітка уява про підприємство його функції і діяльність дозволить студентам краще зрозуміти об’єкти бухгалтерського обліку.
Розглядаючи об’єкти бухгалтерського обліку:
господарські засоби,
джерела їх утворення
рух засобів та джерел у ході господарський процесів та операцій, необхідно виходити з їх економічного групування за ознаками:
Функціональна роль у процесі відтворення;
Джерела утворення (формування) і цільове призначення.
Щоб студент був налаштований на розуміння послідовного викладу матеріалу, ще не приступаючи до характеристики об’єктів обліку можна провести простий експеримент: лектор виймає з гаманця певну грошову купюру і характеризує її як господарський засіб, що виконує функцію розрахунків (функціональна роль) студенти це розуміють досить швидко. Далі дивлячись на цю ж купюру лектор ставить питання до аудиторії: “з якого джерела з’явилась ця купюра?” Чи це заробітна плата лектора, чи це його гонорар, премія, чи ці гроші він позичив на певний час в товариша? І як він збирається їх витратити (джерела утворення (власні, залучені) і цільове призначення). Така розумова розминка налаштує аудиторію на потрібну мету.
Далі потрібно розкрити, досить конкретно і виважено, використовуючи таблиці, суть кожного виду господарських засобів за їх функціональною роллю в процесі діяльності за джерелами формування і цільовим призначенням, особливо виділяючи в останніх джерела власних і джерела залучених коштів.
Охарактеризовуючи господарські процеси, достатньо їх коротко назвати і розкрити суть так, як цьому об’єкту обліку відводиться окрема тема.
Щоб перейти до визначення методу бухгалтерського обліку. Необхідно розібратись в який спосіб, або за допомогою яких способів він здійснюється. Лектор поступово розглядає і характеризує такі способи в їх попарному взаємозв’язку:
документація – інвентаризація;
оцінка – калькуляція;
рахунки – подвійний запис;
баланс – звітність, а також дає визначення методу.
Вчені завжди дискутують “з чого починати: балансу чи рахунків?” якщо відкинути методичний аспект, а підійти до проблеми з чисто бухгалтерського обліку, то як відомо облік починається з балансу (вступного) і закінчується балансом (звітним). Тоді звичайно це питання завжди буде відкритим. Прихильники і засновники німецької бухгалтерської школи завжди стояли на позиціях первинності балансу, початково і предмет в них називався не “Бухгалтерський облік”, а “Балансоведення”, хоча тут був відсутній в даному підході методичний аспект, а превалював чисто бухгалтерський.
Також слід пам’ятати те, що студентам) завжди краще сприймається те що є в статиці, а не в динаміці. Баланс відображає статику господарських засобів та джерел їх формування, а рахунки відповідно їх форми та зміни. Тому не віддаючи навіть переваги німецькій бухгалтерській школі, а виходячи чисто з методичного аспекту, ми пропонуємо подальший виклад матеріалу з курсу “Теорія бухгалтерського обліку” продовжити з теми “Бухгалтерський баланс”. На тему відводиться одна лекція і пропонується, в зв’язку з цим такі питання:
поняття про баланс і його побудова;
історичні аспекти виникнення та еволюція балансу;
класифікація балансів; зміни в балансі під впливом господарських операцій.
Щоб підійти до четвертого питання в даній темі яке є основним, необхідно лектору переконати аудиторію в необхідності складання балансу, охарактеризувати його будову (форму) і зміст. Обов’язково пов’язати цей матеріал з класифікацією господарських засобів за їх функціональною роллю та джерелами формування. Ведучи мову про історичні аспекти виникнення та еволюції балансу, можна скористатися працею відомого французького дослідника Раймона де Рувера “Як виникла подвійна бухгалтерія”. В цій праці подається баланс фірми відомого італійського купця Франческо ді Марко Датіні і Ко на 31.01.1399, який за формою відповідає сучасним балансам. Цим самим лектор ще раз підкреслить значимість і класичність бухгалтерської науки.
При розгляді класифікації балансів лектор повинен наголосити про її значимість, яка викликана необхідністю кращої орієнтації в структурі та зміні балансів. Авторами запропонована класифікація балансів, яка включає в себе 9 ознак (Остап’юк М.Я., Даньків Й.Я., Лучко М.Р. Теорія бухгалтерського обліку (історичні та методологічні аспекти): Монографія – Ужгород: УжДУ, 1998. с. 65-66). Раніше в курсі “Теорія бухгалтерського обліку”, по даній темі це питання взагалі не розглядалось. Підходячи до основного питання теми лектор виходячи з чотирьох типів господарських операцій: внутрішньоактивні, внутрішньопасивні, активно-пасивні зміни (збільшення, зменшення) переконавши аудиторію в постійній при цьому рівності балансу (сума активу = сумі пасиву). Розібравши в статичній формі подвійність впливу на структуру балансу, лектору безперечно легше буде перейти до наступної і на наш погляд центральної (основної) теми курсу: “Система рахунків бухгалтерського обліку і подвійний запис”. По закінченні теми “Бухгалтерський баланс”, лектор повинен оголосити студентам про значимість наступної теми і обов’язковість мати з собою на цій лекції і послідуючих План рахунків бухгалтерського обліку. Розгляд теми “Система рахунків бухгалтерського обліку і подвійних запис” слід почати із короткої анотації попередньої теми “Бухгалтерський баланс”, особливо її останнього питання. Слід чітко визначити те що баланс не пристосований для відображення в ньому господарських операцій і, що господарські операції лише схематично (абстрактно) відображали зміни в балансі. Тому в практиці обліку для цього застосовують рахунки. І тільки через рух і зміни на рахунках об’єктів обліку ця інформація з рахунків трансформується в балансове узагальнення.
Починати потрібно з будови рахунку в цілому, а далі на основі конкретних прикладів розглянути будову активних та пасивних рахунків. Можна вести мову і про будову активно-пасивних рахунків, хоча це не що інше як активний і пасивний рахунок об’єднаний в одне ціле за певними об’єктами обліку. Розібравшись з будовою рахунків слід приступати до подвійного запису. Зокрема розглянути його історичні аспекти. Далі розглянути записи на рахунках за чотирма типами господарських операцій, демонструючи все це конкретними прикладами. Розглянувши цей матеріал приступити до розгляду видів бухгалтерських проводок. Після чого ще раз закріпити цей матеріал. Для цього студентам слід викласти методику і послідовність складання бухгалтерської проводки. Ця методика була розроблена нами і викладена в підручниках і навчальних посібниках за нашою редакцією (Остап’юк М.Я., Даньків Й.Я., Лучко М.Р. “Теорія бухгалтерського обліку (історичні та методологічні аспекти): Монографія – Ужгород: Уж ДУ, 1998, с. 75.
Щоб скласти бухгалтерську проводку та правильно визначити кореспондуючі рахунки, необхідно студентам послідовно виконати послідовні кроки за такою схемою:
Розглянемо приклад. На складі оприбутковано матеріали на суму 2000 грн., за які гроші постачальнику ще не сплачено.
Далі ми будуємо таблицю яку потрібно нам для зручності, у якій послідовно наведемо згадані “кроки мислення” під час складання бухгалтерського проведення будь-якої господарської операції (табл.. 1).
Табл. 1.