- •Тема 1. Організаційно-методичні аспекти викладання облікових дисциплін.
- •Тема 2. Методика викладання теоретичних основ бухгалтерського обліку.
- •Тема 3. Методика викладання спеціальних та споріднених облікових дисциплін.
- •Тема 4. Методичні особливості проведення семінарських та практичних занять.
- •Тема 1. Організаційно-методичні аспекти викладання облікових дисциплін.
- •1.1. Структура облікових дисциплін вищої школи
- •Та послідовність їх вивчення.
- •1.2. Загальні підходи до методики викладання облікових дисциплін.
- •1.3. Активні методи навчання як необхідна складова інноваційної освіти
- •Тема 2. Методика викладання теоретичних основ бухгалтерського обліку
- •Організаційно-підготовчий процес та методика викладання вступної лекції
- •Сучасні підходи до методики викладання тем, що розкривають предмет та метод бухгалтерського обліку
- •Методика складання бухгалтерського проведення
- •2.3. Вдосконалення методики викладу матеріалу з обліку основних господарських процесів, формування облікової інформації та організації бухгалтерського обліку.
- •Контрольні завдання з курсу: “Методика викладання облікових дисциплін”
- •Перелік тем, які виносяться на виконання контрольного завдання: Для студентів, залікова книжка, яких закінчується:
- •Рекомендована література:
- •Зразок – схема до виконання контрольного та залікового завдання з курсу: “методика викладання облікових дисциплін” тема: “Облік у громадському харчуванні”
- •Тема 3. Методика викладання спеціальних та споріднених облікових дисциплін
- •3.1.Лекція з облікових дисциплін: значення, функції, види та етапи підготовки
- •3.1.1. Значення та функції лекції
- •3.1.2. Види лекцій
- •Л екція – наукова проблема
- •Лекція – проблемна ситуація
- •3.1.3. Етапи підготовки лекцій
- •2.1.4. Методика проведення та аналіз проведеної лекції
- •З книги взаємовідвідувань лекцій викладачів кафедри: позитивні відгуки
- •Негативні відгуки Вважаємо, що можна виділити певні недоліки:
- •3.2. Методичні аспекти усного навчання та їх види.
- •3.2.1. Пояснення та бесіда, як види усного викладання матеріалу;
- •3.2.2. Складні види навчання при усному викладенні, та їх характеристика
- •Як правило, дебати складаються з таких трьох етапів:
- •Тема 4. Методичні особливості проведення семінарських та практичних занять
- •4.1.Поняття про практичні заняття, їх види, значення та функції
- •4.2. Семінарські заняття: значення, види та методи проведення
- •Семінар на тему: Внесок Луки Пачолі в становлення і розвиток бухгалтерського обліку План семінару
- •4.3. Методика та послідовність проведення практичних занять.
- •Хід заняття
- •Початок заняття: 11.10
- •Практичне заняття №1
- •Хід заняття:
- •4.4. Шляхи покращення проведення практичних занять з облікових дисциплін.
- •З книги взаємовідвідувань практичних занять викладачів кафедри
Методика складання бухгалтерського проведення
№ п/п |
Зміст мислення |
Взаємопов’язані об’єкти обліку |
|
об’єкти обліку |
об’єкти обліку |
||
1. |
2. |
3. |
4. |
1. |
Економічний зміст господарського факту (явища, процесу у подвійній системі) |
До господарювання залучені нові продуктивні сили |
До господарювання залучені чужі, які належать постачальнику (джерела, кошти) |
2. |
Визначення об’єктів господарювання (засоби, джерела, процеси тощо). |
Засоби праці, виробничі запаси |
Позикові джерела, групи-кредитори, постачальники |
3. |
Визначення характеру об’єктів за балансовою ознакою (актив або пасив). |
Актив |
Пасив |
4. |
Визначення характеру зміни об’єктів (“+” або “-”) |
Збільшення “+” |
Збільшення “+”
|
5. |
Складання бухгалтерської проводки (дебет-кредит або кредит-дебет) |
Дебет рахунку “Виробничі запаси” |
Кредит рахунку “Постачальники” (кредитори) |
Далі слід розглянути аналітичний і синтетичний облік, показати їх зв’язок на рахунках аналітичного та синтетичного обліку з допомогою складених оборотних відомостей аналітичного обліку. Все це слід демонструвати прикладами, які є в роздатковому матеріалі. І на кінець розглянути узагальнення даних синтетичного обліку в різних видах оборотних відомостей.
Окремою темою, яка пов’язана з рахунками та подвійним записом виступає тема: “Класифікація і План рахунків бухгалтерського обліку”.
Авторами внесені суттєві зміни до даної теми. Класифікація рахунків розглядається за шістьма ознаками, а не за двома, що дає можливість для більш глибшого пізнання та вивчення рахунків бухгалтерського обліку. (Остап’юк М.Я., Даньків Й.Я., Лучко М.Р. Теорія бухгалтерського обліку (історичні та методичні аспекти): Монографія – Ужгород: УжДУ, 1998, с. 86).
Після розгляду класифікації рахунків, особливо за економічним змістом, призначенням і структурою лектор переходить до розгляду змісту і структури Плану рахунків бухгалтерського обліку, зобов’язуючи студентів приступити до поступового вивчення всіх його десять розділів. При цьому, слід рекомендувати студентам вивчити в першу чергу із кожного розділу Плану більш “ходові” рахунки, а поступово і всі інші. Вивчаючи План рахунків, головне, щоб студент не займався їх заучуванням без розуміння суті рахунку. Тому цей процес повинен носити еволюційний характер.
2.3. Вдосконалення методики викладу матеріалу з обліку основних господарських процесів, формування облікової інформації та організації бухгалтерського обліку.
Наступна тема згідно до програми та робочої програми курсу розглядає вартісний вимір і поточний бухгалтерський облік господарських процесів.
Перш за все студентам потрібно прояснити такі складові бухгалтерського обліку як оцінка і калькуляція. Тому ми запропонували вивчення даної теми з питання, яке студенти раніше розглядали в курсі “Економічна теорія”, в загальному вигляді, мається на увазі кругообіг засобів. Нами економічний зміст кожної стадії кругообігу капіталу супроводжується рахунками бухгалтерського обліку, тобто відображається у системному бухгалтерському обліку. Зв’язок дисципліни прикладної з фундаментальною ще раз засвідчує те що методологічною основою бухгалтерського обліку є “економічна теорія”. Дане питання так і називається: “Методологічні основи обліку кругообороту засобів” (Остап’юк М.Я., Даньків Й.Я., Лучко М.Р. Теорія бухгалтерського обліку (історичні та методичні аспекти): Монографія – Ужгород: УжДУ, 1998, с. 120-122.
Лектору слід згадати першу вступну лекцію, де йшла мова про облікові вимірники. Звідси поступово виходити на грошовий (узагальнюючий) вимірник і поступово підійти до вивчення простої, а дальше і складної оцінки – калькуляції.
Господарські процеси як об’єкти обліку, практично у всіх підручниках та навчальних посібниках з Теорії бухгалтерського обліку розглядаються як три основних процеси:
постачання,
виробництво,
реалізація.
Такий підхід до вивчення цієї групи об’єктів обліку в методичному плані не є досконалий і більше того не охоплює всіх господарських процесів. З поля зору як викладача так і студента випадають такі процеси як створення (заснування) підприємства та припинення його діяльності з різних причин, тому треба розглядати не три, а п’ять господарських процесів. Нам з цього приводу зроблені обґрунтування в пресі і внесені зміни в Програми та Робочі програми курсу, а також в навчально-методичній літературі (Лучко М., Остап’юк М. Господарські процеси як об’єкти бухгалтерського обліку. Журнал Бухгалтерський облік і аудит №1, №2, 1995; Остап’юк М.Я., Даньків Й.Я., Лучко М.Р. Теорія бухгалтерського обліку (історичні та методичні аспекти): Монографія – Ужгород: УжДУ, 1998, с. 123-133; Даньків Й.Я., Лучко М.Р., Остап’юк М.Я., Теорія бухгалтерського обліку: навчальний посібник. – Ужгород: УжНУ, 2001. – с. 72 – 79.
При розгляді господарських процесів також слід звернути увагу на їх особливість в кожній галузі економіки країни, невиробничій сфері, банківській діяльності. Послідуючий виклад матеріалу повинен здійснюватись за схемою:
Наступна тема повинна називатись: “Первинні спостереження, документація та інвентаризація”. Особливу увагу тут лектор повинен звернути на організацію документообігу, бухгалтерську обробку документів, дати чітке визначення документації. Розглянути інвентаризацію як доповнюючий спосіб до документації. Особливо зупинитись на внесенні коректив в бухгалтерські документи та реєстри.
При висвітленні теми: “Облікові реєстри, техніка і форми бухгалтерського обліку”, лектору слід почати з історичного екскурсу, починаючи із староіталійської (венеціанської) форми бухгалтерського обліку, описаної Лукою Пачолі. Обов’язково користуватись методичними рекомендаціями по застосуванню реєстрів бухгалтерського обліку, затвердженими Міністерством фінансів України від 29.12. 2000 р. № 356. також лектор повинен через роздатковий матеріал, або наявні таблиць охарактеризувати існуючі форми бухгалтерського обліку, показати їх недоліки, переваги, сфери і галузі найбільш ефективного їх застосування.
Розглядаючи тему: “Бухгалтерська звітність та її значення”, лектор обов’язково повинен повернутись до матеріалу викладеного в темі: “Бухгалтерський баланс”, підкресливши, що для повноти фактичної (звітної) економічної інформації даних балансу не достатньо. Інформація повинна бути розширена, доповнена і конкретизована у відповідних формах звітності. Викладач тут повинен використати в загальному і демонстраційному план відповідні Положення (стандарти) бухгалтерського обліку (П (С) БО 1, 2, 3, 4, 5, 6, 20, 25).
Завершальною темою курсу “Теорія бухгалтерського обліку ” є: “Основи організації бухгалтерського обліку”. В даній темі слід звернути увагу на організацію бухгалтерського обліку в Україні, організацію облікового процесу, облікового апарату. Окремим питанням слід розглянути облікову політику підприємства. Для розгляду даної теми слід використати відповідні нормативні документи. Це, зокрема:
Закон України “про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України” прийнятий Верховною Радою України 16. 07. 1999 р. № 996-14;
Облікова політика підприємства (приклад наказу про облікову політику підприємства).