2. Дипресія.

Виникає в наслідок надвиробництва товарів і перевищення пропозиції над обігом, ціни на них падають ще під час кризи і залишаються такими в час дипресії. Це сприяє тому, що товари поступово розпродуються, частково цьому розпродажу сприяє держава, за рахунок державних закупок. Частина товарв просто знищуються. Підприємці шукають шляхи виходу з дипресій, зокрема пристосування до низьких цін.

3.Пожвавлення.

Щоб пристосуватись до низьких цін треба знизити собівартість продукції, це можливо за рахунок впровадження нової, дишевої, або продуктивнішої техніки. Пошук такої техніки, знаменує собою пожвавлення виробництва, даючи замовлення на нову техніку виробники сприяють підвищенню виробництва в галузях де вона виробляється. Сюди залучається робоча сила, яка пред’являє додаткові вимоги на продукти споживання. Стимулюючи тим самим пожвавлення у відповідних галузях. Таке поступове втягнення галей у процес піднесенн, (або спаду) називають мультиплікатором.

4.Піднесення, виробництво розвивається швидкими темпами,досягає попереднього рівня і перевищує його, відповідно зростає зайнятість, заробітня плата, ціни на товари. Поки все необривається новим спадом.

Антикризове регулювання.

В сучасних умовах держави навчилися регулювати виробництво,тому не виникає різних коливань (спадів і піднесень)

Антикридитне регулювання зводиться до 2 напрямів дій:

-стримування виробництва у періоді піднесень;

-стимулювання періодів спадів.

Спад або криза виробництва:

Дії держави в цей період спрямовані на підтримку власного виробника здійснює державні замовлення, контролює банківський проект, недаючи йому надмірно підніматися.

Недопускає банкруцтв великих фірм, надає їм великі фірми. Заморожує заробітну плату з тим,щоб надмірно незростала собівартість продукції, допомога безробітних, як матеріальна так і забезпечення їх зайнятості шляхом громадських робіт (будівництво доріг, громадянське будівництво, комунальні роботи, ремонти).

Період піднесень Держава обмежує зростання, за рахунок податків, зняття контролю з банківського відсотка і цін, підвищення заробітної плати для зростання будівельно-спроможнього населення.

2.б) Особливості економічної кризи в Україні на відміну від ринкової економіки. В яких криза є надвиробництва в Україні до приблизно до 2002 року т ривала криза.

Це була загальна структура кризи недовиробництва. Вона має об’єктивні і суб’єктивні причини.

Об’єктивні :

• розрив економічних зв’язків;

• втрата економічних партнерів у зв’язку з розпадом СРСР;

• структура народного господарства України спрямована на потреби всього союзу, деякі галузі треба скорочувати, деякі треба розширювати, деякі створювати заново;

• загально-технічна і технологічна відсталість;

• нестача власних енергетичних ресурсів і залежність від сусідніх країн.

Суб’єктивні причини :

• політичні дискусії між різними партіями про подальші шляхи розвитку України;

• невдале керівництво, часті зміни керівних органів.

Шляхи виходу:

1. Приватизації і пошук реального господаря зацікавленого у результаті господарського виробництва;

2. Демонополізвція виробництва створює конкурертне серидовище;

3. Технічне переозброєння виробництва, створення вітчизняної техніки для сільського господарства;

4. Продовження сільськогосподарських реформ. Правотизації і право купівлі, продажу землі ( Верховна Рада заморожена до 2005 року).

5. Завершення податкової реформи. Розробка комплексів податків.

6. Реформа кредитної системи, і створення умов для використання банками своїх першочергових функцій надання кредитів, а не спикуляцією валюти.

7. Соціальна реформа підвищення зарплат, пенсій загалом життєвого рівня населення і його купівельної спроможності.

3. Результати національного виробництва підраховуються залізними показниками:

1. Сукупний суспільний продукт ( ССП) - це всі вироблені за певний період часу 1 рік матеріальні блага та послуги, за вартістю він включає:

• вартість засобів виробництва;

• робоча сила;

• прибуток.

ССП є результатом діяльності всіх підприємств і галузей, які виробляє як проміжний продукт і кінцевий.

Проміжний продукт-це той який іде в подальше виробництво (сировина диталі).

Кінцевий продукт - це той який надходить у кінцеве споживання.

Розрізняють споживачів :

• виробничий (верстати, машини)

• особистого споживача (товари для нпаселення, їжа, одяг)

Сокупни й суспільний продукт включаючи в себе всі вироблені товари і послуги (кінцевий і проміжний продукт ) містить повторний рахунок наприклад: руда, + метал, + диталь, + вузли, + готова машина і все це разом називають суспільним сукупним продуктом.

Тому він не стільки відображає реальний результат виробницт ва,як участь всіх галузей виробництва. Реальний результат виробництва показує валовий національний продукт.

Валовий національний продукт це сума кінцевого результату виробництва товарів і послуг за певний період часу (1 рік).

Методи підрахунку ВНП :

1. За складом ВНП включає частину спожитих засобів виробництва,вартість робочої сили і прибуток .

ВНП = ЗВ (А+С) + РС + П

А - амортизація

С - сировина

2. За сумою доходів і витрат

ВНП = ЗП + П + А + % + Р + Е

ЗП- заробітна плата

П- прибуток

Р-рента

Е-експорт

3. Всі доходи перетворюються у витрати

ВНП = СВ + ІВ + І

СВ - споживчі витрати

ІВ - інвестиційні витрати

І - імпорт.

Для підрахунку внутрішнього споживання використовується показник валового внутрішнього продуктц (ВВП) - це валовий національний продукт без чистого експорту.

ВВП = ВНП - ЧЕ

ЧЕ - чистий експорт. Це різниця між експортом і імпортом.

ЧЕ = Е - І.

Якщо експорт переважає над імпортом то в країні є чистий експорт, якщо між ними баланс тоді немае.

Національний дохід (НД) - це створена в країні нова вартість за певний період часу ( новостворена вартість) 1 рік.

НД не входить в засоби виробництва, які складають стару вартість. Нова вартість включає вартість робочої сили і прибуток.

НД = РС + П

Якщо ССП і ВНП використовується для відтворення виробництва і розширення, то НД тільки для розширення і споживання.

Національне багацтво (НБ) це сукупність всіх прибутків і створених людиною нагромаджених в країні за всю історію її існування матеріалів і духовних благ.

НБ включає в себе:

• природні ресурси;

• створені в країні основні виробничі фонди (заводи, фабрики);

• основні не виробничі фонди (школи,навчальні заклади, медичні установи, театри, бібліотеки, стадіони...);

• страховий фонд і резервні запаси продуктів споживання для населення;

• нерухоме майно громадян (житлові будинки, транспортні засоби, земля);

• духовні і культурні цінності (досягнення науки, знання, освіти, кваліфікації громадян).

НБ є основою економічного потенціалу країни (масостійно оцінити).

Львівський Державний Університет Фізичної Культури

Кафедра Економіки, інформатики та кінезіології

Лекція

Економічна роль держави

з дисципліни “Економічна теорія”

Підготувала: доц Пилипенко Н. В.

Розглянуто на засідані кафедри ЕІТ

Протокол № 1, 28.08.2008р

План

1. Еволюція та суть економічних функцій сучасної держави.

2. Забезпечення ефективності економіки.

3. Соціальна справедливість та її гарантії.

4. Стабільність економіки.