Фінансово – кредитна система

з дисципліни “Економічна теорія”

Підготувала: доц Пилипенко Н. В.

Розглянуто на засідані кафедриЕІТ

Протокол № 1, 28.08.2008р.

План

1. Суть та функції фінансів.

2. Фінансова система.

3. Державні фінанси – державний бюджет.

4. Кредитна система. Банки.

5.Висновки.

1. Суть та функції фінансів. Фінансово-кредитна система є важливим елементом успішного функціонування економічної системи. Завдяки успішному функціонуванню фінансів та кредитів підвищується ефективність суспільного виробництва, здійснюється державна фінансова політика.

Термін „фінанси” (лат. finantia) означає платіж, дохід.

Фінанси – це сукупність економічних відносин, щодо формування, розподілу і використання фондів грошових коштів. Формування та використання грошових коштів необхідне для нормального відтворення соціально-економічного життя суспільства. Грошові фонди є матеріальною основою фінансів, а сукупність грошових фондів є фінансовими ресурсами держави.

Фінанси обслуговують кругооборот та оборот виробничих фондів у грошовій, виробничій і товарній формах, а також охоплюють населення, позики, лотареї, вклади в ощадбанки тимчасово вільних грошей. Через фінансові важелі держава у свою чергу надає населенню кредити, регулює індивідуальну трудову діяльність, здійснює управління соціально-економічними процесами, визначає темпи та пропорції суспільного відтворення.

Фінансові відносини складаються також між банками, організаціями в процесі матеріально-технічного постачання. Вони будуються за певними принципами головними серед яких є повна економічна самостійність підприємств, право на ведення незалежної від держави власної фінансової політики. Фінансові відносини виникають також у внутрігосподарських зв’язках…

Акціонування значної частини суспільного виробництва також породжує нові форми фінансових відносин, які сприяють залученню додаткових коштів трудящих у виробництво і заохочення високоефективної праці.

У прикладному розумінні під фінансами розуміють процес формування доходів юридичних і фізичних осіб та їх використання. Фінансова діяльність кожного суб’єкта полягає у знаходженні джерел доходів забезпеченні їх надходжень, і головне, вмілому їх використанні з метою одержання прибутку та досягнення прогресу в суспільстві.

Об’єкт фінансових відносин ВНП, а суб’єктів троє – держава, підприємство, громадянин. Критерієм оптимальності доходів між названою вище трійкою суб’єктів є прогрес у суспільстві та економіці. Держава не створює ВНП, але для виконання своїх функцій їй необхідні певні фінанси. Оскільки вона нічого сама не створює то перерозподілює частину ВНП на свої потреби, централізуючи у загальнодержавних фондах, насамперед у держбюджеті.

Функції фінансів. Повніше суть фінансів виявляється у тих функціях, які вони виконують це:

1. розподільча;

2. відтворювальна;

3. стимулююча;

4. контрольна.

Об’єктом розподільчої функції є валовий національний продукт а на рівні підприємств доход. Суб’єктами виступають юридичні та фізичні особи (держава, підприємство, громадяни), що є учасниками відтворювального процесу і формування необхідних фондів.

Відтворювальна функція полягає у заміщені спожитих засобів виробництва.

Стимулююча функція фінансів покликана підвищувати ефективність використання факторів виробництва, регулювати вартісні співвідношення, щоб вони створили достатні умови для проведення режиму економії, зростання продуктивності праці і якості продукції.

Контрольна функція фінансів передбачає провірку дотримання підприємствами та окремими відповідальними розпорядниками коштів фінансової дисципліни, встановлених нормативів та зобов’язань перед державою тощо. Вартісний розподіл може бути належним якщо розподільча і контрольна функція реалізується у взаємодії.