4.Кредитна система. Банки.

Кредит – являє собою сукупність відносин пов’язаних з використанням цінностей (матеріальних і грошових)одних суб’єктів іншими на поворотних засадах.

Кредит входить в систему перерозподілу ВНП тимчасово вільних коштів. У кредитних взаємовідносинах є два суб’єкти – кредитор і позичальник.

Форми кредиту є дві:

1. комерційна;

2. банківська.

За іншою класифікацією розрізняють: комерційні, лізингові, іпотечний споживчий кредит.

Комерційний кредит це надання позички однією юридичною або фізичною особою інший у вигляді відстрочки платежу.

При банківському кредиті позики видаються банківськими установами власні або підприємств, організацій і громадян залучені на позиковій основі.

Кредитування здійснюється за принципами строковості, платності, забезпеченості позик, рівноправності сторін у кредитних відносинах.

Кредит короткостроковий до 1 року

-//- середньостроковий від 1 до 3 років

-//- понад 3 роки.

Кредитна система – це сукупність кредитних установ, які діють у державі.

Основними елементами кредитної системи є банки та небанківські кредитно-фінансові установи країни (страхові компанії, фонди соціального страхування, пенсійні фонди, інвестиційні фонди та холдингові компанії…)

Види та форми кредитів:

• банківський…

• комерційний кредит – товарна форма кредиту;

• лізинговий…

• консорціумний (тимчасовий та постійні об’єднання банків для кредитування великих лізингових факторингових та інших угод або масштабних економічних програм комерційних засадах);

• іпотечний кредит – під заставу майна;

• бланкові кредити (незабезпечені) – кредит надійним позичальникам;

• споживчий кредит – для придбання споживчих товарів.

Етапи видачі кредиту:

1. Підготовчий – вивчення можливостей надання кредиту;

2. Розгляд кредитного проекту;

3. Експертиза кредитного проекту;

4. Аналіз фінансового стану клієнта.

Банки і небанківські інститути ринкової інфраструктури.

Банки – це підприємства, які виконують посередницькі функції при здійснені платежів і кредитних операцій між суб’єктами економічної діяльності. Перший банк в сучасному розумінні виник в Італії у 1407 р. (Генуя).

Як юридичній особі вони незалежні від держави в оперативній діяльності, а діють в межах чинного законодавства. Капітал банку складається із двох частин:

• власного капіталу;

• залучення у формі вкладів.

Діяльність банку здійснюється через операції двох видів: пасивні, активні.

Пасивними є тікі операції, за допомогою яких банки тимчасово вільні кошти і створюють свої ресурси. Пасивні операції:

1. депозити клієнтів;

2. депозити банків;

3. кредити банків в тому числі центрального.

Вклади бувають строковими і до запитання. Строкові, які можуть вилучатися в строго встановлений час. За строкові вклади нараховуються більш високий відсоток.

Активними називають операції через які банки розміщують сконцентрованні грошові кошти, до них належать обмін векселів, надання позик під заставу товару, товарних документів, цінних паперів і надання позик, що не мають повного забезпечення.

Система банків включає різні види банків:

Комерційні – акумулюють грошові засоби у вигляді внесків, а також за рахунок операцій у випуску власних цінних паперів. Вони кредитують суб’єкти господарської діяльності.

Емісійні банки – здійснюють випуск (емісію) банкнот, мобілізують грошові засоби комерційних банків, зберігають золоті та валютні запаси держави. Вони надають кредити комерційним банкам, держави.

Іпотечні банки надають позики під заставу нерухомого майна (землі, будівель) землевласникам, селянам, власникам житла.

Ступінь централізації і державного контролю за діяльністю банків досить значний. Банківський прибуток створюється із різниці між сумою відсотків за надання кредитів і тих, які банки оплачують вкладникам. У прибуток включаються і доходи від біржових операцій з цінними паперами, від надання позик власного капіталу.

Раніше строго закріплялись підприємства за конкретним банком.

Перехід до ринкових відносин передбачає введення дворівневої системи банків закріпленої Законом України „Про банки і банківську діяльність”. Згідно цього закону утворюється. Національний банк України і комерційні банки в тому числі, зовнішньоекономічний банк України, ощадний банк України та комерційні банки різних видів та форм власності.

Національний банк центральний, емісійне здійснюють єдину політику в сфері грошового обігу, кредиту, координує банківську діяльність, визначає курс грошової одиниці відносно валют інших країн. Статутний фонд створює держава.

Комерційні банки працює на вкладах від свого імені і бувають різних видів і власності…

1989р. був створений банк України інноваційний банк АТ як відкрите акціонерне товариство.

1990р. комерційний банк акціонерів „Україна” наступний Агропромбанк.

Кооперативний банк створені із залученням вільних коштів кооперативів, підприємств, позики спецбанків, із внесків громадян.

Ощадбанк України використовує заощадження населення та власні кошти.

Національний банк України регулює грошовий обіг в країні і діяльність комерційних банків. Комерційний банк безпосередньо проводять кредитування, ведуть розрахунки підприємств, організацій і установ, здійснюються їх касове обслуговування.

Комерційний банк кредитують у межах власних і мобілізаційних коштів. Крім акціонерних комерційних банків на державних засадах функціонують ощадні та експертно-імпортний банки.

Банки мають можливість впливати на вирішальні економічні процеси.

ДОВІДКА

На 1.04.04р. 156 банків, мали ліцензію Національного банку України на здійснення банківських операціях в тому числі 131 банк акціонерні товариства (з них 94 відкриті акціонерні товариства). 37 – закриті акціонерні товариства і 25 банки – товариства з обмеженою відповідальністю.

Всі банки згідно класифікації НБУ поділені на 4 групи:

1. особливо крупні банки – з чистими активними 2,0 млрд. грн.(10 банків)

2. великі банки – 900 мл. грн. (14 банків)

3. середні банки – більше 300 мл. грн. (33 банки)

4. маленькі банки – 3 активами менше 300 мл. грн.

( Авальбанк 12,93% ринку; Промінвестбанк 10,23% ринку фінансів; Приватбанк 14,84% р. ф. (по доходах) )

Література:

Чепінога В.Г. Основи економічної теорії К.: Юрінком Інтер, 2003

Р.16 стор. 306-317.

Р.15 стор. 294-300.

Ватаманюк С.З., Панчишин С.М. та ін. Економічна теорія К.: „Заповіт” кн.1. 1997р. стор.356-388

Рибалкін В.О. та ін. Основи економічної теорії К.: 2002р. стор. 272-283

Ніколенко Ю.В. та ін. Основи економічної теорії К.: 1998р. стор. 145-190

Петюх В.М. та ін. Основи ринкової економіки К.: стор. 276-283

Мочерний С.В. Основи економічної теорії К.: 1998р. стор. 318-333

Львівський Державний Університет Фізичної Культури

Кафедра Економіки інформатикі та кінезіології

Лекція

Світова система господарства

з дисципліни “Економічна теорія”

Підготувала: доц Пилипенко Н. В.

Розглянуто на засідані кафедри ЕІТ

Протокол № 1, 28.08.2008р

План

1. Суть світової системи господарства.

2. Економічні відносини у світовій системі господарства.

3. Міжнародно-кредитні та валютно-фінансові відносини.

4. Економічні аспекти глобальних проблем.

5. Місце України у світовому господарстві. Проблеми входження у світове господарство.