Титул viі. Щоб ніхто не затримував силою викликаного до суду (Ne quis eum qui in jus vocabitur VI eximat)

1. (Ульпіан). Претор оголосив даний едикт, щоб під страхом покарання упокорити тих, хто затримує силою викликаних до суду. § 1. Помпоній пише, що це відноситься і до рабів, якщо суд здійснюється за асtio noxalis, хіба що вони заподіяли збиток з відома пана; в цьому випадку пан повинен відповідати на суді без видачі раба...

2. (Павло). Проти едикту поступає і вільновідпущений, що викликає патрона, і той, хто затримує патрона силою; але в гіршому положенні знаходиться вільновідпущений, який при подібному делікті є позивачем. § 1. Те ж справедливе відносно того, хто викликає до суду іншу особу...Треба сказати безумовно, що не розглядається як затриманий той, до кого не можна було правомірно пред'явити позов.

5. (Ульпіан). Якщо хто-небудь затримає чужими руками, то він відповідає за цими правилами, незалежно від того, був присутній він або був відсутній.

Титул VIII. Про те, як особа примушується до надання забезпечення або як дає клятвену обіцянку чи просто обіцянку (Qui satisdare cogantur vel jurato promittant vel suae promissioni committantur)

15. (Мацер). Слід знати, що власники нерухомих маєтностей не примушуються до надання забезпечення. § 1. Слід визнавати за власника того, хто в полях або в місті володіє ділянкою землі цілком або в частині. Але і той, хто володіє державною землею за певну винагороду (ager vectigalis), тобто на праві емфітевзису, визнається власником; так само, хто має власність, повинен признаватися власником; але той, хто має лише узуфрукт, не є власником, як і написав Ульпіан. § 2. Кредитор, що прийняв річ в заставу, не є власником, хоча б він навіть мав володіння, йому передане або надане боржнику до запитання. § 3. Якщо ділянка землі дана в посаг, то як дружина, так і чоловік унаслідок володіння цією ділянкою визнаються власниками землі. § 4. В іншому положенні знаходиться той, хто має особисту вимогу про ділянку. § 5. Опікуни, незалежно від того, чи володіють їх підопічні або вони самі, займають місце власників; але якщо й один з опікунів був власником, то слід сказати те ж. § 6. Якщо ти висунеш вимогу про присудження тобі ділянки, якою володів я, і після того, як справа вирішена тобі на користь, я висуну апеляцію, то чи є я власником цієї ділянки?..

Титул X. Про особу, дії якої перешкодили будь-кому з'явитися

в суд (De eo реr quern factum erit quominus quis in judicio sistat)

1. (Ульпіан). Претор визнавав за необхідний найсправедливіший чин карати того, хто із злим наміром перешкодив кому-небудь з'явитися до суду. § 1. Слід думати, що діє із злим наміром не тільки той, хто своїми руками або через своїх людей утримував кого-небудь, але і той, хто просив інших, щоб вони утримували особу, зобов'язану з'явитися до суду, або відвели його, щоб він не з'явився до суду, незалежно від того, чи знали вони або не знали про цей задум. § 2. Ми розуміємо злий намір в тому значенні, що якщо хто-небудь повідомив тому, що йде до суду, сумну звістку, через яку для того виявилося необхідним не йти до суду, то він є відповідальним через цей едикт; але деякі думають, що викликаний до суду повинен сам відповідати за те, що був легковірний. § 3. Якщо відповідач через злий намір позивача не з'явиться до суду, то відповідач на підставі едикту не має позову проти позивача, оскільки він може бути задоволений єксцепцією, якщо до нього буде пред'явлений позов на підставі стипуляції про штраф за неявку до суду. § 4. Якщо декілька осіб вчинили дію через злий намір, то відповідають всі, але якщо один сплатить штраф, то інші звільняються від сплати штрафу, оскільки позивач не має інтересу стягати штраф з інших...

Титул XI. Якщо хто-небудь не виконає обіцянки з'явитися до суду (Si quis cautionibus in judicio sistendi causa factis non obtemperabit)

2. (Ульпіан). Ми не вимагаємо, щоб відповідач з'явився до суду, якщо справа, з приводу якої він обіцяв з'явитися, є предметом мирової операції. Але це так, якщо мирова операція була укладена раніше, ніж потрібно було з'явитися до суду. В інших випадках, якщо мирова операція була укладена пізніше, відповідач повинен захищатися ексцепцією про злий намір (exceptio doli), бо хто ж піклується про штраф після здійснення мирової операції?... § 3. Якщо хто-небудь обіцяв з'явитися до суду і не може з'явитися, оскільки йому перешкоджає стан здоров'я, або негода, або повінь, то він захищається ексцепцією – і з достатньою підставою. Оскільки в такій обіцянці йшлося про присутність особи на суді, то як може з'явитися до суду той, кому перешкоджав поганий стан здоров'я. Навіть Закон XII таблиць наказує відкласти день суду, якщо судді або будь-кому з позивачів перешкодила важка хвороба. § 4. Якщо жінка не з'явилася в суд не унаслідок хвороби, але унаслідок вагітності, то, як говорить Лабеон, вона може пред'явити ексцепцію...

Титул XII. Про дні, коли не проводиться суд, і про відстрочення, і про різні терміни (De feriis et dilationibus et diversis temporibus)

1. (Ульпіан). У пропозиції божественного Марка сенату виражено, що ніхто не повинен примушувати свого супротивника з'явитися в суд під час жнив або збору винограду, оскільки люди, зайняті сільськими роботами, не можуть бути примушені з'явитися до суду. § 1. Але якщо претор або з не відання, або внаслідок недбалості розпорядився про їх виклик, і вони добровільно з'явилися, і він винесе постанову в їх присутності і з їх згоди, то рішення залишиться в силі, хоча він і неправильно поступив, викликавши їх. Якщо ж в їх відсутність він, не дивлячись на це, винесе постанову, то правильно сказати, що рішення нікчемне, бо дія претора не повинна відміняти права, і за допомогою апеляції рішення відміняється. § 2. Але виключаються деякі справи, в яких можна примушувати з'явитися до претора, саме в той час, коли відбуваються жнива або збір винограду, зокрема, якщо річ може загинути від часу, тобто якщо відстрочення може знищити позов. Звичайно, якщо справа невідкладна, то ми примушені з'явитися до претора; проте справедливо примушувати до явки лише для того, щоб була проведена litis contestatio; так і виражені в самих словах пропозиції сенату. Взагалі якщо після litis contestatio одна із сторін відмовляється вести справу далі, то пропозиція сенату надає їй відстрочення…

Титул XIV. Про договори (De расtis)

1. (Ульпіан). Справедливість цього едикту випливає з самої природи. Бо що більш відповідає людській чесності, ніж дотримувати те, про що люди домовилися. § 1. Слово «расtum» походить від «расtio», звідти відбувається і слово «pax». § 2. Договір є угодою двох або кількох про одне за їх згодою. § 3. Слово «угода» (conventio) має загальний сенс і відноситься до всього, про що погоджуються, ведучі один з одним справи, в цілях здійснення операції або мирової угоди. Як мовиться «convenire» про те, хто збираються і сходяться з різних місць в одне місце, так це слово додається і до тих, які погоджуються про одне і те ж, виходячи з різних спонук душі, тобто сходяться на одному рішенні. Слово conventio (угода) є настільки загальним, що, як добре сказав Педій, немає жодного контракту, жодного зобов'язання, де б не містилося угоди, незалежно від того, чи скоюється воно за допомогою речі (передачі речі) або слів, бо і стипуляція, яка скоюється за допомогою слів, нікчемна, якщо немає згоди. § 4. Але багато угод одержують інші назви, наприклад: купівля, наймання, застава або стипуляція.

2. (Павло). Лабеон говорить, що можна досягти угоди або за допомогою речі, або за допомогою листа, або навіть за допомогою вісника (nuntius), якщо сторони не знаходяться в одному місці; визнається навіть, що можна досягти угоди мовчазною згодою; так, якщо моєму боржнику я поверну боргову розписку, то ясно, що між нами є угода про те, що я не пред'являтиму вимоги, і йому в майбутньому надається можливість заявити эксцепцію, що випливає з угоди.

3. (Модестін). Після того, як застава повернена боржнику, якщо гроші не були сплачені, немає сумніву, що можна стягти борг, якщо не доведено, що осоружне було предметом особливих переговорів.

4. (Павло). Рівним чином, оскільки мають силу навіть мовчазні угоди, то встановлено, що при наймі житла в містах все те, що увезено і внесено (наймачем), є заставою для наймодавця, хоч би і не було ніякої спеціальної угоди. § 1. Згідно з цим і німий може укласти договір...

6. (Павло). Законна угода – це те, що закріплене яким-небудь законом, іноді з договору виникає або договором погашається, або підтримується законом чи сенатус-консультом.

7. (Ульпіан). Угоди, засновані на праві народів, іноді породжують позови, іноді – ексцепцією… § 8. Деякі з договорів відносяться до речі, деякі – до особи. Відноситься до речі (договір), якщо я за угодою зобов'язав взагалі не пред'являти вимоги (по даній справі); відноситься до особи (договір), якщо я за ним зобов'язав не пред'являти вимоги до певної особи, тобто не вимагати з Люція Тиція. Чи відноситься договір до речі або до особи – це з'ясовується не менше із слів, ніж з наміру договірних, бо в більшості випадків, як говорить Педій, вказівка на особу включається в договір не для того, щоб зробити договір особистим, а щоб показати, з ким укладений договір. § 9 Претор говорить, що він не охоронятиме договір, укладений із злим наміром...

9. (Павло). Якщо декілька осіб мають один позов, то вони вважаються за одне...

28. (Гай). Угоди проти правил цивільного права не мають сили... 2. Якщо син або раб уклали договір про те, що вони самі не пред'являтимуть вимоги, то договір недійсний. Але якщо вони уклали договір, що відноситься до певної речі, тобто що не повинно бути пред'явлено вимогу про певний предмет, то цей їх договір матиме силу проти батька або пана, якщо син або раб мають вільне управління пекуліїм і та річ, про яку вони уклали договір, входить до складу пекулію...

38. (Папініан). Публічне право не може бути змінне договорами приватних осіб…