- •Тема 1. Загальна характеристика римського приватного права
- •1.1. Історична традиція римського приватного права
- •1.2. Поняття, предмет і система римського приватного права
- •1.3. Поняття «права» і «норми» в римській юриспруденції
- •1.4. Рецепція римського приватного права
- •Тема 2. Форми позитивного права
- •2.1. Звичаї (mores maiorum, consuetudo, mos regions)
- •2.2. Закон (lex)
- •2.3. Постанови сенату (senatus consultum)
- •2.4. Едикти магістратів (edicta magitratuum)
- •2.5. Конституції імператорів (constitutiones principum)
- •2.6. Відповіді знавців права (response prudentium)
- •2.7. Систематизаційна діяльність Юстиніана
- •Тема 3. Суб’єкти права
- •3.1. Поняття суб'єкта права в Стародавньому Римі
- •3.2. Право осіб
- •3.3. Поняття і види юридичних осіб (universitates)
- •4. 1. Позовний захист
- •4.2. Форми судочинства в Стародавньому Римі.
- •4.3. Позовна давність
- •4.4. Спеціальні засоби преторського захисту приватних прав
- •Тема 5. Речове право
- •5.1. Поняття речового права і підстави класифікації речей
- •5.2. Право володіння
- •5.3. Право власності
- •5.4. Сервітути (jura praediorum)
- •5.5. Особливі права
- •Тема 6. Загальне вчення про зобов'язання
- •6.1. Поняття зобов’язання (obligatio)
- •6.2. Підстави й умови дійсності зобов'язань
- •6.3. Припинення зобов'язання й відповідальність за невиконання
- •Тема 7. Загальне вчення про договори
- •7. 1. Поняття і види договорів
- •7.2. Умови дійсності договору
- •7.3. Воля в договорі
- •7.4. Забезпечення договорів
- •Тема 8. Окремі види договорів
- •8.1. Вербальні контракти (verbis)
- •8.2. Літеральні договори (litteris)
- •8.3. Реальні договори (re)
- •8.4. Консенсуальні договори (consensu)
- •8.5. Безіменні контракти (contractus innominati) і пакти (pactum)
- •Тема 9. Позадоговірні зобов'язання
- •9.1. Квазіконтракти (quasi ex contractu)
- •9.2. Поняття деліктних зобов’язань (ex delicto)
- •9.3. Основні види порушень приватного права
- •9.4. Квазіделікти (quasi ex delicto)
- •Тема 10. Поняття і види шлюбу
- •10.1. Загальна характеристика римської сім’ї (familia)
- •10.2. Види шлюбу (nuptiae)
- •10.3. Правові відносини подружжя
- •Тема 11. Спадкове право
- •11.1. Основні поняття спадкового права
- •11.2. Спадкування за законом (succesio legitima)
- •11.3. Спадкування за заповітом (succesio testamentaria)
- •11.4. Прийняття спадку
- •Книга друга.
- •Титул III. Про закони, сенатусконсульти і тривалі звичаї (De legibus senatusque consultis et longa consuetudine)
- •Титул IV. Про конституції принцепсів (De constitutionibus principum)
- •Книга друга Титул I. Про юрисдикцію (De jurisdictione)
- •Титул II. Які правові положення хтось встановлює відносно іншого, такі ж положення можуть бути застосовані й відносно нього (Quod quisque juris in alterum statuerit, ut ipse eodem iure utatur)
- •Tитул III. Якщо хтось не підкорятиметься особі, що виносить постанову (Si quis jus dicenti non obteinperaverit)
- •Титул IV. Про виклик до суду (De in jus volcando)
- •Титул viі. Щоб ніхто не затримував силою викликаного до суду (Ne quis eum qui in jus vocabitur VI eximat)
- •Титул VIII. Про те, як особа примушується до надання забезпечення або як дає клятвену обіцянку чи просто обіцянку (Qui satisdare cogantur vel jurato promittant vel suae promissioni committantur)
- •Титул X. Про особу, дії якої перешкодили будь-кому з'явитися
- •Книга третя Титул I. Про пред'явлення вимог в суді (De postulando)
- •Список рекомендованої літератури основний
- •Додатковий
2.7. Систематизаційна діяльність Юстиніана
Першим був створений Кодекс (Codex), який являв собою зведення конституцій. У лютому 528 р. Юстиніан заснував комісію з десяти осіб і доручив їй скласти нову збірку конституцій, причому правознавцям дозволили скорочувати і змінювати, де потрібно, старі конституції, викидати застарілі й укладати нові конституції. За рік кодекс був готовий. Він об’єднав у порядку преторського едикту імператорські конституції з часів Адріана (роки правління – 117-138) до Юстиніана.
Кодекс другого, виправленого видання оприлюднений у листопаді 534 р. Він містив близько 4 600 конституцій. Усі вони набули юридичної сили. Кодекс Юстиніана був поділений на 12 книг, причому наголос був зроблений на приватному праві, якому присвятили сім з дванадцяти книг. Інші ж містили норми адміністративного та кримінального права.
Закінчивши конституції, Юстиніан вирішив розпочати кодифікування права. У 530 р. він заснував комісію у складі шістнадцяти осіб під головуванням найвидатнішого знавця права Трібоніана, і доручив їй скласти збірку витягів з творів класичних юристів, яка б називалася «Digesta», або «Pandectae». Ця збірка стала найбільш яскравим явищем систематизації Юстиніана. Саме ця антологія творів класиків зберегла для нас найбільший обсяг класичних юридичних текстів з римського приватного права.
Система розподілення матеріалу в Дигестах було запозичена з Кодексу Юстиніана і коментаря римського правознавця Ульпіана. Дигести об’єднали витяги з 275 творів 38 юристів, кожен з яких супроводжувався зазначенням прізвища римського правознавця і назвою його твору. До складу Дигестів увійшли п’ятдесят книг, кожну з яких поділили на титули. Кожен титул одержав заголовок, з якого було одразу ж зрозуміло зміст титулу. Кожний титул складався з фрагментів творів класичних юристів у тому вигляді, який він мав у оригіналі. Але члени комісії мали опрацювати вказані тексти відповідно до реальної ситуації у галузі права, чинного в імперії ромеїв. Тому їм належало викреслити старі терміни або замінити їх іншими, спорідненими.
Праця коментаторів була в основному механічною, і за три роки збірка була готова. 16 грудня 533 р. її опублікували, а 30 грудня того ж року вона набула чинності, замінивши всі раніше вживані твори юристів. Проте головною умовою використання матеріалу з Дигестів було те, що в усіх сумнівних випадках єдиним тлумачем законів міг бути тільки імператор.
Рішенням Юстиніана була створена ще одна комісія під головуванням Трібоніана, якій належало розробити текст офіційного підручника з приватного права, який одержав назву «Інституції» (Institutiones). Підручник ділився на чотири книги, а книги – на титули. Після видання Дигестів і Кодексу законодавча діяльність Юстиніана не припинилася. Знову видавалися конституції під назвою Novellae. Під час відродження римського права у Західній Європі всі чотири елементи збірки Юстиніана одержали узагальнену назву Звід цивільного права (Corpus juris civilis).