5. Види освіти, особливості повноцінних знань

Залежно від цілей, характеру підготовки учнів розрізняють загальну, політехнічну і професійну освіту.

Загальна освіта – процес і результат оволодіння основами наук, не­обхідних для формування світогляду, моральних якостей.

Основними шляхами одержання загальної освіти є: навчання в серед­ній школі, СПТУ, середніх спеціальних навчальних закладах і самоосвіта, Розрізняють такі рівні загальної освіти: початкова, неповна середня (базо­ва) і повна середня освіта.

Важливий елемент загальної освіти – наукові знання, які відобража­ють у свідомості учнів об’єктивну картину світу.

Знання – продукт пізнання людиною предметів і явищ, діяльності, за­конів природи і суспільства.

Особливостями повноцінних знань є:

1. повнота – характеризується кількістю знань про об'єкт, що вивча­ється;

2. глибина  характеризується кількістю усвідомлених істотних зв’язків між їх елементами;

3. гнучкість – має прояв у швидкості знаходження способів застосу­вання знань;

4. оперативність – передбачає уміння застосовувати знання в стан­дартних ситуаціях;

5. системність  характеризується наявністю певної структури знань, яка відповідає структурі наукової теорії;

6. узагальненість – передбачає уміння «підводити» конкретні знання під загальні;

7. усвідомлення – характеризується вмінням встановлювати зв’язки між їх елементами, визначати шляхи формування знань.

Загальна освіта є основою політехнічної і професійної освіти і здійс­нюється у взаємозв’язку з ними.

Політехнічна освіта – освіта, зміст якої становлять знання про галузі і наукові принципи виробництва, передбачає знайомство учнів з науковими основами сучасного виробництва, формування в них трудових умінь і на­вичок творчого характеру. У сучасній школі політехнічну освіту реалізо­вують у процесі вивчення основ наук, трудового навчання, проведення практичних і лабораторних занять.

Політехнічна освіта наближає навчання до життя, сприяє тісному зв'язку теорії з практикою.

Професійна – освіта, яка включає знання, практичні уміння і навич­ки, необхідні для виконання роботи в певній галузі трудової діяльності.

Школа повинна підготувати учнів до свідомого вибору професії. У СПТУ здійснюється підготовка робітників для народного господарства. Ці училища функціонують на базі виробничих об’єднань, підприємств, орга­нізацій. Випускники середньої школи навчаються 3 роки і завершують за­гальну середню освіту, водночас отримують професійну.

Лекція 13-14 Методи й засоби навчання. Педагогічні технології

4. Проблема вибору методів навчання

Вибір методів займає важливе місце в загальному плануванні навча­льного процесу і здійснюється в тісному зв’язку з вибором усіх основних елементів навчання: завдань, змісту, форм і засобів. У дидактичній літературі називають багато причин-факторів, які впливають на вибір методів навчання. Серед них:

• ціль навчання;

• рівень мотивації навчання;

• реалізація принципів і закономірностей навчання;

• зміст, який необхідно реалізувати;

• кількість і складність навчального матеріалу;

• рівень підготовленості учнів;

• вік і працездатність учнів;

• сформованість навчальних навичок;

• час навчання;

• матеріально-технічні та організаційні умови навчання;

• взаємовідносини між учителем й учнями;

• кількість учнів у класі;

• рівень підготовленості вчителя;

• тип і структура заняття;

• специфіка предмета.

При виборі методів навчання необхідно враховувати такі основні умови:

1. Відповідність методів принципам навчання.

2. Відповідність методів цілям і завданням навчання.

3. Відповідність методів змісту теми.

4. Відповідність методів умовам і відведеному часу для навчання.

5. Відповідність методів навчальним можливостям учнів: віковим (фізичним, психічним), рівню підготовленості, особливостям клас­ного колективу.

6. Відповідність методів можливостям учителя (визначається досві­дом, рівнем теоретичної і практичної підготовки, особистісними якостями і професійними вміннями).

Процедура вибору методів навчання передбачає певні етапи. Спочат­ку необхідно вибрати найбільш раціональне поєднання методів навчання за джерелом і логікою засвоєння інформації, рівнем пізнавальної діяльності учнів. Після цього важливо вибрати методи стимулювання, які б забезпе­чили формування пізнавального інтересу учнів до даної теми. Окрім цього, треба врахувати час проведення уроку, визначити етапи, на яких доцільно застосувати методи контролю і самоконтролю.