Тема 2. Державний і суспільний лад Речі Посполитої

Зміст теми:

Політичний лад Польщі, її перетворення на шляхетську “республіку”. Оформлення станової монархії. Ідеї реформації та контрреформація на теренах Польщі. Люблінська унія 1569 року. Утворення Речі Посполитої. Берестейська унія. Припинення династії Ягеллонів. Подальше ослаблення королівської влади. Правління королівської династії Ваза. Політичне посилення середньопомісної шляхти.

Література:

Аввакум. Житие протопопа Аввакума, им самим написанное. – М., 1991.

Буганов В. Московское восстание 1662 г. – М., 1964.

История СССР с древнейших времен до наших дней. – В 12 томах. – Т.3. – М., 1967.

Очерки истории СССР. Период феодализма. ХVІІ век. – М., 1965.

Проезжая по Московии (Россия ХVІ – ХVІІ веков глазами дипломатов). – М., 1991.

Пронштейн А., Задера А. Практикум по истории СССР (период феодализма). – М., 1969.

Россия от смуты до нашего времени. – Т.1. – М., 1991.

Сахаров А. Образование и развитие Российского государства в ХІV – ХVІІ вв. – М., 1969.

Сахаров А. Очерки истории СССР. ХVІІ век. – М., 1958.

Смирнов И. Посадские люди и их классовая борьба до середины XVII века. – М. – Л., 1948.

Тихомиров М. Классовая борьба в России в ХVІІ в. – М., 1969.

Хрестоматия по истории СССР. XVI – XVII век. – М., 1962.

Чистякова Е. Городские восстания в России в первой половине ХVІІ в. (30 – 40-е гг.) – Воронеж, 1975.

Основні терміни і поняття:

Шляхетська республіка, станова монархія, сейм (конвокаційний, елекційний, коронаційний), вальний сейм, сенат, посольська хата, сеймики, liberum veto, магнати, шляхта, пани, конфедерація, рокош, великий маршалок, надвірний маршалок, коронний гетьман, польний гетьман, коронний підскарбій, воєводи, посполите рушення, кварцяне військо, вибранецька піхота.

Види навчальної діяльності студентів:

А) Лекція: Соціально-політичний устрій Польщі у ХVІ – першій половині ХVІІ століття (2 год.)

План:

1. Особливості політичного устрою Польщі. Права шляхти.

2. Вальний сейм як орган політичного панування шляхти. Конфедерації і рокоши.

3. Порядок обрання і коронації королів. Права і обов’язки короля.

4. Органи управління, фінанси, суд і збройні сили Речі Посполитої.

Б) Семінарське заняття: Польща в ХVІ – першій половині ХVІІ століття (2 год.)

План:

1. Складання станової демократії. Люблінська унія.

2. Припинення династії Ягеллонів. Генріхові артикули.

3. Поширення реформаційних учень у Польщі. Католицька реакція.

4. Правління династії Ваза.

Методичні поради:

Вивчення теми варто розпочати з повторення попереднього матеріалу, зокрема, характеристики державного і суспільного устрою Польщі, закріпленого Радомською конституцією 1505 року, яка привела до політичного піднесення шляхти.

Аналізуючи Люблінську унію, необхідно звернути увагу на прагнення Польщі скористатися складним становищем Литви для інкорпорації Великого князівства. Окрім того, в унії були зацікавлені й литовські феодали, бо без активної збройної допомоги з боку Польщі вони не могли розраховувати на успіх у зовнішній політиці. Проте умови унії різні прошарки литовських феодалів бачили по-різному. Варто визначити прагнення литовської шляхти і магнатів. Характеризуючи значення Люблінської унії, підкреслити, що вона не ліквідувала повністю державність Великого князівства. Литва зберігала самостійні органи управління, військо, фінанси. Судочинство повинно було вестися на основі Литовського статуту. Офіційною мовою управління і адміністрації залишалася руська мова. На Литву не поширювалися закони, які стосувалися “екзекуції прав”. Лівонія оголошувалася спільним володінням Литви і Польщі. Люблінська унія завершила процес створення Польсько-Литовської держави. Наприкінці 60-х років XVI століття оформилася багатонаціональна Польсько-Литовська держава — шляхетська Річ Посполита.

Виклад другого питання необхідно розпочати з 1572 року, коли помирає Сигізмунд ІІ Август. Варто охарактеризувати внутрішні та зовнішні небезпеки, пов’язані з елекцією королів. Основну увагу приділити характеристиці “Генріхових статутів”, прийнятих у зв’язку з обранням королем французького принца Генріха Валуа (1573 – 1574 роки). Відповідно з “Генріховими статутами”, польсько-литовська Річ Посполита була “дворянською республікою” на чолі з обраним королем.

У третьому питанні необхідно пригадати поширення протестантських ідей (лютеранства, кальвінізму). З’ясувати причини невдачі церковної реформи і сильних позицій католицтва. Звернути увагу на те, що проти реформації виступила королівська влада, яка дозволила діяльність єзуїтів, а польське дворянство зайняло помірковану позицію і досить швидко відійшло від реформаційних ідей. Селянство ж залишилося вірним католицизму. З’ясувати причини і зміст Берестейської унії.

Четверте питання необхідно розпочати з 1587 року, коли на польський престол був запрошений шведський королевич Сигізмунд ІІІ Ваза (1587 – 1632 роки), який не виправдав сподівань шляхти. Необхідно проаналізувати внутрішню і зовнішню політику Польщі цього періоду.

В) Завдання для самостійної роботи студентів (2 год.)

Тестові завдання.

І. Початковий рівень:

1. Дайте визначення понять:

— станова монархія

— сейм

— вальний сейм

— сенат

— посольська хата

— сеймики

— liberum veto

— магнати

— шляхта

ІІ. Середній рівень:

1. Дайте визначення понять і термінів:

— шляхетська “республіка”

— конвокаційний сейм

— елекційний сейм

— коронаційний сейм

— конфедерація

— рокош

— великий маршалок

— надвірний маршалок

— коронний гетьман

— польний гетьман

— коронний підскарбій

— воєводи

— посполите рушення

— кварцяне військо

— вибранецька піхота

ІІІ. Достатній рівень:

1. Встановіть послідовність подій і визначте її дату:

— початок правління Сигізмунда ІІІ

— Берестейська унія

— Люблінська унія

— правління Стефана Баторія

2. Вкажіть основні причини повторного закріпачення селян у Польщі.

3. Доведіть, що перемога Контрреформації у Польщі була закономірною.

4. Встановіть хронологічну послідовність правління польських королів у ХVІ – першій половині ХVІІ століть:

— Стефан Баторій

— Сигізмунд ІІ

— Сигізмунд ІІІ