Основні терміни і поняття:

Смута, політична криза, голодні бунти, іноземна інтервенція, “відкрита” та “прихована” інтервенція, Лжедмитрій І, Лжедмитрій ІІ, “семибоярщина”, народне ополчення, патріарх, самодержавство.

Види навчальної діяльності студентів:

А) Лекція робочим планом не передбачена

Б) Семінарське заняття: Смутний час у Московській державі (2 год.)

План:

1. Причини і передумови смути.

2. Народні рухи 1601 – 1603 років та похід Лжедмитрія І.

3. Повстання під проводом К.Болотнікова.

4. Лжедмитрій ІІ та іноземна інтервенція.

5. Перше і друге ополчення, відновлення самодержавства у Московії.

Методичні поради:

Починаючи вивчення теми, студенти повинні звернути увагу на поняття “смута, “смутний час”, який радянська історіографія підміняла його складовими: “народні рухи”, “селянська війна”, “іноземна інтервенція”. Слід дати визначення цього поняття, звернути увагу на те. що відбувалася боротьба за владу, загострювалися соціальні протиріччя, які супроводжувалися зміною династій, інтервенціями, іншими потрясіннями. З’ясувати хронологічні рамки смути.

Вивчаючи перше питання теми, необхідно зрозуміти, що тривалі війни зі зовнішніми ворогами, опричнина суттєво послабили економічний потенціал держави. Країна вступила у період господарського застою і розрухи. Господарська криза поглибилася у зв’язку зі смертю царя Федора Івановича — останнього представника царюючої московської гілки династії Рюриковичів, і привела до політичної кризи. Це активізувало на початку ХVІІ століття складні політичні процеси у країні, в ході яких вирішувалося питання існування Московії як самостійної, незалежної держави.

Ситуація ускладнилася гострими соціальними процесами у державі, зокрема закріпаченням селянства, рухом населення на окраїни. Студенти повинні пригадати визначення поняття “заповідні роки”, укази про селян і холопів 1597 року. Варто ознайомитися з теоріями про “указне” і “безуказне” закріпачення селян.

Економічне становище погіршилося в наслідок стихійних лих, яких зазнала країна наприкінці ХVІ – на початку ХVІІ століття. Це привело до масових народних виступів, що вилилися у могутню громадянську війну початку ХVП століття. Необхідно проаналізувати соціальний склад учасників громадянської війни, визначити, чому частина служилих людей виявилася тимчасовими попутниками повсталих та проаналізувати чинники їхнього переходу у табір В. Шуйського.

Важливим моментом теми є з’ясування причин втручання у внутрішні справи Московії сусідніх держав. Студентам необхідно розібратися у сутності понять “прихована” і “відкрита” інтервенція, показати ставлення різних соціальних прошарків, і перш за все боярства, до інтервентів. Визначити причини і мету появи іноземних військ у межах Московської держави.

Необхідно звернути увагу на соціальні рухи та їх специфіку; скласти соціальну драбину початку ХVІІ століття і визначити, кого з історичних діячів висувала кожна соціальна група як претендента на престол. Варто звернути увагу на те, що висування кожною соціальною групою свого претендента на престол руйнувало єдність пануючого прошарку в цілому. Єдиного лідера, масштабу Б.Годунова, не знайшлося. Це підготувало появу Лжедмитрія, про якого В.Ключевський писав, що він був тільки спечений у польській печі, а заквашений у Москві. Тема передбачає постановку проблеми влади і визначення шляхів її вирішення, появи характерної особливості Московської держави — самозванства.

Слід розібратися у характері боротьби з інтервентами, виявити значення ополчення К.Мініна та Д.Пожарського у розгромі іноземної інтервенції і збереженні Московської держави. З’ясовуючи значення смути, необхідно підкреслити, що це — період втрачених можливостей, коли не здійснилися ті альтернативи, які мали б сприятливі наслідки для країни. З’ясувати значення обрання на престол першого Романова.

В) Завдання для самостійної роботи студентів (2 год.):